Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого-судді

Короткевича М.Є.,

суддів

Гриціва М.I. і Нікітіна Ю.I.

за участю прокурора

Кравченко Є.С.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 02 жовтня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 11 серпня 2006 року щодо ОСОБА_1

Цим вироком

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1,

уродженця с. Довжанка Тернопільського району

Тернопільської області, громадянина України,

раніше тричі судимого, останній раз 21 січня 2004 року вироком

Тернопільського районного суду за ч. 1 ст. 122 КК України (2341-14)

на 2 роки позбавлення волі; звільненого 06 вересня 2005 року

постановою Iзяславського районного суду Хмельницької області умовно-достроково на 4 місяці і 15 днів,

засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України (2341-14) із застосуванням ст. 69 КК України (2341-14) на 240 годин громадських робіт.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС в Тернопільській області витрати за проведення експертизи 117 грн. 68 коп.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

ОСОБА_1 засуджено за те, що він разом із особою, справу щодо якої виділено в окреме провадження, 02 лютого 2006 року о 20-й годині на вул. Б. Хмельницького, що поблизу залізничного вокзалу в м. Тернополі, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, повторно, із корисливих мотивів, відкрито викрав майно та гроші потерпілої ОСОБА_2, завдавши їй матеріальну шкоду на загальну суму 52 грн.

У касаційному поданні прокурор, не оскаржуючи доведеність вини і правильність кваліфікації дій ОСОБА_1, ставить питання про скасування постановленого щодо нього вироку та направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку із м'якістю призначеного покарання.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає за необхідне касаційне подання задовольнити з наступних підстав.

Суд правильно встановив фактичні обставини справи і дійшов обгрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні відкритого викрадення майна та грошей потерпілої ОСОБА_2 Такий висновок грунтується на зібраних у встановленому законом порядку та перевірених судом доказах і в касаційному поданні не заперечується.

За встановлених судом фактичних обставин справи дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК України (2341-14) кваліфіковано правильно, що також не оспорюється у поданні.

Згідно з вимогами ст. 65 КК України (2341-14) особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправдання та попередження нових злочинів, з урахування ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Суд же, визнавши ОСОБА_1 винним у вчиненні тяжкого злочину, при призначенні йому покарання фактично не врахувавши ступеню тяжкості ним скоєного, лише перерахував пом'якшуючі обставини, які визнав виключними, але не навів належних мотивів, з яких підстав ці обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Крім того, застосувавши правила ст. 69 КК України (2341-14) при призначенні ОСОБА_1 покарання, суд належним чином не врахував характеризуючі його особу дані.

Зокрема те, що ОСОБА_1 вчинив злочин у стані алкогольного сп'яніння, раніше був тричі судимий за корисливі та насильницькі злочини до покарання у виді позбавлення волі та до якого застосовувалися звільнення від відбування покарання з випробуванням та умовно-достроково звільнення, але останній на шлях виправлення не став і знову вчинив умисний корисливий злочин.

Крім того, з характеристики Довжанської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області вбачається, що засуджений проживає без реєстрації та не працює.

Тому зазначений вирок підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд через невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Якщо при новому судовому розгляді справи підтвердиться винуватість ОСОБА_1 у тому ж об'ємі обвинувачення, то призначене йому покарання слід вважати м'яким.

Керуючись статтями 394 - 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, задовольнити.

Вирок Тернопільського міськрайонного суду від 11 серпня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той самий суд в іншому складі суддів.