Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого, судді

Редьки А.I.

суддів

Жука В.Г. і Лавренюка М.Ю.

за участю прокурора

Кравченко Є.С.

розглянувши в судовому засіданні 13 вересня 2007 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Дніпровського районного суду м. Херсона від 19 грудня 2005 року, яким засуджено

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1,

судимого 11 червня 2004 року

за ч. 1 ст. 296 КК України (2341-14) на 8.500 грн. штрафу,

за ч. 3 ст. 296 КК України (2341-14) на два роки позбавлення волі.

Покарання, призначене вироком від 11 червня 2004 року постановлено виконувати самостійно.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2.000 грн. на відшкодування моральної шкоди,

установила:

Суд визнав ОСОБА_1 винуватим у тому, що він 7 жовтня 2005 року, перебуваючи в кабінеті № 403 Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Херсона, з хуліганських намірів, проявляючи особливу зухвалість, наніс декілька ударів ОСОБА_2 в ділянку голови, чим заподіяв йому легкі тілесні ушкодження.

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 17 січня 2007 року (rs500041) вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду, а справу - направити на новий апеляційний розгляд. Вважає, що суд неправильно застосував кримінальний закон. На його думку, на момент вчинення злочину він вже вважався таким, що не має судимості. Крім того, твердить, що призначене йому покарання є суворим, суд не врахував ряд обставин, які його пом'якшують, зокрема те, що він має на утриманні неповнолітню дитину.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора, яка вважала, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні хуліганства за обставин, наведених у вироку, матеріалами справи доведена.

В основу вироку, суд поклав показання потерпілого ОСОБА_2, який на досудовому слідстві і в суді неодноразово пояснював, що ОСОБА_1 безпричинно в кабінеті відділу державної виконавчої служби у присутності інших державних виконавців ОСОБА_3 і ОСОБА_4 спровокував конфлікт, а потім побив його.

Очевидці цієї події ОСОБА_3 і ОСОБА_4 підтвердили, що ініціатором конфлікту був саме ОСОБА_1, який безпричинно, нецензурно лаючись, наніс потерпілому удари кулаком в обличчя і по голові.

Виходячи з цих та інших перевірених у судовому засіданні обставин, враховуючи показання свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6, ті дані, які містяться у висновках судово-медичної експертизи про виявлення у потерпілого ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, які відносяться до категорії легких, а також беручи до уваги, що ОСОБА_1 раніше судимий за хуліганство, і судимість не погашена, оскільки на момент винесення вироку він не сплатив штраф за попереднім вироком, - судові інстанції дійшли обгрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_1 злочинного діяння, яке за своїми ознаками утворює склад злочину, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України (2341-14) .

Що стосується покарання, то воно ОСОБА_1 призначене у відповідності з вимогами закону, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Судом були враховані ступінь тяжкості вчиненого злочину і всі дані про особу винуватого, у тому числі й ті, на які вказується у касаційній скарзі. Підстав для пом'якшення покарання засудженому колегія суддів не має.

Будь-яких даних про порушення судом норм матеріального або процесуального закону, які були б підставою для зміни чи скасування судових рішень, колегією суддів не встановлено.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

ухвалила:

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Дніпровського районного суду м. Херсона від 19 грудня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 17 січня 2007 року (rs500041) щодо нього - без зміни.