Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Коновалова В.М.

суддів

Кузьменко О.Т., Гошовської Т.В.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 4 жовтня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Жашківського районного суду Черкаської області від 19 жовтня 2006 року.

Цією постановою кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1, судимості не має,

за ч.2 ст.367 КК України (2341-14) закрито на підставі п. "б" ст.1 Закону України "Про амністію" (2591-15) від 31.05.2005 року.

В апеляційному порядку постанова не переглядалась.

Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що, він, працюючи директором ВАТ "Вузівське САТП -2306", являючись службовою особою, у грудні 2004 року неналежно виконав свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, що заподіяло ВАТ "Вузівське САТП - 2306" тяжкі наслідки у сумі 23 213 грн.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на безпідставність обвинувачення його за ч.2 ст.367 КК України (2341-14) , з огляду на те, що інкримінованого органами слідства злочину він не вчиняв, просить постанову суду скасувати, а справу закрити за відсутністю в його діях цього складу злочину.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що необхідно відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Як убачається з матеріалів справи, органи досудового слідства, встановивши, що ОСОБА_1 у грудні 2004 року вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.367 КК України (2341-14) пред'явили йому обвинувачення за цією статтею та направили кримінальну справу щодо нього з обвинувальним висновком до суду.

При попередньому розгляді справи у суді першої інстанції прокурор, який брав у ньому участь, заявив клопотання про закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_1, мотивуючи це тим, що останній підпадає під дію п "б" ст.1 Закону України "Про амністію" (2591-15) від 31.05.2005 року і подав заяву про звільнення від кримінальної відповідальності відповідно до акту амністії.

Задовольняючи це клопотання суд, з'ясував думку обвинуваченого ОСОБА_1, який визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України (2341-14) , та просив про застосування щодо нього Закону України "Про амністію" (2591-15) від 31.05.2005 року, про що власноручно написав заяву (т.1 а.с. 163).

Врахувавши зазначене суд, керуючись п.4 ч.1 ст.6 КПК України (1001-05) законно й обгрунтовано закрив кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.367 КК України (2341-14) .

Спростовано матеріалами кримінальної справи також доводи ОСОБА_1 про те, що заяву про застосування щодо нього акту амністії він написав під впливом слідчого, оскільки таку заяву він написав та подав до суду першої інстанції безпосередньо у день попереднього судового розгляду кримінальної справи, а не слідчому.

З огляду на викладене передбачені законом підстави для призначення справи до касаційного розгляду відсутні.

Керуючись ст. 394 КПК України (1001-05) , колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1.