Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого - судді

Пекного С.Д.,

суддів

Косарєва В.I.,Гриціва М.I.

з участю прокурора

Вергізової Л.А.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 18 вересня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою представника засудженої ОСОБА_1. - ОСОБА_2., на вирок Дніпровського районного суду м. Херсона від 10 січня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 28 березня 2006 року.

встановила:

Вироком Дніпровського районного суду м. Херсона від 10 січня 2006 року

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1року народження,

громадянку України,

раніше не судиму,

засуджено

- за ч.3 ст. 190 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі;

- за ч.2 ст.364 КК України (2341-14) на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади адміністративно-господарського і організаційно-розпорядчого характеру строком на 3 роки, а за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України (2341-14) остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права обіймати посади адміністративно-господарського і організаційно-розпорядчого характеру строком на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України (2341-14) ОСОБА_1. звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 3 роки із покладенням певних зобов'язань відповідно до ст. 76 КК України (2341-14) .

Постановлено стягнути з ОСОБА_1. на користь потерпілих:

- ОСОБА_3. - 470 грн., ОСОБА_4. - 159 грн., ОСОБА_5. - 280 грн., ОСОБА_6. - 455 грн., ОСОБА_7. - 490 грн., ОСОБА_8. - 420 грн., ОСОБА_9. - 490 грн., ОСОБА_10. - 420 грн., ОСОБА_11. - 490 грн., ОСОБА_12. - 490 грн., ОСОБА_13. - 490 грн., ОСОБА_14. - 490 грн., ОСОБА_15. - 490 грн., ОСОБА_16. - 350 грн., ОСОБА_17. - 490 грн., ОСОБА_18. - 420 грн., Херсонського ДТУ - 21 426.75 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 28 березня 2006 року вирок в частині цивільного позову про стягнення з ОСОБА_1. на користь Херсонського ДТУ - 21 426.75 грн. на відшкодування матеріальної шкоди скасовано, а справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_1. визнано винною і засуджено за те, що вона, зловживаючи своїм службовим становищем, умисно, з корисливих мотивів та в інтересах третіх осіб, вчинила використання службового становища всупереч інтересам служби, заподіявши істотну шкоду охоронюваним законом правам і інтересам окремих громадян, що спричинило тяжкі наслідки. Крім того, визнана винною в заволодінні чужим майном шляхом обману і зловживання довірою, тобто у вчиненні шахрайства у великих розмірах, за таких обставин.

Як зазначив суд, відповідно до договору між Херсонським державним технічним університетом та загальноосвітньою школою № 50 м. Херсона від 18.10.2001р., університет через кафедру "Дизайн та комп'ютерна графіка" зобов'язаний був проводити безоплатно учбову та до вузівську підготовку учнів і забезпечити достроковий прийом вступних іспитів.

18.10.2001р. ОСОБА_1., працюючи завідуючою кафедри "Дизайн та комп'ютерна графіка" Херсонського державного технічного університету та одночасно генеральним директором ВКФ "Герра", використовуючи зазначений вище договір, самостійно організувала підготовчі курси від ВКФ "Герра", встановила плату за навчання учнів в розмірі 70 грн. на місяць, а учні ОСОБА_3., ОСОБА_5. і ОСОБА_4. оплачували цю підготовку на рахунок фірми, вважаючи, що оплату здійснюють університету.

Крім того, в 2002-2003 учбових роках, ОСОБА_1. продовжуючи через ВКФ "Герра" довузівську підготовку вже не тільки учнів школи № 50, але й інших бажаючих, при цьому пояснювала слухачам, що курси організовані саме університетом і слухачі прирівняні до слухачів Центру довузівської підготовки університету з правами дострокової здачі іспитів, чим ввела в оману громадян : ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_11., ОСОБА_12., ОСОБА_13., ОСОБА_14., ОСОБА_15., ОСОБА_16., ОСОБА_17., ОСОБА_18., які після закінчення навчання на курсах не були допущені до здачі іспитів достроково. Своїми діями ОСОБА_1. спричинила потерпілим шкоду на загальну суму 6 894 грн.

У касаційній скарзі, як видно із її змісту, представник засудженої ОСОБА_2. не погоджується із судовими рішеннями, просить вирок скасувати у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1. складу злочинів. Посилається на те, що обвинувачення засудженої у вчиненні шахрайства поєднаного із зловживанням службового становища не відповідає дійсності і не знайшло свого підтвердження при розгляді справи. Вважає, що відповідно до розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян в 2002-2003 роках, матеріальна шкода заподіяна потерпілим не є великою, так як сума матеріальних збитків кожного позивача не перевищує 490 грн.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про відмову у задоволенні касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Засуджуючи ОСОБА_1. за ч.2 ст.364 КК України (2341-14) , суд в мотивувальній частині вироку вказав, що вона будучи службовою особою як ПКФ "Герра" так і ХДТУ умисно, зловживаючи службовим становищем, діючи з корисливих мотивів і в інтересах третіх осіб, використала своє службове становище всупереч інтересам служби, спричинивши істотну шкоду правам і інтересам окремих громадян, що потягло тяжкі наслідки.

Відповідно до ст.364 КК України (2341-14) , об'єктивна сторона цього злочину виявляється у діянні (дії чи бездіяльності), яке вчиняється з використанням влади або службового становища, здійснюється у межах повноважень, наданих особі за посадою чи у зв'язку з виконанням особою службових обов'язків, яке суперечить інтересам служби і заподіює істотну шкоду. Відповідно до цієї статті, службовим зловживанням може бути визнане не будь-яке діяння службової особи, а лише таке, яке було обумовлене її службовим становищем та пов'язане із здійсненням своїх безпосередніх прямих службових обов'язків за місцем роботи.

Iз справи не видно і у вироку не вказано які ж конкретно надані ОСОБА_1. повноваження за посадою використані нею всупереч інтересам служби, та в чому полягає спричинення істотної шкоди правам і інтересам окремих громадян, і які тяжкі наслідки настали.

Як видно із матеріалів справи, з метою проведення профорієнтаційної роботи і довузівської підготовки, між Херсонським державним технічним університетом та загальноосвітньою школою № 50 м. Херсона було укладено договір № 3 від 18.10.2001р. про сумісну діяльність з підготовки старшокласників до вступу в ХДТУ на спеціальність "дизайн". На кафедру, яку очолювала ОСОБА_1., був покладений обов'язок проведення учбової і довузівської підготовки з школярами, забезпечення прийому дострокових вступних екзаменів (т.1 а.с.178).

Проте, як видно із змісту договору, ним не передбачено, яким чином (платно чи безоплатно) буде здійснюватися ця підготовка. Не зазначено, також основних складових договору - часу початку і закінчення підготовки, умов навчання. Не чітко викладені права і обов'язки сторін і по суті є договором про наміри. Ніяких додатків до цього договору, які б чітко регламентували умови навчання і його фінансове забезпечення у справі не має. А оскільки це так, то висновки суду про те, що проведення платного навчання в приміщенні Херсонського державного технічного університету є порушенням договору та зловживанням особи, яка організувала таке навчання є непереконливими.

Непереконливими є висновки суду про те, що діями ОСОБА_1. спричинена істотна шкода інтересам громадян і зокрема учням, які заплатили кошти за навчання.

Як видно із матеріалів справи, і зокрема із пояснень ОСОБА_1. і свідків, навчання дітей проводилося. Всі вони одержали певний рівень підготовки, на що були витрачені певні кошти по організації навчального процесу, оплаті викладачам і таке інше. Тому одержання певних знань за плату не дає підстави вважати, що особам, які отримали ці знання спричинена матеріальна шкода.

Засуджуючи ОСОБА_1. за ч.3 ст.190 КК України (2341-14) суд вказав, що вона з метою особистого збагачення, шляхом обману і зловживання довірою осіб, які бажали пройти підготовку до вступу в ХДТУ заволоділа коштами цих осіб на загальну суму 6 894 грн.

Однак, у вироку суд не навів об'єктивних доказів про те, які ж ОСОБА_1. повідомила слухачам курсів неправдиві відомості з метою заволодіння їхніми грошима, чи вчинила будь-які неправомірні дії. Тобто суд не навів відповідних доказів в чому саме виразились в діях засудженої обман і зловживання довірою.

Висновки суду в мотивувальній частині вироку про те, що умови, які обговорювались при поступленні на курси між ОСОБА_1. і слухачами (допуск до дострокової здачі екзаменів) не були нею виконані не є переконливими і не підтверджуються об'єктивними доказами. У справі відсутні відповідні договір чи угода, якими б передбачались вищезазначені умови проходження курсів.

Як видно із матеріалів справи і вироку, потерпілі: ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_10. та інші показали, що вони погодились на проходження курсів довузівської підготовки за оплату 70 грн. на місяць, і навчання вони проходили з лютого по квітень 2003 року, а кошти за навчання перераховувались на розрахунковий рахунок фірми "Герра".

Свідки ОСОБА_19., ОСОБА_20., ОСОБА_21., ОСОБА_22. в судовому засіданні пояснили, що викладали на курсах довузівської підготовки, організованих фірмою "Герра" і заробітну плату отримували на цій фірмі.

Даних про те, що гроші які були оплачені слухачами за проходження курсів ОСОБА_1. отримувала особисто, у справі відсутні.

Апеляційний суд перевіряючи справу не виправив помилки суду першої інстанції, не звернув уваги на зазначені вище обставини і залишив вирок у частині засудження ОСОБА_1. за ч.2 ст.364 і ч.3 ст.190 КК України (2341-14) , без зміни.

Крім того, суд не дав вмотивованої відповіді на доводи ОСОБА_1. та її захисника щодо відсутності обману та зловживання в діях засудженої та щодо відсутності шкоди потерпілим.

За таких обставин, ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_1. підлягає скасуванню, а справа направленню на новий апеляційний розгляд.

При новому розгляді справи апеляційному суду слід ретельно дослідити ці обставини справи, перевірити усі докази у справі та доводи скарги засудженої та її представника ОСОБА_2., дати їм належну оцінку і в залежності від встановленого прийняти законне і обгрунтоване рішення.

Керуючись ст. 394 -396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу представника засудженої ОСОБА_1. - ОСОБА_2. задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 28 березня 2006 року щодо ОСОБА_1скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд в іншому складі суду.