Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого, судді

Редьки А.I.

суддів

Жука В.Г. і Лавренюка М.Ю.

за участю прокурора

Матюшевої О.В.

розглянувши в судовому засіданні 13 вересня 2007 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 25 грудня 2006 року, яким засуджено

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1,

неодноразово судимого, останнього разу -

3 червня 2005 року за ч. 2 ст. 309 КК України (2341-14)

на два роки позбавлення волі і підставі ст. 75 КК України (2341-14)

звільненого від відбування покарання з випробуванням

на один рік іспитового строку,

за ч. 2 ст. 307 КК України (2341-14) із застосуванням ст. 69 КК України (2341-14) на чотири роки позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України (2341-14) за сукупністю вироків йому призначено п'ять років позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України (2341-14) його звільнено від відбування покарання з випробуванням на три роки і покладено обов'язки, передбачені п. п. 2, 4 ст. 76 КК України (2341-14) ,

установила:

Суд визнав ОСОБА_1 винуватим у тому, що він у грудні 2005 року за попередньою змовою з особами, матеріали справи щодо яких виділено в окреме провадження, незаконно придбавав особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, переносив його до місця свого проживання і зберігав з метою збуту.

23 і 28 лютого 2006 року він збув цей наркотичний засіб ОСОБА_2 частинами - 0,16 і 0,14 грамів, а решту того ж дня з помешкання ОСОБА_1 вилучили працівники міліції у різних ємностях сухою вагою, відповідно, - 0,10; 0,04; 0,05 і 0,04 грами.

В апеляційному порядку справа не переглядалася.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати вирок щодо ОСОБА_1, а справу - направити на новий судовий розгляд. Твердить, що суд безпідставно застосував до засудженого правила ст. 69 і ст. 75 КК України (2341-14) і тим самим призначив йому надмірно м'яке покарання.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора, яка підтримала касаційне подання і просила скасувати вирок щодо ОСОБА_1 з направленням справи на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, суд послався на докази, що містяться у матеріалах справи.

Обгрунтовуючи висновок щодо виду і міри покарання ОСОБА_1 з застосуванням ст. 69 КК України (2341-14) , та призначаючи йому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 2 ст. 307 КК України (2341-14) , і при цьому звільняючи його від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України (2341-14) , суд, як видно з вироку, послався виключно на те, що засуджений щиро розкаявся і має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Разом із тим, суд не звернув уваги на точні положення закону, згідно з якими при вирішенні зазначених питань суд має належним чином досліджувати і оцінювати всі обставини, які мають значення для справи, та враховувати, що ст. 69 і ст. 75 КК України (2341-14) застосовуються лише в тому разі, коли для цього є умови і підстави, на які слід посилатися у вироку.

Суд визнав, що ОСОБА_1, будучи раніше судимим за ст. 309 КК України (2341-14) , у грудні 2005 року неодноразово за попередньою змовою з іншими особами незаконно придбавав, зберігав з метою збуту, а також збував особливо небезпечні наркотичні засоби. Цей злочин він учинив у період іспитового строку, встановленого вироком від 3 червня 2005 року за вчинення ним злочину в сфері незаконного обігу наркотичних засобів. Позитивної характеристики на ОСОБА_1 у справі не видно. Зазначені обставини, суд, хоча і вказав у вироку, але не врахував їх у повній мірі.

У такому разі доводи прокурора у касаційному поданні про необгрунтованість вироку через надмірну м'якість призначеного покарання засудженому, є слушними.

Вирок підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд. Під час якого належить перевірити всі матеріали справи, звернути увагу на допущені недоліки, усунути їх і в разі доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного злочину, призначене йому покарання слід вважати м'яким.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 394 - 398 КПК України (1001-05) , колегія суддів

ухвалила:

касаційне подання прокурора задовольнити.

Вирок Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 25 грудня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу - направити на новий судовий розгляд.