У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого - судді Верещак В.М., суддів
Лавренюка М.Ю., Мороза М.А.,
за участю прокурора
Матюшевої О.В.
розглянула у судовому засіданні 25 жовтня 2007 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області на вирок Київського районного суду м.
Донецька від 8 грудня 2005 року, яким
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1, уродженця
м. Ліпецька Російської Федерації, не судимого,
засуджено за ч. 3 ст. 190 КК України (2341-14)
на 5 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 358 КК України (2341-14)
на 4 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України (2341-14)
за сукупністю злочинів остаточно визначено 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України (2341-14)
його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.
В апеляційному порядку справа не розглядалася.
ОСОБА_1. визнано винним у тому, що він у червні 2005 року за попередньою змовою з особою, справу щодо якої призупинено, виготовив печатку СП "Спецтехмонтаж", а також, за допомогою комп'ютера, - платіжне доручення про перечислення 55 540 грн. на рахунок ТОВ "Стальінвест", підробив довіреність на отримання продукції ТОВ "Стальінвест", договір купівлі-продажу та інші документи, які пред'явив заступнику директора ТОВ "Стальінвест" ОСОБА_2, заволодівши таким чином шляхом обману й зловживання довірою майном ТОВ "Стальінвест" вартістю 55 148 грн. 88 коп., що є великим розміром.
У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи доведеність винності ОСОБА_1. у вчиненні зазначеного злочину й правильності кваліфікації його дій, просить скасувати судові рішення з направленням справи на новий судовий розгляд у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. Вважає, що достатніх підстав для звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням не вбачається.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який підтримав доводи касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання та касаційної скарги, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 75 КК України (2341-14)
при призначенні засудженому покарання суд може прийняти рішення про звільнення його від відбування покарання з іспитовим строком, врахувавши обставини справи та особу винного, а також з обов'язковим зазначенням у вироку мотивів звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Звільняючи ОСОБА_1. від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України (2341-14)
, суд узяв до уваги дані про особу винного, зокрема, відсутність попередніх судимостей, наявність на утриманні престарілої матери, позитивну характеристику за місцем проживання, а також обставини, пом'якшуючи покарання, до яких суд відніс його щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочинів. Разом із тим, судом не враховано, що вчинений ОСОБА_1. злочин відноситься до категорії тяжких, заподіяна підприємству матеріальна шкода в крупному розмірі на момент постановлення вироку не відшкодована. Також судом не дана належна оцінка тому, що ОСОБА_1 хоча і визнав свою вину у судовому засіданні, проте на досудовому слідстві вини у скоєному не визнавав, від дачі показань відмовився на підставі ст. 63 Конституції України (254к/96-ВР)
, чим перешкоджав розслідуванню у справі. Тому колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_1 покарання на підставі ст. 75 КК України (2341-14)
не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого і є занадто м'якім.
З огляду на викладене вирок щодо ОСОБА_1. підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд. Під час нового судового розгляду суду необхідно врахувати наведене у даній ухвалі, перевірити доводи, викладені у касаційному поданні прокурора, і за умови підтвердження обсягу обвинувачення, в якому ОСОБА_1. визнано винним за даним вироком, призначити йому покарання, яке б відповідало вимогам кримінального закону.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
касаційне подання прокурора задовольнити.
Вирок Київського районного суду м. Донецька від 8 грудня 2005 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
С у д д і :
Верещак В.М.
Лавренюк М.Ю.
Мороз М.А.