5-4144км07 Про ухилення від сплати податків - Текст документа

- ч. 3 ст. 212 КК України (2341-14) на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, на строк 3 роки без конфіскації майна;

- ч. 1 ст. 366 КК України (2341-14) на 3 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, на строк 1 рік і 6 місяців;

- ч. 2 ст. 366 КК України (2341-14) на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, на строк 2 роки.

На підставі вимог ст. 70 КК України (2341-14) ОСОБА_1. визначено остаточне покарання 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, на строк 3 роки без конфіскації майна.

Згідно з вимогами ст. 75 КК України (2341-14) ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладено на нього відповідно до вимог ст. 76 КК України (2341-14) обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та з'являтися періодично до цих органів для реєстрації.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2007 року вирок щодо ОСОБА_1 змінено - виключено з резолютивної частину вироку додаткове покарання у виді конфіскації майна. У решті вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано судом винним і засуджено за те, що він, обіймаючи посаду директора приватного підприємства "Київбудпостач", що розташовувалося в АДРЕСА_1, та будучи службовою особою, яка наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями, був відповідальним за фінансову діяльність підприємства, своєчасне фіксування фактів здійснення господарської діяльності та ведення бухгалтерського обліку й звітності, в тому числі нарахування і сплату податків та інших обов'язкових платежів.

У травні 2004 року він з метою збільшення податкового кредиту і заниження податку на додану вартість умисно склав і підписав від імені директора приватного підприємства "Плазма" завідомо неправдиві бухгалтерські документи - договір постачання товарів на суму 6 999 650 гривень, в тому числі ПДВ 1 166 608 гривень, специфікацію на цей товар та податкову накладну. Зазначені документи ОСОБА_1 передав ОСОБА_3., яка фактично здійснювала бухгалтерський облік в очолюваному ним підприємстві, з метою відображення даних цих документів у бухгалтерському і обліку та податкових документах. ОСОБА_3. включила до складу податкового кредиту податок на додану вартість у сумі 1 166 608 гривень за травень 2004 року, а також відобразила операцію купівлі товарів згідно переданих їй документів. ОСОБА_1, достовірно знаючи про те, що ПП "Плазма" не здійснювало поставки до ПП "Київбудпостач", завірив печаткою підприємства декларацію з податку на додану вартість ПП "Київбудпостач" за травень 2004 року. Після того документи були передані до податкової інспекції.

Таким чином ОСОБА_1 завищив податковий кредит з податку на додану вартість ПП "Київбудпостач" на суму 1 166 608 гривень за травень 2004 року, умисно ухилився від сплати цього податку, що призвело до ненадходження податків до бюджету у великих розмірах, а також з травня по червень 2004 року виготовив завідомо неправдиві фінансові документи, що дозволило ухилитися від сплати податку на додану вартість.

Крім того, у період з жовтня до грудня 2004 року ОСОБА_1, достовірно знаючи про відсутність фінансово-господарських взаємовідносин між ПП "Київбудпостач" та ПП "Плазма" за договором постачання від травня 2004 року та маючи в своєму розпорядженні чисті бланки з відбитками печаток ПП "Плазма", склав і підписав від імені директора того підприємства первинні бухгалтерські документи: додаткову угоду до договору постачання, акти прийому - передачі векселів до договору постачання, в які вніс завідомо неправдиві відомості щодо здійснення оплати за договором шляхом передачі ПП "Київбудпостач" до ПП "Плазма" простих векселів, а потім долучив всі ці документи до бухгалтерських документів ПП "Київбудпостач".

У касаційній скарзі ОСОБА_1 порушується питання про скасування постановлених у справі судових рішень із закриттям провадження. Свою вимогу він обгрунтовує тим, що його засуджено незаконно, він не ухилявся від сплати податків та не підробляв фінансових документів. Він не міг ухилитися від сплати податку, оскільки між очолюваним ним підприємством та ПП "Плазма" не було проведено постачання товару, тобто відсутній об'єкт оподаткування. Також зазначає, що судом було перекручено показання свідків, у справі не було зібрано жодного доказу, який би переконливо свідчив про наявність у його діях ознак злочину.

Захисник ОСОБА_2. у своїй скарзі також порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_1 із закриттям провадження у справі. Свою вимогу він обгрунтовує аналогічними мотивами. Також захисник зазначає про те, що апеляційний суд незаконно виключив з вироку додаткове покарання у виді конфіскації майна без посилань на вимоги ст. 69 КК України (2341-14) , оскільки відповідний закон передбачає його обов'язкове застосування.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що доводи касаційних скарг засудженого та в його інтересах захисника мають бути перевірені в касаційному порядку з повідомленням учасників судового розгляду.

Керуючись ст. 394 КПК України (1001-05) , колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за його касаційної скаргою та в його інтересах захисника - адвоката ОСОБА_2. призначити до касаційного розгляду в колегію суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України на 10-у годину 27 листопада 2007 року, про що повідомити прокуратуру, засудженого ОСОБА_1 (АДРЕСА_2), захисника ОСОБА_2 (АДРЕСА_3), а також представника цивільного позивача ОСОБА_4 (АДРЕСА_4), якому надіслати копії касаційних скарг.