Колегія суддів судової палати Верховного Суду України у кримінальних справах у складі:

Головуючого

Верещак В.М.,

суддів

Гошовської Т.В., Заголдного В.В.,

за участю прокурора

Морозової С.Ю.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 18 жовтня 2007 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та в його інтересах захисника - адвоката ОСОБА_2 на вирок Ворошиловського районного суду м. Донецька від 25 листопада 2004 р,

в с т а н о в и л а:

Зазначеним вироком:

ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1, раніше несудимий,

- засуджений за ст. 187ч. 2 КК України (2341-14) на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 18 серпня 2004 року, близько 2 години 30 хвилин, за попередньою змовою з двома невстановленими слідством особами біля будинку АДРЕСА_1 з метою заволодіння чужим майном напав на потерпілу ОСОБА_3., схопив її рукою за шию та повалив на землю, заподіявши при цьому легкі тілесні ушкодження. Після того, як потерпіла покликала на допомогу, засуджений закрив їй рота рукою та став погрожувати їй вбивством, якщо вона не замовкне. Потерпіла погрозу сприйняла реально та перестала кричати. В цей час до них підійшли дві невстановлених слідством особи, які стали виривати з рук потерпілої поліетиленовий пакет з майном на загальну суму 115 грн. 50 коп. Однак, зробити цього не змогли, тому що були помічені сторонніми громадянами та з місця події зникли.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 5 травня 2005 року вирок залишений без зміни.

У касаційних скаргах, які тотожні за змістом, засуджений ОСОБА_1 та в його інтересах адвокат ОСОБА_2. просять судові рішення у справі змінити: перекваліфікувати дії ОСОБА_1з ст.187 ч.2 КК України (2341-14) на ст.,ст.15, 186 ч.2 КК України (2341-14) , мотивуючи це тим, що погрози застосувати насильство, небезпечне для життя та здоров'я, засуджений потерпілій не висловлював, попередньої змови з іншими особами на вчинення розбійного нападу у нього не було. Просить також пом'якшити йому покарання.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, перевіривши матеріали справи, доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1у вчинені злочину, в якому він визнаний винним, відповідає фактичним обставинам справи, грунтується на сукупності зібраних по справі доказів, яким була дана належна оцінка.

Так, потерпіла ОСОБА_3 як на досудовому слідстві, так і у суді показала, що, коли засуджений повалив її на землю і вона стала кричати, тоді він затулив їй рота і сказав, щоб вона мовчала, а то він її заріже. Потім ОСОБА_1 став вимагати у неї гроші, а потім до нього приєднались двоє інших осіб, що намагались вирвати у неї з рук кульок з особистими речами. Однак до них підбігли охоронники будинку, в якому вона проживає, і нападники втекли.

У суду не було підстав ставити під сумнів показання потерпілої, оскільки вони є послідовними, узгоджуються з іншими зібраними доказами. Крім того, потерпіла до моменту нападу на неї з засудженим не була знайома і підстав обмовляти його у неї не було.

Сам засуджений на досудовому слідстві визнав, що у нього з іншими особами була домовленість на те, що з метою заволодіння грошима він повалить дівчину на землю, а вони заберуть її майно. При цьому він чув, як інші особи вимагали у дівчини гроші та погрожували їй.

За таких обставин дії засудженого кваліфіковані правильно.

При призначені покарання засудженому ОСОБА_1 суд урахував характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, але, на думку колегії суддів, недостатньо врахував за яких обставин вчинено злочин, те, що матеріальної шкоди злочином не заподіяно, та дані про особу засудженого, який виріс у багатодітній малозабезпеченій сім'ї, лише за два дні до вчинення злочину йому виповнилось вісімнадцять років.

Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів вважає за можливе пом'якшити покарання засудженому, застосувавши до нього ст. 69 КК України (2341-14) .

Керуючись ст. 395,396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та в його інтересах захисника - адвокат ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Ворошиловського районного суду м. Донецька від 25 листопада 2004 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 5 травня 2005 року щодо ОСОБА_1 змінити, пом'якшити йому покарання за ст. 187ч. 2 КК України (2341-14) із застосуванням ст. 69 КК України (2341-14) до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.