5-3872к07 Про вчинення умисного вбивства з особливою жорстокістю та корисливих мотивів - Текст документа

ОСОБА_1 розглянула в судовому засіданні 16 жовтня 2007 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_1 на вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Одеської області від 25 червня 2007 року, яким

IНФОРМАЦIЯ_1,

громадянка України,

така, що судимості не мала,

- за ст. 187 ч. 4 КК України (2341-14) на дванадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

- за ст. 115 ч. 2 п.п. 1, 2, 4, 6 КК України (2341-14) на довічне позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

На підставі ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Цим вироком постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 16479 гривень 98 копійок майнової шкоди.

Доля речових доказів у справі вирішена відповідно до положень ст. 81 КПК України (1001-05) .

За вироком ОСОБА_1 засуджена за розбійний напад, поєднаний з умисним вбивством двох осіб, у тому числі і малолітньої дитини, з корисливих мотивів і з особливою жорстокістю, які вона вчинила за наступних обставин.

ОСОБА_1, будучи знайомою з ОСОБА_2, ОСОБА_3 і її малолітньою донькою ОСОБА_4, IНФОРМАЦIЯ_2, достовірно знала про наявність у них грошових заощаджень, які зберігались у їхній квартирі АДРЕСА_1.

Маючи потребу в грошах для повернення боргу, ОСОБА_1 вирішила вчинити 14 жовтня 2006 року розбійний напад на ОСОБА_3 і ОСОБА_4, умисно їх убити і заволодіти грошима.

В той же день на ринку "Привоз" вона придбала сокиру, якою планувала вчинити вбивство.

Тоді ж приблизно о 12 годині 15 хвилин ОСОБА_1 прийшла в квартиру потерпілих, взявши з собою сокиру, яку заховала в господарську сумку. Протягом дня вона знаходилась у цій квартирі з малолітньою ОСОБА_4, а ввечері за згодою ОСОБА_3 залишилась там ночувати.

15 жовтня 2006 року приблизно о 4-ій годині, реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 напала на сплячу ОСОБА_3 і нанесла їй сокирою численні удари в голову.

Проснувшись, ОСОБА_4 намагалась захистити свою матір і почала відштовхувати ОСОБА_1 від неї. ОСОБА_1, усвідомлюючи, що заподіює малолітній ОСОБА_4 особливі страждання, діючи особливо жорстоко, в її присутності продовжувала наносити удари сокирою ОСОБА_3, заподіявши їй багаточисленні рани голови - 22 рубаних і 13 забитих, які зумовили гостру крововтрату, від якої настала смерть потерпілої.

Упевнившись, що ОСОБА_3 мертва, ОСОБА_1 нанесла малолітній ОСОБА_4 удари рукою і сокирою, від яких та впала. Скориставшись цим, вона з метою позбавлення життя малолітньої потерпілої накинула на її шию у виді петлі пояса від халата і затягнула його, що призвело до смерті малолітньої ОСОБА_4 внаслідок механічної асфіксії.

У результаті розбійного нападу, поєднаного з умисним убивством ОСОБА_3 та ОСОБА_4, засуджена ОСОБА_1 заволоділа мобільним телефоном вартістю 780 гривень, який належав ОСОБА_3, золотими браслетом, шпилькою і кулоном, а також дублянкою та 19200 гривнями, а всього майном і грошима на загальну суму 20250 гривень, які належали потерпілій ОСОБА_2.

На вирок надійшла касаційна скарга з доповненнями, в якій ОСОБА_1 просить вирок змінити і пом'якшити покарання. Своє прохання вмотивовує тим, що суд проявив стосовно неї упередженість, внаслідок чого призначив покарання, яке є надто суворим. Крім цього, посилається на порушення судом права на захист, яке виразилося в тому, що нею заявлялось клопотання про заміну захисника, якого суд не вирішив. Стверджує, що при вбивстві потерпілих діяла не з корисливого мотиву, оскільки інкримінованою їй сумою грошей не заволодівала, а тому оспорює правильність засудження за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України (2341-14) .

Заслухавши доповідача, пояснення засудженої на підтримання касаційної скарги, міркування прокурора, який вважав вирок законним і обгрунтованим, а касаційну скаргу безпідставною, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, підстав для її задоволення колегія суддів не знайшла.

Висновки суду про доведеність винності засудженої ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих їй цим вироком злочинів відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються наведеними у вироку доказами, які судом досліджені всебічно, повно й об'єктивно.

Доводи касаційної скарги засудженої ОСОБА_1 про те, що при вбивстві ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вона діяла не з корисливого мотиву, а з неприязні, є непереконливими, оскільки спростовуються такими доказами.

Як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні, ОСОБА_1 не заперечувала факту вбивства нею ОСОБА_3 і ОСОБА_4 і з приводу обставин, за яких позбавила життя потерпілих, давала предметні показання, які узгоджуються з іншими наявними у справі доказами і, зокрема, з даними висновків судово-медичних експертиз про механізм заподіяння потерпілим тілесних ушкоджень і їх локалізацією, причини настання смерті, тощо.

Iз даних протоколів допитів ОСОБА_1 на досудовому слідстві як підозрюваної та обвинуваченої видно, що в жовтні 2006 року вона опинилася у фінансовій скруті, яка виникла через наявність боргів перед ОСОБА_5 і ОСОБА_2 Будучи обізнаною в тому, що ОСОБА_2 у квартирі, в якій проживала разом з ОСОБА_3 та її донькою ОСОБА_4, зберігає значну суму грошей, вирішила ними заволодіти. З цією метою придбала сокиру, якою планувала вчинити вбивство ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які були перешкодою на шляху досягнення задуманого, принесла її в квартиру, в якій в ніч на 15 жовтня 2006 року залишилась ночувати. Приблизно о 4-ій годині нанесла численні удари в голову ОСОБА_3, яка спала, і в такий спосіб позбавила її життя, а потім паском від халата, в якому була одягнута, задушила доньку потерпілої - ОСОБА_4. Після цього знайшла і забрала із квартири гроші та мобільного телефона, які вранці цього ж дня віддала своєму співмешканцю ОСОБА_6, повідомивши його про їх походження (т. 1, а.с. 186-190; т. 2, а.с. 166-169).

У судовому засіданні ОСОБА_1 показання, що стосувалися мотиву вчинення злочину щодо ОСОБА_3 і ОСОБА_4, змінила і стверджувала, що від вбивства цих потерпілих вигоди не мала, оскільки інкримінованих їй суми грошей та коштовностей з квартири не забирала. Гроші, які вранці 15 жовтня 2006 року дала ОСОБА_6, привезла з дому, а телефона забрала з квартири після вбивства ОСОБА_3 і ОСОБА_4 (т. 3, а.с. 56-57, 58-61, 64-65, 91).

Показання ОСОБА_1 про відсутність у неї корисливого мотиву при вбивстві потерпілих суперечать іншим доказам, що містяться у справі, а тому суд обгрунтовано піддав їх критиці і визнав неспроможними, взявши до уваги показання засудженої, які вона давала при розслідуванні справи і в яких стверджувала, що домінуючим мотивом її діянь було бажання заволодіти грошима.

Такі показання ОСОБА_1 об'єктивно узгоджуються з дослідженими судом показаннями ОСОБА_6, які той давав при допиті як обвинуваченого і в яких підтвердив той факт, що рано-вранці 15 жовтня 2006 року засуджена повідомила його, що вбила ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та віддала йому мобільного телефона, який належав ОСОБА_3, про що він знав, а також показала йому 17 тисяч гривень, які вони використали на свій розсуд (т. 2, а.с. 153-154).

Показаннями свідка ОСОБА_7 спростовуються показання засудженої про те, що зазначену суму грошей вона привезла з дому (т. 1, а.с. 249; т. 3, а.с. 74-79).

Потерпіла ОСОБА_2 підтвердила показання ОСОБА_1, в яких та стверджувала, що гроші знайшла в одній із коробок з-під взуття, які стояли під столом. За показаннями потерпілої, з квартири пропали належні їй 19200 гривень, які зберігались саме в тій коробці, на яку вказала засуджена, а також дублянка, золоті браслет, кулон і шпилька.

Та обставина, що ОСОБА_1 опинилась у фінансовій скруті, яка спонукала її до вчинення злочинів, підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_2 і свідка ОСОБА_5 про те, що засуджена станом на жовтень 2006 року заборгувала їм відповідно 2 тисячі гривень і 500 доларів США.

Доводи касаційної скарги засудженої ОСОБА_1 про те, що показання про корисливий характер своїх діянь вона дала внаслідок застосування до неї співробітниками міліції недозволених методів, не можна визнати обгрунтованими, оскільки її заява про це була предметом прокурорської перевірки і свого підтвердження не знайшла. Сама засуджена під час досудового слідства підтвердила ту обставину, що недозволених методів при проведенні з нею слідчих дій не застосовувалось, а зроблена нею заява про це є видуманою (т.2, а.с. 144).

Як видно із даних протоколу судового засідання, ОСОБА_1 написання скарг на дії співробітників міліції та причину зміни показань, що стосувалися наявності в неї корисливого мотиву, пояснювала порадою інших в'язнів зробити це (т. 3, а.с. 68).

Отже, підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки домінуючим мотивом в діях ОСОБА_1 при позбавленні життя потерпілих був корисливий мотив, її дії правильно кваліфіковані судом за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України (2341-14) .

Враховуючи те, що для досягнення мети по заволодінню майном потерпілої ОСОБА_2 ОСОБА_1 вчинила розбійний напад на ОСОБА_3 та її малолітню доньку ОСОБА_4 і вбила їх при цьому, суд правильно кваліфікував дії засудженої за ст. 187 ч. 4 та пунктами 1, 2 ч. 2 ст. 115 КК України (2341-14) .

Нанесення значної кількості ударів сокирою потерпілій ОСОБА_3 (не менше 38) у присутності її малолітньої доньки ОСОБА_4 свідчать про особливу жорстокість ОСОБА_1, з якою вона діяла при вчиненні злочинів. Тому суд обгрунтовано кваліфікував дії засудженої і за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України (2341-14) .

Що ж стосується призначеного ОСОБА_1 покарання, то рішення суду в цій частині відповідає вимогам ст. 65 КК України (2341-14) . Обираючи засудженій такий вид покарання, як довічне позбавлення волі з конфіскацією всього майна, суд виходив із того, що вона вчинила умисні особливо тяжкі злочини, внаслідок яких настала смерть двох осіб, у тому числі й малолітньої дитини. Ця обставина, а також жорстокий спосіб учинення злочинів, пов'язаних із позбавленням життя потерпілих, дали суду підстави для визнання особи ОСОБА_1 винятково небезпечною для суспільства і призначення у зв'язку з цим такого виду покарання, який визначив суд. Підстав для його пом'якшення, про що просить засуджена в касаційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Відповідно до даних висновку судової психолого-психіатричної експертизи ОСОБА_1 під час вчинення інкримінованих їй злочинів могла керувати своїми діями і давати їм звіт (т. 2, а.с. 109-115).

Ураховуючи таку обставину, а також поведінку засудженої в судовому засіданні, яка будь-яких сумнівів у задовільності психічного стану її здоров'я не викликала, суд дійшов обгрунтованого висновку про її осудність (т. 2, а.с. 109-115).

Iз даних протоколу судового засідання видно, що ОСОБА_1 дійсно під час судового слідства заявила клопотання про заміну захисника, яке нею було відкликане (т. 3, а.с. 67).

За таких обставин вважати, що мало місце порушення судом права засудженої на захист, підстав немає.

Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального закону при розслідуванні справи та її розгляді в суді, які були б підставою для зміни чи скасування вироку, не встановлено.

Керуючись ст. ст. 394-396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а:

вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Одеської області від 25 червня 2007 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженої - без задоволення.