Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючого Широян Т.А.,

суддів Марчук Н.О., Матієк Т.В.,

при секретарі Гапоні В.О.,

за участю прокурора Ткачук Г.В.,

розглянула в судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 6 квітня 2016 року.

Вироком Підволочиського районного суду Тернопільської області від 4 січня 2016 року, залишеним ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 6 квітня 2016 року без змін, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, уродженку с. Андріївка Городоцького району Хмельницької області, проживає в АДРЕСА_1, раніше не судимої, за ч. 1 ст. 185 КК України виправдано за недоведеністю її вини у вчиненні цього злочину.

Органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувалась у тому, що вона 24 вересня 2015 року приблизно о 13.30 год., перебуваючи у приміщенні магазину "Економ № 19", належного ПАТ "Фірма Бакалія", умисно, таємно викрала гель для душу "Fresh juice" ємкістю 500 мл вартістю 98 грн та упаковку чаю "Tess Grey" вагою 100 грам, вартістю 63 грн., завдавши матеріальної шкоди потерпілому ПАТ "Фірма Бакалія" на суму 161 грн.

Виправдовуючи ОСОБА_1 за недоведеністю її вини у вчиненні цього злочину, суд послався на те, що надані обвинуваченням докази у обґрунтування винуватості ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КК України недопустимі, є такими, що зібрані з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закон, а фактичних доказів її винуватості у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України в судовому засіданні не встановлено.

У касаційній скарзі прокурор просить ухвалу апеляційного суду стосовно ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Зазначає, що апеляційний суд не мотивував належним чином підстави недопустимості накладної № 2920 від 19.09.2015 року як доказу крадіжки саме гелю для душу "Fresh juice" ємкістю 500 мл вартістю 98 грн. Крім того, апеляційний суд не дав оцінки факту відсутності представника потерпілої сторони ОСОБА_2 в судовому засідання, яка була не належним чином повідомлена про дату та час розгляду кримінального провадження, що є істотним порушенням КПК України (4651-17) . За таких обставин вважає, що ухвала апеляційного суду постановлена з порушенням ст. 419 КПК України і підлягає безумовному скасуванню.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка не підтримала касаційну скаргу прокурора і просила залишити судові рішення без змін, перевіривши матеріали провадження і доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно зі ст. 419 КПК України в ухвалі апеляційного суду має бути зазначено суть апеляційної скарги та докладні мотиви прийнятого рішення.

При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, через які її визнано необґрунтованою.

Апеляційний суд такі вимоги закону виконав належним чином.

Як видно з апеляційної скарги прокурора, на обґрунтування необхідності скасування виправдувального вироку суду стосовно ОСОБА_1 він указував на те, що суд першої інстанції безпідставно визнав надані на підтвердження її обвинувачення докази (лазерний диск за 24.09.2015 р., протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 18.11.2015 р., довідки ПрАТ "Фірма Бакалія") та інші докази, недопустимими.

При розгляді цього провадження апеляційний суд навів у своєму рішенні суть зазначених у апеляційній скарзі прокурора доводів, ретельно їх перевірив, проаналізував і дав переконливу відповідь; виклав аналіз доказів та навів детальні мотиви прийнятого рішення, спростувавши твердження сторони обвинувачення про безпідставність виправдання ОСОБА_1 у викраденні саме гелю для душу "Fresh juice" ємкістю 500 мл вартістю 98 грн., а тому виправдав її за недоведеністю її винуватості у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

Ці висновки суду стосувались й аналізу наданих стороною обвинувачення доказів винуватості ОСОБА_1 за ч 1 ст. 185 КК України, які апеляційним судом були досліджені, та на противагу районному суду, визнані допустимими доказами (лазерний диск від 24.09.2015 р., протокол огляду місця події, протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 18.11.2015 р.). Також апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості визнання безпідставними таких доказів, як: акт інвентаризації станом на 20.10.2015 року; довідок про вартість товарів, оскільки вони суперечили вимогам ст. 99 КПК України.

Щодо доводів прокурора про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону через відсутність представника потерпілої сторони ОСОБА_2 в судовому засідання, яка не була належним чином повідомлена про дату та час розгляду кримінального провадження, то вони є безпідставними.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 412 КПК України істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є, зокрема, здійснення судового провадження за відсутністю потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.

Проте, перевіркою матеріалів провадження встановлено, що представник потерпілого ОСОБА_2, як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції був належним чином повідомлений про час та місце слухання кримінального провадження. Неявка його у судове засідання не перешкоджала його проведенню, а тому не є таким порушенням КПК України (4651-17) , що перешкоджає чи може перешкоджати суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

За таких обставин, всебічно та повно перевіривши матеріали провадження, встановивши відсутність належних доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1, тлумачачи всі сумніви на користь обвинуваченої, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у її діях об'єктивної сторони складу злочину (наслідків майнового характеру), передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, а тому апеляційний суд обґрунтовано залишив виправдувальний вирок районного суду без зміни.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які би тягли безумовну зміну чи скасування судових рішень, не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 434, 436 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 6 квітня 2016 року щодо

ОСОБА_1 - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.