Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Короткевича М.Є.,

суддів

Гриціва М.I. і Нікітіна Ю.I.

за участю прокурора

Колесниченка О.В.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 02 жовтня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Автономної Республіки Крим на вирок Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 13 жовтня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 грудня 2006 року (rs391658) щодо ОСОБА_1.

Вироком Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 13 жовтня 2006 року

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1,

уродженця м. Феодосії Автономної Республіки Крим,

громадянина України,

не судимого на підставі ст. 89 КК України (2341-14) ,

засуджено за ч. 1 ст. 164 КК України (2341-14) на 1 рік обмеження волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 4 214 грн. 49 коп. заборгованості по аліментах.

Ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 грудня 2006 року (rs391658) зазначений вирок залишено без змін.

ОСОБА_1 визнано судом винним і засуджено за те, що він злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 15 березня 2004 року коштів на утримання дочки ОСОБА_3, IНФОРМАЦIЯ_2, на користь потерпілої ОСОБА_2, в результаті чого станом на 07 липня 2006 року утворилась заборгованість по виплаті аліментів в сумі 4 214 грн. 49 коп.

У касаційному поданні прокурора порушено питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_1 в частині цивільного позову, оскільки суд необгрунтовано стягнув із засудженого заборгованість по аліментах.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає за необхідне касаційне подання задовольнити з наступних підстав.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України (2341-14) , підтверджена сукупністю зібраних у справі, вірно оцінених судом та обгрунтовано покладених в основу судових рішень доказів, і в касаційному поданні не оскаржується.

Вивченням матеріалів справи не встановлено даних, які б свідчили про те, що у справі допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, яке тягне скасування судових рішень в частині засудження ОСОБА_1

Проте, задовольняючи цивільний позов ОСОБА_2 про стягнення із засудженого заборгованості по аліментах в сумі 4 214 грн. 49 коп., суд допустився помилки.

Суд не взяв до уваги, що відповідно до вимог ст. 28 КПК України (1001-05) , у кримінальній справі не можуть розглядатися позови про відшкодування матеріальної шкоди, що не випливають із пред'явленого обвинувачення.

Заборгованість по аліментах утворилася внаслідок невиконання рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 15 березня 2004 року і саме в порядку виконання цього рішення вона має бути сплачена відповідно до вимог Закону України від 21 квітня 1999 року №606-ХIV "Про виконавче провадження" (606-14) .

За таких обставин вирок щодо ОСОБА_1 в частині вирішення цивільного позову підлягає скасуванню.

Апеляційний суд при перевірці вироку щодо ОСОБА_1 не звернув уваги на вказані порушення, тому підлягає скасуванню і ухвала апеляційного суду.

З урахуванням наведеного та керуючись статтями 394-396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

касаційне подання заступника прокурора Автономної Республіки Крим задовольнити.

Вирок Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 13 жовтня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 грудня 2006 року (rs391658) щодо ОСОБА_1 в частині вирішення цивільного позову скасувати і провадження у справі в цій частині закрити.

В решті вирок залишити без зміни.