Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Редьки А.I.,

суддів

Жука В.Г. і Шевченко Т.В.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві  30 серпня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої  ОСОБА_1 на вирок Кобеляцького районного суду Полтавської області від 18 травня 2006 року, яким

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1 народження,

раніше не судиму,

засуджено:

за ч. 1 ст. 368 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків строком на 3 роки;

за ч. 1 ст. 366 КК України (2341-14) на 1 рік обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків строком на 1 рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України (2341-14) ОСОБА_1 остаточно призначено 3 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків строком на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України (2341-14) ОСОБА_1звільнено відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки та на підставі ст. 76 КК України (2341-14) на неї покладено певні обов'язки.

Ухвалою  апеляційного суду Полтавської області від 11 серпня 2006 року (rs163071) вирок змінено в порядку ст. 365 КПК України (1001-05) . ОСОБА_1 вважається засудженою за ч. 1 ст. 368, 70 КК України (2341-14) в частині додаткового покарання до позбавлення права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків строком на 1 рік. На підставі ст. 75 КК України (2341-14) ОСОБА_1 вважається звільненою від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік. Виключено з вироку застосування до ОСОБА_1 ст. 76 КК України (2341-14) . В решті вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1визнано винною у тому, що вона, працюючи IНФОРМАЦIЯ_2, будучи службовою особою, 27.09.2005 року в приміщенні поліклінічного відділення Кобеляцької ЦРЛ, розташованої по АДРЕСА_1 отримала від ОСОБА_2 хабар у розмірі 200 грн. за сприяння йому у видачі медичної довідки про постійний сторонній догляд за його хворим батьком ОСОБА_3. При цьому ОСОБА_1 внесла в зазначену довідку завідомо неправдиві відомості, поставивши підпис замість члена ЛКК, лікаря-кардіолога ОСОБА_4.

У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1 порушує питання про скасування  судових рішень та просить постановити справедливе рішення. Зазначає, що дані злочини вона не вчиняла, вважає, що її підставили.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Як видно з матеріалів справи, висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненому злочині грунтуються на зібраних та ретельно перевірених в судовому засіданні доказах.

Так, свідок ОСОБА_2 показав, що звернувся до засудженої з проханням надати відповідну медичну довідку, але ОСОБА_1 сказала привезти їй 200 грн.. У зв'язку із цим він звернувся в Кобеляцький РВ УМВС, де працівники міліції видали йому помічені спеціальним барвником гроші, які він в подальшому передав ОСОБА_1.

Свідок ОСОБА_4 пояснив, що 27.09.2005 року знаходився на роботі в Кобеляцькій лікарні, хворого ОСОБА_3 не оглядав, довідки не підписував.

Свідок ОСОБА_5 показала, що вона склала довідку, текст якої їй продиктувала ОСОБА_1, яку остання підписала і передала ОСОБА_2. Потім ОСОБА_1 дала їй 2 купюри по 50 грн., сказавши, що це подяка за роботу.

Про те, що ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_3 200 грн. свідчать дані протоколів огляду та вручення ОСОБА_3 грошей, огляду місця події, висновку криміналістичної експертизи.

Крім того, у явці з повинною ОСОБА_1 визнала факт отримання від ОСОБА_3 200 грн. після видачі йому довідки щодо стороннього догляду за його батьком.

Дії засудженої ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 368, ч. 1 ст. 366 КК України (2341-14) кваліфіковано правильно.

Призначене покарання відповідає вимогам кримінального закону і є справедливим.

Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України (1001-05) осіб не вбачається.

Керуючись ст. 394 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а :

у задоволенні касаційної скарги засудженої ОСОБА_1відмовити.