Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складіколегії:

головуючого Вільгушинського М. Й.,

суддів: Крижановського В. Я., Слинька С. С.,

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 12 жовтня 2016 року щодо нього,

За вироком Барського районного суду Вінницької області від 27 травня 2016 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 задоволено частково: ухвалено стягнути на її користь з ОСОБА_1 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 637 грн 46 коп., та у рахунок відшкодування моральної шкоди - 2000 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 12 жовтня 2016 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 у частині вирішення цивільного позову змінено: ухвалено стягнути із засудженого на користь потерпілої ОСОБА_2 7000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди. У решті вирок першої інстанції залишено без змін.

У скарзі засуджений стверджує про незаконність рішення суду апеляційної інстанції, порушує питання про його перевірку у касаційному порядку.

Проте, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки не відповідає вимогам ст. 427 КПК України.

Відповідно до пунктів 4, 5 ч. 2 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення та вимоги до суду касаційної інстанції.

Разом з тим, у скарзі ОСОБА_1, указуючи на незаконність ухвали суду апеляційної інстанції та зазначаючи вимогу про її перевірку судом касаційної інстанції, не посилається на передбачені ст. 438 КПК України підстави для зміни або скасування судових рішень судом касаційної інстанції.

Одночасно неповнота та однобічність судового слідства, на що фактично у скарзі посилається засуджений, не є підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції.

Також у скарзі засуджений не зазначає про наявність таких істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б безумовними підставами для скасування оскаржуваних судових рішень судом касаційної інстанції.

Окрім того, вимоги касаційної скарги не узгоджуються зі ст. 436 КПК України, якою передбачені повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги.

Відповідно до ч. 3 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі слід зазначити чи бажає особа, яка подала касаційну скаргу, брати участь у касаційному розгляді, чого засуджений не зробив.

Враховуючи наведене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України,

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 12 жовтня 2016 року залишити без руху та надати для усунення вказаних недоліків п'ятнадцятиденний строк із дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог касаційна скарга буде повернута особі, що її подала.

Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.