Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ухвала
Іменем України
01 лютого 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Марчук Н. О.,
суддів: Матієк Т. В., Солодкова А. А.,
розглянувши в судовому засіданні подання Апеляційного суду Запорізької області та клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про направлення кримінального провадження № 22015040000000166 за обвинуваченням останнього у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 260, ч. 1 ст. 263 КК України, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів,
в с т а н о в и л а:
До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у порядку ст. 34 КПК України надійшло подання Апеляційного суду Запорізької області та клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про направлення кримінального провадження щодо останнього із Бердянського міськрайонного суду Запорізької області до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
Подання та клопотання мотивовані тим, що зазначене кримінальне провадження надійшло до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області з порушенням правил територіальної підсудності, оскільки останній за часом злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_1 вчинив за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 (Кам'янське) Дніпропетровської області, де були вилучені бойові припаси та вибухові речовини, котрі він придбав та зберігав без передбаченого законом дозволу, що територіально відноситься до юрисдикції Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області. Крім того, обвинувачений зазначає, що більшість учасників зазначеного кримінального провадження проживає на території Дніпропетровської області.
У судове засідання учасники кримінального провадження не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду подання та клопотання.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши наведені у поданні та клопотанні доводи, а також матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що вони задоволенню не підлягають з таких підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 34 КПК України колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вирішує питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого за поданням суду апеляційної інстанції або клопотанням сторін чи потерпілого.
Подання апеляційного суду повинно бути вмотивованим із зазначенням конкретних підстав для передачі кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, передбачених ч. 1 ст. 34 КПК України.
Однак, таке подання може бути внесено лише на підставі процесуального рішення колегії суддів апеляційного суду, сформованої у відповідності до автоматичного розподілу, яке, з огляду на положення ч. 2 ст. 110 КПК України, приймається у формі ухвали, тоді як в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які процесуальні рішення Апеляційного суду Запорізької області.
Враховуючи викладене та вимоги процесуального законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що подання Апеляційного суду Запорізької області слід залишити без задоволення.
Крім того, відповідно до вимог ч. 1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо:
1) до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності;
2) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду;
3) обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження;
4) ліквідовано суд, який здійснював судове провадження.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22015040000000166 щодо ОСОБА_1, обвинуваченого за ч. 2 ст. 260, ч. 1 ст. 263 КК України. Судовий розгляд у цьому провадженні не розпочато.
Інкриміновані ОСОБА_1 кримінальні правопорушення є однаковими за тяжкістю і за класифікацією, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких, однак санкція ч. 2 ст. 260 КК України передбачає більш суворе покарання (до 8 років позбавлення років) в порівнянні із санкцією ч. 1 ст. 263 КК України (до 7 років позбавлення волі), тобто перше із них є більш тяжким.
Це кримінальне правопорушення (участь у діяльності не передбаченого законом збройного формування) ОСОБА_1 вчинив на території м. Торез Донецької області, що територіально відноситься до юрисдикції Торезького міського суду Донецької області.
Розпорядженням голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 2710/38-14 від 02 вересня 2014 року територіальна підсудність справ, визначених за Торезьким міським судом Донецької області змінена й визначена за Бердянським міськрайонним судом Запорізької області.
Обґрунтованих підстав, передбачених ст. 34 КПК України, для передачі кримінального провадження № 22015040000000166із Бердянського міськрайонного суду Запорізької області до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в клопотанні обвинуваченого не наведено, не встановила їх і колегія суддів у судовому засіданні.
Тому підстав для передачі вказаного кримінального провадження до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів колегія суддів не вбачає, у зв'язку із чим клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 також слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 34 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Подання Апеляційного суду Запорізької області та клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про направлення кримінального провадження № 22015040000000166 за обвинуваченням останнього у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 260, ч. 1 ст. 263 КК України, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.
С у д д і:
Н. О. Марчук
Т. В. Матієк
А.А. Солодков