Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлянської В. І.,

суддів: Лагнюка М. М., Франтовської Т. І.,

розглянула у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні № 42014170090000215 в суді першої інстанції на ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 05 жовтня 2016 року щодо ОСОБА_1,

Вироком Кременчуцького районного суду Полтавської області від 16 травня 2016 року засуджено

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ігарка, Красноярського краю РФ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3., в силу ст. 89 КК України, такого, що не має судимості,

за ч. 1 ст. 307 КК України до 5 років позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_1 виправданий в зв'язку з не встановленням достатніх доказів для доведення його винуватості в суді.

Цим же вироком, вирішено питання щодо речових доказів та заставу у кримінальному провадженні.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим в тому, що 23.01.2015 року близько 4 год. 20 хв. в м. Кременчук Полтавської обл., поблизу вхідних дверей квартири АДРЕСА_1 збув залегендованій особі - ОСОБА_2 за 400 грн. поліетиленовий пакетик в якому знаходилася порошкоподібна речовина білого кольору, яка відповідно до висновку експерта № 224 від 05.02.2015 р. є психотропною речовиною - метамфетамін масою 0,0203 г. обіг якої обмежено.

Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що:

5 лютого 2015 року близько 14 год. 49 хв. біля вхідних дверей до квартири АДРЕСА_2, незаконно збув за 400 грн. залегендованій особі - ОСОБА_2 психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін масою 0,0070 г.;

6 лютого 2015 року в період часу з 18 год. 27 хв. до 18 год. 40 хв., біля дверей цієї ж квартири незаконно збув цій же особі за 400 грн. психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін масою 0,0257 г.

10 лютого 2015 року близько 13 год. 30 хв., перебуваючи в с. Ялинці, Кременчуцького району Полтавської області, на автодорозі, незаконно збув громадянину ОСОБА_3 за 600 гривень, таку ж психотропну речовину масою 0,0358 г.

26 лютого 2015 року близько 10 год. 45 хв., в с. Піщане Кременчуцького району Полтавської області, на перехресті вулиць Індустріальна та Маяковського, незаконно збув громадянину ОСОБА_4 за 800 грн. психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін масою 0,039 г.

Такі його дії були кваліфіковані за ч.2 ст. 307 КК України.

За цим обвинуваченням ОСОБА_1 виправданий в зв'язку з не встановленням достатніх доказів для доведення його винуватості в суді.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 05 жовтня 2016 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересахОСОБА_1 задоволено, а вирок Кременчуцького районного суду Полтавської області від 16 травня 2016 року щодо останнього змінено.

Постановлено вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 1 ст. 307 КК України із застосуванням ст.69 цього Кодексу на 6 місяців арешту.

В іншій частині вирок суду залишено без змін.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_1 в строк покарання строк попереднього ув'язнення з 16 травня по 05 жовтня 2016 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

В зв'язку з відбуттям покарання звільнено ОСОБА_1 з-під варти в залі суду.

У касаційні скарзі прокурор просить ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність в частині безпідставного застосування до ОСОБА_1 ст. 69 КК України при призначенні покарання за ч. 1 ст. 307 КК України, що призвело до невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особи засудженого внаслідок м'якості.

Крім того, прокурор вказує на те, що судом невірно надано оцінку обставинам, які пом'якшують покарання засудженого. Рішення судів про виправдання засудженого за ч. 2 ст. 307 КК України не оспорюється.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши дотримання прокурором порядку, строків касаційного оскарження та відповідність касаційної скарги вимогам закону, доводи касаційної скарги та надані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, суд касаційної інстанції, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України за обставин, зазначених у вироку та кваліфікація його дій у касаційній скарзі прокурором не оспорюються.

Що стосується доводів прокурора про м'якість призначеного ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 69 КК України, то вони на думку колегії суддів є непереконливими.

Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а при його призначенні суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

А з огляду на положення ст. 69 КК України передбачено, що за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

Апеляційний суд, змінюючи вирок районного суду щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання вказав, що ОСОБА_1 визнав свою вину та щиро покаявся, має на утриманні дружину та доньку ІНФОРМАЦІЯ_4, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи засудженого. Зокрема те, що засуджений позитивно характеризується, має постійне місце проживання, сім'ю, на підставі ст. 89 КК України є таким, що не має судимості, а також відсутність тяжких наслідків, незначний об'єм збутої залегендованій особі психотропної речовини.

Таким чином, за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винної, суд дійшов до правильного висновку і призначив засудженому на підставі ст. 69 КК України більш м'який вид покарання, не зазначений в санкції ч. 1 ст. 307 КК України.

З таким висновком апеляційного суду погоджуються і суд касаційної інстанції та вважає, що призначене апеляційним судом покарання із застосуванням ст. 69 КК України є обґрунтованим і необхідним для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, відповідає вимогам статей 50, 65, 66, 69 КК України.

Розгляд справи у суді апеляційної інстанції проводився у передбаченому законом порядку. Зміст ухвали цього суду відповідає вимогам статей 419 КПК України, вона є належним чином вмотивованою та обґрунтованою, з чим погоджується і колегія суддів.

Крім того, касаційна скарга не містить мотивованих доводів щодо істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити судам ухвалити законні та обґрунтовані судові рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали апеляційного суду і задоволення скарги прокурора та вважає, що у відкритті провадження за його касаційною скаргою слід відмовити на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції на ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 05 жовтня 2016 року щодо ОСОБА_1

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.