Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого - судді

Присяжнюк Т.I.,

суддів

Косарєва В.I., Школярова В.Ф.,

за участю прокурора

Матюшевої О.В.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 2 жовтня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області на вирок Ворошиловського районного суду м.

Донецька від 10 серпня 2006 року, яким

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1,

громадянина України, раніше не судимого,

засуджено

- за ч.3 ст. 286 КК України (2341-14) із застосуванням ст.69 КК України (2341-14) на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

На підставі ст.75 КК України (2341-14) ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки та покладено на нього певні обов'язки відповідно до ст.76 КК України (2341-14) .

В апеляційному порядку справа не переглядалася.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він 22.05.2006р., керуючи автомобілем "Мерседес-Бенц С-200" і рухаючись по пр. Б. Хмельницького, на перехресті вул. Університетської та Б.Хмельницького, змінив напрямок руху свого автомобіля вправо, де виїхав за межі проїжджої частини і на тротуарі вчинив наїзд на пішоходів ОСОБА_2 і ОСОБА_3, які внаслідок ДТП загинули.

У касаційному поданні заступник прокурора Донецької області просить вирок щодо ОСОБА_1 у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину і особі засудженого та неправильним застосуванням кримінального закону скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Посилається на те, що судом не дано належної оцінки обставинам вчинення злочину та його тяжким наслідкам. Вважає, що одночасне застосування судом до засудженого ст.ст.69, 75 КК України (2341-14) є безпідставним та незаконним. Стверджує, що судом в порушення вимог ст.77 КК України (2341-14) застосовано до засудженого додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суд правильно встановив фактичні обставини вчиненого засудженим злочину.

Кваліфікація дій ОСОБА_1 та доведеність вини засудженого у поданні не оспорюються.

Доводи у поданні про те, що суд в порушення вимог ст.77 КК України (2341-14) призначив засудженому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами є безпідставні, оскільки суд може призначити додаткові покарання, передбачені цим законом при звільненні засудженого від покарання з випробуванням. Крім того, призначене засудженому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами передбачене санкцією ч.3 ст.286 КК України (2341-14) і є обов'язкове.

Разом з тим, призначаючи засудженому покарання із застосуванням ст.75 КК України (2341-14) , суд хоча і послався на пом'якшуючі покарання обставини, проте не достатньо врахував тяжкість наслідків.

Крім того, висновки суду щодо позитивної характеристики ОСОБА_1 за місцем навчання не відповідають дійсності, оскільки ця характеристика не містить будь-які позитивні дані щодо його особи (а.с.230,т.1).

Суд не достатньо врахував те, що ОСОБА_1 вчинив злочин, який відповідно до ст.12 КК України (2341-14) є особливо тяжким.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд без достатніх підстав дійшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від покарання на підставі ст.75 КК України (2341-14) .

Тому вирок відповідно до вимог ст. 372 КПК України (1001-05) підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

Якщо при новому розгляді справи буде доведено винуватість ОСОБА_1 у вчинені злочину за який його засуджено, то призначене йому із застосуванням ст. 75 КК України (2341-14) покарання слід визнати м'яким.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 394-396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційне подання заступника прокурора Донецької області задовольнити частково.

Вирок Ворошиловського районного суду м. Донецька від 10 серпня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати у зв'язку із м'якістю призначеного покарання, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.