Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі: головуючого

Пивовара В.Ф.

суддів

Гошовської Т.В., Пошви Б.М.

за участю прокурора

Колесниченка О.В.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 25 жовтня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Рівненської області на вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 09 листопада 2006 року.

Цим вироком

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,

уродженця м. Сарни Рівненської області,

громадянина України,

не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 317 КК України (2341-14) на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, за ч. 2 ст. 308 КК України (2341-14) на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, за ч. 2 ст. 309 КК України (2341-14) на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначено 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, а на підставі ст. 75 КК України (2341-14) звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 4 ч. 1 ст. 76 КК України (2341-14) .

ОСОБА_2,

IНФОРМАЦIЯ_2 року народження,

уродженця м. Сарни Рівненської області,

громадянина України,

не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 317 КК України (2341-14) на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, за ч. 2 ст. 308 КК України (2341-14) на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, за ч. 2 ст. 309 КК України (2341-14) на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначено 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, а на підставі ст. 75 КК України (2341-14) звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 4 ч. 1 ст. 76 КК України (2341-14) .

ОСОБА_3,

IНФОРМАЦIЯ_3 року народження,

уродженця м. Лохвиця Полтавської області,

громадянина України,

не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 317 КК України (2341-14) на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, за ч. 2 ст. 308 КК України (2341-14) на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, за ч. 2 ст. 309 КК України (2341-14) на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначено 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, а на підставі ст. 75 КК України (2341-14) звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 4 ч. 1 ст. 76 КК України (2341-14) .

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

ОСОБА_1, ОСОБА_2та ОСОБА_3 визнано винними та засуджено за вчинення злочинів за таких обставин.

Так, 15 липня 2005 року ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 у підвальному приміщені будинку АДРЕСА_1 Рівненської області, організували і утримували до кінця серпня 2005 року за допомогою ОСОБА_3 місце для незаконного вживання та виготовлення наркотичних засобів, де незаконно виготовляли наркотичний засіб - екстракційний опій.

15 липня 2005 року приблизно о 12 годині ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 з присадибної ділянки господарства ОСОБА_4, розташованої АДРЕСА_2, таємно викрали 20 штук рослин снодійного маку.

Того ж дня ОСОБА_1 у підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_1, незаконно виготовив без мети збуту наркотичний засіб - препарат з ефедрину (псевдоефедрину), частину якого вжив, а залишок (0,043 г) зберігав у вказаному підвальному приміщенні до вилучення його працівниками міліції.

Крім того, наприкінці серпня 2005 року ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повторно, у підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_3, організували і утримували до 13 вересня 2005 року місце для незаконного вживання та виготовлення наркотичних засобів, де незаконно виготовляли та вживали наркотичний засіб - екстракційний опій.

02 вересня 2005 року приблизно о 12 годині ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 з присадибної ділянки господарства ОСОБА_5, розташованої у с. Немовичі Сарненського району, таємно викрали 40 штук коробочок рослин снодійного маку.

05 вересня 2005 року приблизно о 12 годині ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 з присадибної ділянки господарства ОСОБА_6 розташованої у с. Немовичі Сарненського району, таємно викрали 40 штук коробочок рослин снодійного маку.

12 вересня 2005 року приблизно о 12 годині ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_3 з присадибної ділянки господарства ОСОБА_7, розташованої у с. Немовичі Сарненського району, таємно викрали 20 штук коробочок рослин снодійного маку.

13 вересня 2005 року приблизно об 11 годині працівниками міліції у підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_3 було затримано ОСОБА_1, ОСОБА_2та ОСОБА_3, у яких вилучили 370 г наркотичного засобу - соломи маку та 1,701 г наркотичного засобу - екстракційного опію, які останні виготовили та зберігали без мети збуту.

У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, просить вирок щодо них скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у зв'язку із неправильним застосуванням кримінального закону. При цьому посилається на те, що суд, звільняючи засуджених від відбування покарання з випробуванням, необгрунтовано призначив додаткове покарання у виді конфіскації всього належного їм майна. Крім того, при постановлені вироку суд, всупереч вимог ч. 1 ст. 70 КК України (2341-14) та роз'яснень, що містяться у п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" (v0007700-03) , при визначені засудженим остаточної міри покарання застосував передбачений ст. 70 КК України (2341-14) принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, що суперечить вимогам кримінального закону, оскільки однакові за видом і розміром покарання поглиненню не підлягають, крім випадку, коли вони призначені у максимальних межах санкцій статей КК України (2341-14) .

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, який підтримав касаційне подання частково, перевіривши матеріали справи та доводи подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у вчиненні злочинів за перелічених у вироку обставин відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам і не оспорюються у касаційному поданні. Кваліфікація дій засуджених за ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 308, ч. 2 ст. 309 КК України (2341-14) також не оспорюється прокурором.

У поданні також не оспорюється застосування до засуджених ст. 75 КК України (2341-14) . Проте суд, звільняючи їх від відбування покарання з випробуванням, неправильно застосував додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Згідно зі ст. 77 КК України (2341-14) , у разі звільнення особи від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу. Наведений перелік є вичерпним.

Тому вирок у цій частині підлягає зміні.

Що стосується доводів касаційного подання про те, що суд усупереч вимог ст. 70 КК України (2341-14) при визначені засудженим остаточного покарання поглинув однакові за видом і розміром покарання, то вони є правильними.

Разом із тим, колегія суддів вважає, що це порушення не є підставою для скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд, виходячи з наступного.

У відповідності до вимог ст. 69 КК України (2341-14) за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд може призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті Особливої частини цього Кодексу.

Як убачається з матеріалів справи, засуджені ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності притягаються вперше, позитивно характеризуються, визнали свою вину, щиро розкаялися у вчиненому та активно сприяли розкриттю злочинів, що обгрунтовано було визнано судом обставинами, які пом'якшують покарання.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за можливе при призначенні засудженим покарання за ч. 2 ст. 308 КК України (2341-14) застосувати ст. 69 КК України (2341-14) .

На підставі викладеного та керуючись статтями 394-396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а:

касаційне подання заступника прокурора Рівненської області задовольнити частково.

Вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 09 листопада 2006 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 й ОСОБА_3 з м і н и т и.

Виключити застосування до ОСОБА_1, ОСОБА_2та ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 308 КК України (2341-14) та за сукупністю злочинів додаткового покарання - конфіскації всього належного їм майна.

Застосувати ст. 69 КК України (2341-14) і пом'якшити призначене ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 308 КК України (2341-14) покарання до 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 308, ч. 2 ст. 309 КК України (2341-14) шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання: ОСОБА_1 - 5 (п'ять) років позбавлення волі, ОСОБА_2 - 5 (п'ять) років позбавлення волі, ОСОБА_3 - 5 (п'ять) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України (2341-14) звільнити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки. На підставі ст. 76 КК України (2341-14) покласти на них такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.