Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого

Кузьменко О.Т.,

суддів

Канигіної Г.В., Кривенди О.В.,

за участю прокурора

Брянцева В.Л.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 25 жовтня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок апеляційного суду Донецької області від 13 липня 2007 року.

Цим вироком засуджений

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1, уродженець м. Маріуполя Донецької області, не працюючий, судимості не має,

за ч. 4 ст. 187 КК України (2341-14) на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України (2341-14) на 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Відповідно до ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів ОСОБА_1 остаточно призначено 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Постановлено стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ "Екстрема-Сервіс" 3315 грн. у рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди.

ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні умисних злочинів при таких обставинах.

ОСОБА_1 10.02.2007р. у період з 6 до 7 годин ранку, вживши спиртні напої, із метою заволодіння чужим майном - грошовими коштами, що знаходилися в касі салону ігрових автоматів по пр. Будівельників, 93 у Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області, переконавшись у відсутності сторонніх осіб, відповідно з раніше розробленим планом, проник у приміщення залу, де вчинив напад на касира-оператора ОСОБА_2, та, використовуючи ніж, погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я, зажадав передачі грошей.Коли ОСОБА_2 відмовилась виконати вимоги, ОСОБА_1, застосовуючи насильство, небезпечне для її життя та здоров'я, умисно завдав їй не менше 10 ударів руками й ногами в область голови, обличчя та грудної клітки.

Намагаючись заволодіти грошовими коштами, засуджений розбив скло ігрового автомата, а інший намагався відкрити ножем, після чого з метою умисного вбивства ОСОБА_2 із корисливих мотивів завдав їй ножем не менше 12 ударів у різні частини тіла, спричинивши численні різані рани з пошкодженням хрящів гортані й обох сонних артерій, що супроводжувалось сильною зовнішньою кровотечею й ускладнилось набряком головного мозку й легень, гострим недокрів'ям і дистрофічними змінами внутрішніх органів, від яких вона померла на місці.

У процесі вбивства ОСОБА_1 заволодів грошовими коштами в сумі 485 грн., а також пошкодив ігровий автомат, на відновлення якого витрачено 2380 грн.

За змістом касаційної скарги та доповнення до неї засуджений ОСОБА_1, не заперечуючи винність у вчиненні розбійного нападу на ОСОБА_2, стверджує про непричетність до її вбивства, оскільки цей злочин учинила інша особа - ОСОБА_3. Указує про те, що суд необгрунтовано як на доказ його вини послався на його показання під час досудового слідства, в яких він обмовив себе внаслідок застосування незаконних методів. Посилаючись на те, що досудове та судове слідство по справі проведені необ'єктивно та однобічно, просить вирок скасувати, а справу направити на нове розслідування.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора, який вважав, вирок законним та обгрунтованим, вивчивши матеріали справи, доводи касаційної скарги та доповнення до неї, колегія суддів уважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих злочинів відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується наявними доказами, які судом всебічно й повно досліджені та правильно оцінені.

Так, ОСОБА_1 під час досудового слідства визнавав, що в грудні 2006р. задумав пограбувати салон ігрових автоматів ТОВ "Екстрема-Сервіс" по пр. Будівельників, 93 у м. Маріуполі, режим роботи якого він знав, так як працював у даному товаристві охоронцем. Свій намір вирішив здійснити 10.02.2007р., оскільки саме в ці дні на підприємствах міста виплачувалась заробітна плата і він розраховував на наявність у касі салону значних коштів. Реалізуючи свої наміри, вибравши час, коли в приміщенні відсутній охоронець і знаходиться лише касир-оператор, він 10.02.2007р., відпросившись із роботи, вживши алкогольні напої, приблизно о 6 годині 45 хвилин увійшов у зал ігрових автоматів, де напав на ОСОБА_2, завдав їй удари руками й ногами, а також ножем, яким озброївся напередодні, в різні частини тіла, в тому числі кілька ударів у шию, перерізавши її. Під час застосування насильства він, шукаючи гроші, розбив ігровий автомат, а інший намагався відкрити ножем, але той зламався і частина леза залишилась в автоматі. Забравши гроші, серед яких були і монети, обміняв їх на Центральному ринку в м. Маріуполі на паперові купюри, які витратив на власні потреби.

Оскільки на його тілі та одязі залишились сліди крові потерпілої, він тут же на ринку умився, а одяг дома виправ. Ніж, яким наносив удари касиру, викинув у річку по дорозі додому.

Свої показання про обставини вчинення нападу, кількість, характер, послідовність завданих потерпілій ударів, локалізацію спричинених їй тілесних ушкоджень, місце, де викинув ніж, ОСОБА_1 підтвердив при проведенні відтворення обстановки й обставин події.

Аналізуючи вказані показання засудженого, суд обгрунтовано визнав їх достовірними, оскільки вони узгоджуються із сукупністю інших наявних у справі доказів.

Зокрема, свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні показав, що близько 7 години 10.02.2007р. йому вранці на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_1, із яким у них були дружні стосунки, але він на його дзвінок не відповів, так як спав. Після 10 ранку він сам зателефонував ОСОБА_1, який попросив його про зустріч. Останній був у нетверезому стані, схвильований і розповів, що вранці зарізав касира-оператора залу ігрових автоматів і забрав гроші з каси. ОСОБА_1 також повідомив, що про вчинене вбивство він розповів своїй колишній дівчині.

З досліджених судом показань свідка ОСОБА_4 вбачається, що вказаного дня близько 8 ранку їй зателефонував ОСОБА_1 і сказав, що вбив людину, але вона йому не повірила. В той же день їй стало відомо про вбивство жінки в залі ігрових автоматів. Через деякий час ОСОБА_1 знову зателефонував їй і розповів, що цю жінку зарізав він ножем, який потім викинув у річку.

Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6, мати та сестра засудженого, підтвердили, що останній у ніч на 10.02.2007р. удома не ночував, так як був на роботі по охороні залу ігрових автоматів. Наступного дня бачили, що ОСОБА_1 виправ свої куртку, брюки та светр, у яких був напередодні одягнутий.

Свідченнями вказаних осіб підтверджуються показання ОСОБА_1 про те, що саме він учинив вбивство ОСОБА_2, після чого з метою знищення слідів злочинів викинув знаряддя вбивства - ніж, а також виправ одяг, на якому були сліди крові загиблої.

Відповідно до протоколу особистого обшуку ОСОБА_1 при його затриманні у нього виявлено й вилучено записку зі схемою залу ігрових автоматів та власноруч виготовленим календарем, в якому виділені дати 9-11 лютого.

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні показала, що вночі 10.02.2007р. разом з охоронцем ОСОБА_1 знаходилась на роботі в залі ігрових автоматів ТОВ "Екстрема-Сервіс" у м. Маріуполь по пр. Леніна. Ще ввечері, заступаючи на зміну, ОСОБА_1 попередив її про необхідність відлучитись вранці на деякий час в особистих справах. З роботи він пішов 10.02.2007р. приблизно о 5 годині 30 хвилин, а повернувся близько 9 години у нетверезому стані.

Цими доказами підтверджуються показання ОСОБА_1 про те, що він заздалегідь планував учинення злочину, в тому числі й його дату саме у вказані ним дні.

Показання ОСОБА_1 про обставини вчинення ним розбійного нападу та вбивства ОСОБА_2, характер застосованого насильства, локалізацію тілесних ушкоджень, послідовність їх заподіяння, знаряддя злочину узгоджуються з даними протоколу огляду місця події та судово-медичних експертиз, із висновків яких убачається, що у потерпілої на обличчі та тілі виявлені крововиливи, забиті та різані рани, в тому числі різані рани шиї, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Смерть ОСОБА_2 настала від численних різаних ран із пошкодженням хрящів гортані й обох сонних артерій, що супроводжувалось сильною зовнішньою кровотечею й ускладнилось набряком головного мозку й легень, гострим недокрів'ям і дистрофічними змінами внутрішніх органів.

За вказаними висновками судово-медичних експертиз показання ОСОБА_1 під час відтворення обстановки й обставин події злочину повністю відповідають характеру і локалізації виявлених у загиблої тілесних ушкоджень.

Крім того, при огляді місця події виявлені сліди взуття, один із яких, згідно з висновком судово-трасологічної експертизи, міг бути залишений правим черевиком, вилученим у засудженого.

Корисливий мотив дій ОСОБА_1, окрім його показань, підтверджується даними інвентаризації про нестачу в салоні ігрових автоматів ТОВ " Екстрема-Сервіс" по пр. Будівельників, 93 у м. Маріуполь грошових коштів у сумі 485 грн.

Судом перевірялись твердження засудженого про те, що злочин, пов'язаний з позбавленням життя ОСОБА_2, вчинив ОСОБА_3, а він під час досудового слідства обмовив себе внаслідок застосування незаконних методів, і вони визнані безпідставними.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 під час досудового та судового слідства давав непослідовні та суперечливі показання щодо участі у злочинних діях ОСОБА_3.

Зокрема, стверджуючи у своїх первісних показаннях про змову з ОСОБА_3 лише на вчинення розбійного нападу, вказував, що останнього під час вбивства касира, яке вчинив він, ОСОБА_1, у залі ігрових автоматів не було. ОСОБА_3 за його вказівкою знаходився на вулиці, спостерігав за навколишньою обстановкою.

В подальшому, під час очної ставки з ОСОБА_3, засуджений заявив, що обмовив ОСОБА_3, уважаючи, що саме він розповів працівникам міліції про скоєне ОСОБА_1 вбивство касира. Указував, що злочини він спланував і вчинив один, ОСОБА_3 на місці події не було.

Такі ж показання він давав і при допиті обвинуваченим.

Разом із тим, ОСОБА_3 категорично заперечував причетність до злочинів і пояснював, що під час їх учинення знаходився вдома і спав.

Останнє підтвердила і свідок ОСОБА_7 Враховуючи зазначене, слідчий обгрунтовано відмовив у порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_3

Лише в судовому засіданні ОСОБА_1 заявив, що вбивство ОСОБА_2 вчинив ОСОБА_3, виходячи поза межі домовленості між ними на пограбування салону ігрових автоматів. Він же в цей час знаходився на вулиці і спостерігав за навколишньою обстановкою.

Однак при перегляді в судовому засіданні відеозапису відтворення обстановки й обставин події з участю ОСОБА_1 суд установив, що останній показання давав добровільно, змістовно й упевнено, детально виклав обставини вчинення вбивства ОСОБА_2, які могли бути відомі лише безпосередньому виконавцю злочину. Саме під час цієї слідчої дії у приміщенні залу ігрових автоматів виявлено фрагмент леза ножа, яким, як указував ОСОБА_1, він намагався зламати гральний автомат, щоб забрати гроші.

За дорученням суду прокурором перевірялась заява засудженого про застосування до нього працівниками міліції незаконних методів, яка підтвердження не знайшла, у зв'язку з чим у порушенні кримінальної справи щодо них відмовлено.

Крім того, показання, в яких ОСОБА_1 визнавав винність у вбивстві, він давав не працівникам міліції, а слідчому прокуратури, у провадженні якого знаходилась кримінальна справа, і про застосування ним незаконних методів засуджений не заявляв.

З урахуванням того, що показання ОСОБА_1, в яких він визнавав винність як у вчиненні розбою, так і вбивства, підтверджуються іншими вищевказаними доказами, наведене дає підстави стверджувати, що засуджений, допити якого під час досудового слідства проводились з участю захисників, давав показання добровільно, змінював їх у залежності від обраної ним позиції захисту без будь-якого стороннього незаконного впливу.

За таких обставин суд обгрунтовано твердження засудженого в судовому засіданні про непричетність до вбивства ОСОБА_2 розцінив як намагання уникнути відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину.

Таким чином, висновок суду про вчинення ОСОБА_1 інкримінованих злочинів грунтується на зібраних в установленому законом порядку доказах, яким суд дав належну оцінку і правильно кваліфікував його дії за ч. 4 ст. 187 та п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України (2341-14) .

Підстав для скасування вироку й направлення справи на нове розслідування, як про це просить засуджений у касаційній скарзі, не встановлено.

При призначенні покарання суд відповідно до вимог ст. 65 КК України (2341-14) врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу винного, наявні по справі обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

Враховуючи наведене й керуючись статтями 395 і 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Донецької області від 13 липня 2007 року щодо нього - без змін.