Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого - судді

Присяжнюк Т.I.,

суддів

Косарєва В.I. і Коротких О.А.,

за участю прокурора

Опанасюка О.В.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 9 жовтня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Лисичанського міського суду Луганської області від 18 травня 2006 року, яким

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1,

громадянина України,

раніше не судимого,

засуджено

- за ч.1 ст.225 КК України (2341-14) до штрафу в розмірі 500 грн. з позбавленням права займатися торгівельною діяльністю строком на 2 роки.

За ч.2 ст.229 КК України (2341-14) ОСОБА_1 виправдано.

В апеляційному порядку справа не переглядалася.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він в період з березня 2005 року по 14 лютого 2006 року, знаходячись на центральному ринку в м. Лисичанську, за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, матеріали справи щодо якої виділено в окреме провадження, шляхом обману продавав різним громадянам виготовлену ним суміш харчової соди з крейдою, які упакував в фірмові упаковки ОАО "Лисичанська сода" по 1 грн. за упаковку. Всього за цей період ОСОБА_1 виготовив і продав не встановленим слідством громадянам 69 550 пачок суміші.

У касаційному поданні, як видно з його змісту, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок щодо ОСОБА_1 у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину і його особі скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Вважає, що суд призначив засудженому покарання у виді штрафу в розмірі 500 грн. в порушення вимог ст.53 КК України (2341-14) , оскільки мінімальний розмір штрафу цим законом передбачений - в сумі 510 грн. Посилається на те, що суд при призначенні покарання не достатньо врахував те, що ОСОБА_1ніде не працював на момент вчинення злочину і ніяких дій щодо відшкодування шкоди не зробив.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Як видно з матеріалів справи, суд призначив засудженому ОСОБА_1 покарання за ч.1 ст.225 КК України (2341-14) у розмірі, який є меншим від мінімального розміру штрафу, передбаченого ст.53 КК України (2341-14) .

Таким чином судом при призначенні покарання неправильно застосовано кримінальний закон, у зв'язку з чим вирок як такий, що постановлений в порушення вимог ст. 371 КПК України (1001-05) підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи, суду необхідно належним чином виконати вимоги ст.65 КК України (2341-14) , врахувати положення ст.53 КК України (2341-14) , обговорити доводи щодо м'якості призначеного покарання та прийняти законне і обгрунтоване рішення.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 394-396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити.

Вирок Лисичанського міського суду Луганської області від 18 травня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд.