2а-6107/11/2170 Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість - 12.12.2012 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2012 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ритм»до Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

У грудні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Ритм»звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 серпня 2011 року № 0000662301 з врахуванням рішення Державної податкової адміністрації у Херсонській області від 24 жовтня 2011 року № 5301/10/25-014 «Про результати розгляду первинної скарги».

В обґрунтування позову зазначалося, що 04 серпня 2011 року посадовою особою ДПІ у Білозерському районі Херсонської області проведено невиїзну позапланову перевірку позивача щодо відпрацювання розбіжностей по взаємовідносинам з ПП «Алексгрупп»за квітень 2011 року. За результатами перевірки складено акт від 04 серпня 2011 року за № 235/23-020/24751975, в якому зазначено про порушення позивачем ст. ст. 201, 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України, а також п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством за квітень 2011 року безпідставно завищено податковий кредит на суму 100786 грн. 57 коп.. На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18 серпня 2011 року № 0000662301, яким ТОВ «Ритм» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 100786 грн. 57 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 25196 грн. 65 коп.. Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до ДПА у Херсонській області. За результатами розгляду скарги підприємства ДПА у Херсонській області прийнято рішення від 24 жовтня 2011 року № 5301/10/25-014, яким скаргу позивача задоволено частково, а саме податкове повідомлення-рішення ДПІ у Білозерському районі Херсонської області від 18 серпня 2011 року № 0000662301 скасовано в частині застосування штрафних санкцій на суму 25196 грн. 65 коп.. На думку позивача, висновки акта перевірки щодо порушення ТОВ «Ритм» вимог податкового законодавства не є обґрунтованими, а тому прийняте на підставі акта перевірки податкове повідомлення-рішення відповідача підлягає скасуванню.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2012 року позовні вимоги ТОВ «Ритм»задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Білозерському районі Херсонської області від 18 серпня 2011 року № 0000662301 з урахуванням рішення ДПА у Херсонській області від 24 жовтня 2011 року № 5301/10/25-014, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 100786 грн. 57 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями -1 грн..

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, представник ДПІ у Білозерському районі Херсонської області ДПС в апеляційній скарзі зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, і, крім того, судом порушено норми матеріального та процесуального права, а саме ст. 198 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. ст. 203, 215, 216, 228, 626, 629, 662 Цивільного кодексу України. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник ТОВ «Ритм»просить залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, виступ представника відповідача в підтримку апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, що 04 серпня 2011 року посадовою особою ДПІ у Білозерському районі Херсонської області проведено невиїзну позапланову перевірку позивача щодо відпрацювання розбіжностей по взаємовідносинам з ПП «Алексгрупп»за квітень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 04 серпня 2011 року за № 235/23-020/24751975, в якому зазначено про порушення позивачем п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством за квітень 2011 року безпідставно завищено податковий кредит на суму 100786 грн. 57 коп..

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18 серпня 2011 року № 0000662301, яким ТОВ «Ритм»визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 100786 грн. 57 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 25196 грн. 65 коп..

За результатами розгляду скарги ТОВ «Ритм» ДПА у Херсонській області прийнято рішення від 24 жовтня 2011 року № 5301/10/25-014, яким скаргу позивача задоволено частково, а саме скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Білозерському районі Херсонської області від 18 серпня 2011 року № 0000662301 в частині застосування до позивача штрафних санкцій на суму 25196 грн. 65 коп..

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Ритм», суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит за квітень 2011 року з включенням до нього податку на додану вартість на загальну суму 100786 грн. 57 коп., сплаченого у складі вартості товарів, придбаних у ПП «Алексгрупп».

Так, відповідно до п. п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 названого Кодексу встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

На підставі пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як встановлено матеріалами справи, податковий кредит за квітень 2011 року позивач формував на підставі податкових накладних, виданих його контрагентом ПП «Алексгрупп».

При цьому позивачем серед інших господарських операцій протягом перевіреного податковим органом періоду з ПП «Алексгрупп»укладено договір поставки нафтопродуктів від 24 вересня 2010 року за № 2, відповідно до якого постачальник (ПП «Алексгрупп») продає, а покупець (позивач) приймає та оплачує нафтопродукти (дизпаливо) в кількості та за ціною, зазначеною в накладній, яка є невід'ємною частиною договору (а. с. 30).

Витрати по вказаній вище угоді безпосередньо пов'язані з основною статутною діяльністю позивача (оптова та роздрібна торгівля пальним -а. с. 10) та підтверджуються наявними в матеріалах справи первинними документами.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно п. 201.10 ст. 201 Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того, пунктом 2 Порядку заповнення податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 21 грудня 2010 року № 969 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696) (z1401-10) , чинного на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

На підставі п. 5 названого Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку, тобто якщо податкову накладну видано особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Підпунктом 6.2 Порядку визначено, що податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Як встановлено матеріалами справи, всі розрахунки позивача підтверджені податковими накладними, оформленими у відповідності до вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України та складеними в порядку, передбаченому наказом Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року № 969 (z1401-10) «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення».

Податкові накладні складено особою, яка на момент їх оформлення була зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

При цьому податковим органом не доведено фактів безтоварності операцій за спірною угодою та обізнаності позивача щодо можливого порушення податкового законодавства його контрагентом.

Реальність виконання господарських зобов'язань за укладеним позивачем договором купівлі - продажу підтверджується наявними у матеріалах справи первинними документами.

За таких обставин суми податку на додану вартість за виписаними ПП «Алексгрупп»податковими накладними за вказаною вище угодою були правомірно включені позивачем до складу податкового кредиту за квітень 2011 року.

Із врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції знаходить обґрунтованими висновки суду першої інстанції, що позивачем було додержано встановлений чинним законодавством порядок формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями. При цьому можливе невиконання контрагентом свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету є підставою для відповідальності та тягне негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній виконав весь перелік умов щодо його формування та має належні підтвердження розміру свого податкового кредиту.