5-3967к07 Про скоення умисного вбивства - Текст документа

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 18 жовтня 2007 року кримінальну справу за касаційними скаргами та доповненнями до них засуджених ОСОБА_1 ОСОБА_2,ОСОБА_3 і захисника ОСОБА_4. в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області від 14 грудня 2006 року,

ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1, уродженця і жителя м. Донецька, раніше не судимого,

засуджено за ч. 3 ст. 27, пунктами 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України (2341-14) на 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

ОСОБА_2, IНФОРМАЦIЯ_2, уродженця і жителя м. Донецька, раніше судимого:

1) 27.07.1999 вироком Гірняцького районного суду м. Макіївки за ч. 2 ст. 229 КК України 1960 (2001-05) р. на 2 роки позбавлення волі;

2) 12.09.2004 року вироком Київського районного суду м. Донецька за ст. 395 КК України (2341-14) на 6 місяців арешту;

засуджено за пунктами 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України (2341-14) на 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю;

ОСОБА_3, IНФОРМАЦIЯ_3, уродженця м. Донецька і жителя м. Макіївки, раніше не судимого,

засуджено за пунктами 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України (2341-14) на 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

Постановлено стягнути із засуджених ОСОБА_1 ОСОБА_2 іОСОБА_3 солідарно на користь потерпілого ОСОБА_5. 60 тис. грн.. моральної шкоди та судові витрати в розмірі 282 грн. 48 коп.

Питанння речових доказів вирішено відповідно до вимог ст. 81 КПК України (1001-05) .

Згідно з вироком ОСОБА_1 ОСОБА_2 таОСОБА_3 визнано винуватими і засуджено за вчинення злочинів, як визнав суд, за таких обставин.

У вересні 2001 року ОСОБА_6. домовилася з потерпілим ОСОБА_7 про продаж його будинку АДРЕСА_1 за 22 тис. грн.

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 25 лютого 2005 року за останньою визнано право власності на вказаний будинок і вона дорученням від 16 червня 2005 року уповноважила ОСОБА_1 розпоряджатися ним.

За договором купівлі-продажу від 15 листопада 2005 року даний будинок було продано матері останнього - ОСОБА_8

Потерпілий ОСОБА_7. не погоджувався звільнити будинок, а тому ОСОБА_1. звернувся у Калінінський райсуд м. Донецька про його виселення.

Не дивлячись на те, що спір у судовому порядку вирішено не було, 15 лютого 2006 року у ОСОБА_1 виник умисел на позбавлення його життя.

Цього ж дня, приблизно о 16 годині, на кінцевій зупинці тролейбуса № 7 у Ворошиловському районі м. Донецька, він запропонував своїм знайомим ОСОБА_2 та ОСОБА_3. за винагороду в сумі 1000 доларів США вчинити умисне вбивство ОСОБА_7, на що останні погодилися.

Як передоплату за вчинення злочину ОСОБА_1. передав ОСОБА_2 та ОСОБА_3. 200 грн. При цьому ОСОБА_1., будучи організатором цього злочину, розробив план його вчинення, розподілив ролі кожного учасника та керував їх діями.

Цього ж дня приблизно о 18 год. ОСОБА_1. спільно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, прийшли у будинок АДРЕСА_1, в якому знаходився ОСОБА_7., і діючи згідно з планом, під приводом огляду будинку, ОСОБА_1. запропонував усім піднятися на 2-ий поверх. Там же, ОСОБА_3, з метою умисного вбивства потерпілого ОСОБА_7, на замовлення, з корисних міркувань, зіштовхнув його з сходової клітки 2-го поверху вниз, у результаті чого той впав і перестав подавати ознаки життя.

Засуджені вирішили, що потерпілий мертвий, і тому залишили будинок. Однак, засумнівавшись у смерті потерпілого, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за вказівкою ОСОБА_1 вирішили повернутися в будинок і у випадку виявлення ОСОБА_7 живим, убити його.

ОСОБА_1. для створення власного алібі у цей час направився у кафе "Романс".

Приблизно о 18 год. 30 хв. ОСОБА_2 та ОСОБА_3, повернувшись у будинок потерпілого виявили його живим і, діючи умисно на його вбивство за попередньою домовленістю групою осіб, на замовлення і з корисливих мотивів, ОСОБА_2 дерев'яним табуретом завдав не менше 3 ударів по голові ОСОБА_7, від чого той упав. При цьому ОСОБА_3 завдав потерпілому не менше 2 ударів ногами в обличчя, а ОСОБА_2, взявши уОСОБА_3 розкладний ніж, завдав ОСОБА_7 не менше 3 ударів у праву ділянку шиї.

У результаті спільних дій засуджених потерпілому ОСОБА_7 було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, у виді субдуральної гематоми лівої півкулі головного мозку, крововиливів під м'які оболонки, 3 колото-різані рани задньо-бокової поверхні шиї справа з пошкодженням м'язів, від яких смерть потерпілого настала на місці вчинення злочину.

У касаційних скаргах та доповненнях до них:

- засуджений ОСОБА_1. просить вирок змінити і перекваліфікувати його дії на ч. 3 ст. 136 КК України (2341-14) , оскільки його винуватість у вчиненні злочинів, за які його засуджено, зібраними у справі доказами не доведено. Стверджує про застосування до нього та до ОСОБА_2 іОСОБА_3 психологічного та фізичного тиску під час досудового слідства, побиття їх працівниками міліції. Вважає, що внаслідок таких дій ОСОБА_2 і ОСОБА_3 обмовили його у замовленні ним вбивства потерпілого ОСОБА_7 та у вбивстві останнього за попередньою змовою групою осіб;

- засуджені ОСОБА_2 та ОСОБА_3, захисник ОСОБА_4. в інтересах засудженого ОСОБА_2 також просять вирок щодо засуджених змінити та пом'якшити призначене їм покарання, враховуючи їх стан здоров'я. Стверджують про застосування до них психологічного та фізичного тиску під час досудового слідства, побиття їх працівниками міліції, що призвело до обмови ними у вчиненні злочинів ОСОБА_1

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення засудженого ОСОБА_1 на підтримання касаційної скарги, думку прокурора про залишення касаційних скарг без задоволення, перевіривши матеріали справи, доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що подані касаційні скарги слід залишити без задоволення з таких підстав.

Висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 в організації та участі в умисному вбивстві потерпілого з корисливих мотивів, на замовлення, за попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні умисного вбивства потерпілого, з корисливих мотивів, на замовлення, за попередньою змовою групою осіб, які передбачено пунктами 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України (2341-14) , суд зробив на підставі зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів.

Так, обгрунтовуючи свій висновок про доведеність винуватості засуджених у вчиненні інкримінованих їм злочинів, суд послався на показання ОСОБА_2 на досудовому слідстві, де той, будучи допитаним як підозрюваний у присутності захисника 17 лютого 2006 року, показав, що 15 лютого 2006 року він та ОСОБА_3 зустрілися з ОСОБА_1. приблизно о 16 годині на кінцевій зупинці тролейбуса № 7 у Ворошиловському районі м. Донецька, де останній запропонував йому та ОСОБА_3. за винагороду в сумі 1000 доларів США вчинити умисне вбивство ОСОБА_7, оскільки із-за останнього у нього виникли проблеми з будинком. На таку пропозицію вони погодилися і як передоплату за вчинення вбивства ОСОБА_1. дав їм 200 грн. та по 100 грам горілки.

Цього ж дня, приблизно о 18 год., він, ОСОБА_1. і ОСОБА_3, прийшли у будинок АДРЕСА_1, в якому знаходився ОСОБА_7. Під приводом огляду будинку, ОСОБА_1. запропонував усім піднятися на 2-ий поверх і там ОСОБА_3, діючи згідно з попередньою домовленістю, зіштовхнув ОСОБА_7 з сходової клітки 2 поверху вниз, у результаті чого той впав і перестав подавати ознаки життя. Після цього вони залишили будинок.

По дорозі ОСОБА_1. сказав їм повернутися в будинок і у випадку виявлення ОСОБА_7 живим убити його. ОСОБА_1. для створення власного алібі пішов у кафе "Романс". Приблизно о 18 год. 30 хв. він з ОСОБА_3 прийшли у будинок і виявили потерпілого живим.

Діючи за попередньою домовленістю, ОСОБА_2 дерев'яним табуретом завдав не менше 3 ударів по голові ОСОБА_7, від чого той упав, а ОСОБА_3 - не менше 2 ударів ногами в обличчя. Він, узявши уОСОБА_3 розкладний ніж, завдав ОСОБА_7 не менше 3 ударів у праву ділянку шиї і вбив його.

Вийшовши з будинку, вони викинули табурет і ніж, а після цього підійшли до кафе, де ОСОБА_3 про щось розмовляв з ОСОБА_1. (т. 1, а. с. 205-208).

Аналогічні показання ОСОБА_2 давав також і під час допиту як обвинуваченого з участю захисника 20 лютого 2006 року, де він не тільки підтвердив наведені вище показання, а й уточнив їх у деталях (т. 1, а.с. 228-231, 235-237).

Зазначені показання про організацію ОСОБА_1. умисного вбивства потерпілого, вчинення його з корисливих мотивів, на замовлення, за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_2 підтвердив під час відтворення обстановки та обставин події від 17.02.2006 року у присутності понятих і показав обставини його вчинення на місці події (т. 1, а.с. 209-213).

Аналогічні показання тим, які дав ОСОБА_2 про роль кожного із засуджених у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_7, ОСОБА_3 дав під час допиту його як підозрюваного з участю захисника 17 лютого 2006 року (т. 1, а.с. 157-161).

Дані ним показання ОСОБА_3 підтвердив також і під час допиту його як обвинуваченого з участю захисника 20 лютого 2006 року, а також під час додаткового допиту як обвинуваченого цього ж дня (т. 1, а.с. 183-188).

ОСОБА_3 також підтвердив свої показання про організацію ОСОБА_1. умисного вбивства потерпілого, вчинення його з корисливих мотивів, на замовлення, за попередньою змовою групою осіб під час відтворення обстановки та обставин події від 18 лютого 2006 року у присутності понятих і показав обставини його вчинення на місці події (т. 1, а.с. 163-167).

У суді ОСОБА_2 та ОСОБА_3 змінили дані ними показання, де вони повністю визнавали свою вину у вчиненні умисного вбивства потерпілого на замовлення ОСОБА_1 і стали показувати про те, що потерпілий ОСОБА_7. сам упав з 2-го поверху, а коли вони повернулися у будинок і побачили його живим, то він став нападати на них, а вони, обороняючись, завдавали удари. Вони не планували вбивства потерпілого і грошей їм за це ніхто не давав і не обіцяв. Після виходу з будинку ОСОБА_1. пішов у кафе, щоб забезпечити собі алібі на випадок, якщо залишений ними після падіння з 2-го поверху і без ознак життя потерпілий помре (т. 2, а.с. 56-59).

Проте колегія суддів, проаналізувавши усі показання, вірно взяла до уваги і вважає правдивими ті з них, які вони давали 17-20 лютого 2006 року під час їх допитів як підозрюваних, обвинувачених та під час відтворення обстановки та обставин події, оскільки вони давали їх з участю захисників, у присутності понятих і такі показання підтверджуються іншими зібраними у справі доказами.

Зокрема, правдивість їх показань обгрунтовано підтверджується даними про виявлення під час огляду місця події фрагментів дерев'яних палок від табурета поруч із трупом потерпілого у будинку АДРЕСА_1.

Даними висновку судово-медичної експертизи № 630 від 23 березня 2006 року підтверджуються показання засуджених ОСОБА_2 таОСОБА_3 про характер і локалізацію заподіяних тілесних ушкоджень потерпілому і які могли утворитися за обставин, указаних ними під час відтворення обстановки та обставин події (т. 2, а.с. 165-169). При цьому перелом ребер з права міг утворитися під час падіння зі сходів.

Згідно з даними висновку медико-криміналістичної експертизи № 139 від 16 березня 2006 року тілесні ушкодження на шиї потерпілого могли утворитися від дії розкладного ножаОСОБА_3 (т. 2, а.с. 204-207).

Даними висновку судово-цитологічної експертизи № 248 від 9.03.2006 року підтверджується належність плям крові на спортивному взутті ОСОБА_3 та на джинсах ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_7 (т. 2, а.с. 216-219).

Твердження у касаційних скаргах засуджених про те, що до них застосовувалися недозволені методи ведення слідства, а тому ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обмовили ОСОБА_1 в умисному вбивстві потерпілого за наведених у вироку обставин, спростовуються також даними протоколу огляду місця події з участюОСОБА_3, де він указав про наявність на даху входу в під'їзд будинку АДРЕСА_2 ножа, викинутого ОСОБА_2 після вчинення вбивства потерпілого, де цей ніж у присутності понятих було виявлено та впізнано ОСОБА_3 як знаряддя злочину (т. 1, а.с. 175-176).

Зазначені твердження у касаційних скаргах засуджених також спростовуються даними протоколу впізнання потерпілим ОСОБА_5 фрагментів дерев'яного табурета, виявлених з участю ОСОБА_2 17 лютого 2006 року у снігу поблизу будинку АДРЕСА_3(т. 1, а.с. 137).

Згідно даних висновку криміналістичної експертизи № 13 від 10 квітня 2006 року фрагменти дерев'яного табурета, виявлені у снігу з участю ОСОБА_2 та на місці події у будинку АДРЕСА_1 складали одне ціле (т. 3, а.с. 7-14).

Доводи засуджених про те, що до них застосовувалися недозволені методи ведення слідства, крім перевірки їх органами прокуратури, перевірялися також і в судовому засіданні, оскільки на їх вимогу допитувалися свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11., які є працівниками міліції і на початковій стадії розслідування справи допитували ОСОБА_2,ОСОБА_3 і ОСОБА_1

Зазначені свідки підтвердили, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у присутності їх захисників добровільно давали показання про роль кожного із засуджених у вчиненому злочині, підтверджували їх у деталях під час відтворення обстановки та обставин події, зокрема, що саме ОСОБА_1. замовив убивство потерпілого ОСОБА_7 за винагороду в розмірі 1000 доларів США, заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, а також його вбивство відбувалося за узгодженим між усіма засудженими планом.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно оцінив зміну показань засуджених ОСОБА_2 іОСОБА_3, як спосіб захисту ними своїх інтересів.

Згідно з даними висновків судово-психіатричних експертиз № 444, 445, 446, засуджені психічними захворюваннями не страждають. У період, до якого відносяться інкриміновані їм дії, могли давати звіт своїм діям і керувати ними (т. 3, а.с. 37-41, 49-54, 62-66).

Колегія суддів вважає, що призначене покарання засудженим ОСОБА_2, ОСОБА_3. і ОСОБА_1 є необхідним і достатнім для їх виправлення, попередження вчинення ними нових злочинів та підстав для пом'якшення покарання не вбачає.

Керуючись статтями 394-396 КПК України (1001-05) , колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України

У Х В А Л И Л А :

касаційні скарги засуджених ОСОБА_2,ОСОБА_3, ОСОБА_1 і захисника ОСОБА_4. в інтересах засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області від 14 грудня 2006 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 - без зміни.