5-3577к07 Про скоєння умисного вбивства - Текст документа

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 27 вересня 2007 року кримінальну справу за касаційними скаргами захисника ОСОБА_1., засуджених ОСОБА_2та ОСОБА_3 на вирок апеляційного суду Донецької області від 23 травня 2007 року щодо них.

Цим вироком засуджено:

IНФОРМАЦIЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця м. Донецька, раніше судимого 18 травня 2004 року за ч. 1 ст. 309 КК України (2341-14) на два роки позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю два роки,

- за п. п. 7, 12 ч. 2 ст. 115 КК України (2341-14) на дванадцять років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 309 КК України (2341-14) на два роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України (2341-14) , за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, ОСОБА_2визначено покарання - тринадцять років позбавлення волі, а на підставі ст. 71 КК України (2341-14) - чотирнадцять років позбавлення волі;

IНФОРМАЦIЯ_2, громадянина України, уродженця та мешканця м. Донецька, раніше не судимого,

- за п. п. 7, 12 ч. 2 ст. 115 КК України (2341-14) на дванадцять років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2та ОСОБА_3 солідарно на користь ОСОБА_7 5 000 гривень на відшкодування моральної шкоди.

ОСОБА_2та ОСОБА_3 визнано винними у вчиненні таких злочинів.

У серпні 2004 року вдень ОСОБА_2, знаходячись біля гаражів навпроти будинку АДРЕСА_1, обірвав кущі дикоростучої рослини коноплі, переніс їх до свого помешкання за адресою: квартира АДРЕСА_2, де незаконно зберігав цю рослину, висушив її та виготовив наркотичний засіб - канабіс, вагою 9,3 грами, без мети збуту. Даний наркотичний засіб було виявлено та вилучено 16 березня 2005 року при проведенні обшуку.

12 березня 2005 року приблизно о 5-й годині 20 хвилин ОСОБА_2 та ОСОБА_3., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння біля будинку АДРЕСА_3, зустріли раніше незнайомого їм ОСОБА_4 та вирішили його вбити. ОСОБА_3. безпідставно вдарив ОСОБА_4 кулаком в обличчя, від чого той впав на коліна, після цього ОСОБА_3. завдав ОСОБА_4. удар ногою в область голови, від чого потерпілий упав на асфальт. Продовжуючи злочинні дії, ОСОБА_2, за попередньою змовою з ОСОБА_3., діючи умисно та узгоджено, з хуліганських мотивів, завдали потерпілому не менш як 15 ударів ногами по голові, спричинивши йому тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала його смерть.

У своїй касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2 посилається на однобічність та неповноту досудового і судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного застосування кримінального закону, зазначає, що умислу на вбивство з хуліганських мотивів, за попередньою змовою групою осіб, не було, вважає, що його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 121 КК України (2341-14) як умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене групою осіб, що спричинило смерть потерпілого. Крім того, вказує на застосування до нього незаконних методів досудового слідства. Просить вирок апеляційного суду щодо нього скасувати, а справу - направити на новий судовий розгляд.

Захисник ОСОБА_1. у своїй скарзі просить вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_2змінити, перекваліфікувати дії засудженого з п. п. 7, 12 ч. 2 ст. 115 КК України (2341-14) на ч. 2 ст. 121 КК України (2341-14) .

У касаційній скарзі засудженого ОСОБА_3 йдеться про однобічність та неповноту досудового і судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неправильне застосування кримінального закону. ОСОБА_3. також просить вирок апеляційного суду щодо нього змінити, перекваліфікувати його дії з п. п. 7, 12 ч. 2 ст. 115 КК України (2341-14) на ч. 2 ст. 121 КК України (2341-14) та призначити покарання в межах санкції цієї статті.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України; міркування прокурора, який просив залишити касаційні скарги без задоволення, а вирок щодо ОСОБА_2та ОСОБА_3 - без зміни; перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у скаргах доводи, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2та ОСОБА_3 у вчиненні зазначених у вироку злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обгрунтованим.

Винність ОСОБА_2у вчиненні незаконного придбання, виготовлення та зберігання без мети збуту наркотичних засобів підтверджується його показаннями під час досудового слідства, протоколом обшуку його помешкання, згідно з яким у квартирі ОСОБА_2були виявлені та вилучені пакети з речовиною червоного кольору, висновком судово-хімічної експертизи, згідно з яким вилучена речовина є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, вагою 1,0 г (т.1 а.с. 114, 125-126, 174-176).

Не викликає сумніву у колегії суддів і висновок апеляційного суду про доведеність винності ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у вчиненні ними умисного вбивства ОСОБА_4, за попередньою змовою між собою, з хуліганських мотивів.

Як видно з протоколу огляду місця події, труп ОСОБА_4 з ознаками насильницької смерті був виявлений на дорозі біля будинку АДРЕСА_3 (т.1 а.с. 10-22).

ОСОБА_2 і ОСОБА_3. під час досудового слідства і в судовому засіданні підтверджували вчинення ними злочину відносно ОСОБА_4, хоча не були згідні з кваліфікацією їх дій. Зазначали про те, що ОСОБА_3. ударив потерпілого кулаком в обличчя, від чого той упав на коліна, а потім ногою - в праве стегно. Стверджували й про те, що коли ОСОБА_4. упав на землю, завдавали йому удари ногами в обличчя.

При проведенні відтворення обстановки і обставин події ОСОБА_2 та ОСОБА_3. підтвердили свої показання на місці вчинення злочину (т. 1 а.с. 92-103).

За висновком судово-медичної експертизи на трупі ОСОБА_4 виявлені дві забиті рани на лобі зліва біля лінії росту волосся, дві рани на лобі зліва, дві рани на лівій брові, сім ран на слизовій верхньої губи зліва, шість ран на слизовій нижньої губи, крововиливи на віках очей, на вушних раковинах, поширених по всьому обличчю, крововилив в м'які покрови голови, перелом кісток спинки носа, субдуральна гематома, об'ємом 100 мл, крововилив під м'які мозкові оболонки головного мозку, кров в шлуночках головного мозку.

Смерть ОСОБА_4 настала від відкритої черепно-мозкової травми з крововиливом під оболонки та шлуночки головного мозку, ускладненої набряком головного мозку.

Всі тілесні ушкодження, виявлені при огляді трупа ОСОБА_4, могли утворитися за обставин, на які вказували ОСОБА_2 та ОСОБА_3. при проведенні відтворення обстановки та обставин події (т. 1 а.с. 136-140).

Згідно з висновком судово-імунологічної експертизи від 22 квітня 2005 року № 4 на одязі ОСОБА_2та ОСОБА_3 виявлено кров людини, походження якої від ОСОБА_4 не виключається (т. 1 а.с. 147-155).

Апеляційний суд, належним чином оцінивши ці та інші докази в справі, дійшов правильного висновку про доведеність обвинувачення ОСОБА_2та ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих їм злочинів.

Суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_2та ОСОБА_3 за п. п. 7, 12 ч. 2 ст. 115 КК України (2341-14) як умисне вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з хуліганських мотивів, а дії ОСОБА_2., крім того, - за ч. 2 ст. 309 КК України (2341-14) .

Доводи касаційних скарг захисника ОСОБА_1. та засуджених ОСОБА_2та ОСОБА_3 щодо невірної кваліфікації їх дій за п.п. 7,12 ч.2 ст. 115 КК України (2341-14) колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки, вирішуючи питання щодо кваліфікації дій винних, апеляційний суд виходив із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, врахувавши характер, кількість, локалізацію тілесних ушкоджень, заподіяних потерпілому, спосіб їх заподіяння.

Так, з матеріалів справи видно, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3., нехтуючи загальними правилами співжиття і нормами моралі, без будь-якої причини, почали бити ОСОБА_4 Діючи узгоджено, засуджені завдали потерпілому численні удари ногами по голові, заподіявши йому тілесні ушкодження, не сумісні з життям.

За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для кваліфікації дій засуджених за ч.2 ст. 121 КК України (2341-14) , про що йдеться у скаргах.

У процесі досудового слідства та при розгляді справи в суді були встановлені і досліджені всі обставини, з'ясування яких мало істотне значення для правильного вирішення справи, проведені необхідні експертизи, належним чином з'ясовані обставини, що характеризують об'єкт і об'єктивну сторону злочинів, допитані всі особи, показання яких мають істотне значення для справи. Тому колегія суддів вважає, що доводи касаційних скарг ОСОБА_2та ОСОБА_3 про однобічність та неповноту досудового і судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи є безпідставними.

При перевірці справи в касаційному порядку не виявлено й порушення права ОСОБА_2на захист, про що він зазначає у своїй скарзі. З матеріалів справи видно, що на початку досудового слідства ОСОБА_2 відмовлявся від захисника, про що свідчать його заяви (т.1 а.с. 55, 206; т.2 а.с. 39, 64), а потім його захищали адвокати ОСОБА_5, та ОСОБА_6

Доводи ОСОБА_2про застосування до нього незаконних методів досудового слідства належно перевірялися апеляційним судом і не знайшли свого підтвердження. При перевірці справи в касаційному порядку також не виявлено даних, які б вказували на те, що до засуджених застосовувалися незаконні методи досудового слідства.

Відповідно до вимог ст. 384 КПК України (1001-05) особам, які вправі подати касаційну скаргу, надається можливість ознайомитися в суді з матеріалами справи для вирішення питання про внесення касаційної скарги.

ОСОБА_2 27 та 28 липня 2007 року були надані всі матеріали справи і достатньо часу для ознайомлення з ними (т.3, а.с. 100), а тому доводи щодо невиконання судом вимог ст. 384 КПК України (1001-05) колегія суддів вважає також необгрунтованими.

Покарання ОСОБА_2та ОСОБА_3. призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК України (2341-14) та є необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження нових злочинів.

Отже, при перевірці справи в касаційному порядку не виявлено будь-яких передбачених ст. 398 КПК України (1001-05) підстав для скасування або зміни вироку щодо засуджених.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, - ухвалила:

касаційні скарги засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_2., захисника ОСОБА_1. залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Донецької області від 23 травня 2007 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - без зміни.