Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Редьки А.I.

суддів прокурора адвоката Шевченко Т.В., Жука В.Г. Опанасюка О.В. ОСОБА_2

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 30 серпня 2007 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1та його захисника - адвоката ОСОБА_2на судові рішення щодо ОСОБА_1.

Вироком Центрального районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 29 червня 2006 року

ОСОБА_1

IНФОРМАЦIЯ_1народження, уродженця с.Леніно Автономної

Республіки Крим, немаючого судимості,

засуджено за ч.3 ст.190 КК України (2341-14) із застосуванням ст.69 КК України (2341-14) на 2 роки обмеження волі; за ч.1 ст.361 КК України (2341-14) на 2 роки обмеження волі.

На підставі ч.1ст.70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів остаточно ОСОБА_1. призначено 3 роки обмеження волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_12574,09 грн. на користь ВАТ "Укртелеком".

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 15 серпня 2006 року (rs144540) вирок щодо ОСОБА_1залишено без зміни.

ОСОБА_1визнаний винуватим в тому, що в період з липня 2004 року по вересень 2005 року безоплатно здійснював незаконні телефонні переговори за допомогою пластикової карти ВАТ "Укртелеком" з вмонтованим в її основу виготовленим непромисловим способом "чипом" (процесором, емулятором).

Достовірно знаючи про те, що зазначений емулятор не виготовлений заводом-виробником і запрограмований на здійснення безоплатних дзвінків, щоразу, вставляючи його в рідери таксофонів, здійснював несанкціонований доступ в автоматизовану систему ВАТ "Укртелеком" і шляхом обману, вводячи в оману автоматизовану систему ВАТ "Укртелеком" і електронні системи таксофонів, які сприймали цю карту як офіційно емітовану заводом-виробником телефонну карту ВАТ "Укртелеком", отримав незаконний доступ до користування таксофонами мережі ВАТ "Укртелеком" і здійснив 646 незаконних безоплатних телефонних дзвінків, а також здійснив несанкціоноване втручання в роботу автоматизованих систем управління таксофонами ВАТ "Укртелеком" - "Сіріус-21" і "Гамма", що призвело до спотворення процесу обробки інформації та збоїв у тарифікаційній інформації, пошкодження процесорних модулів таксофонів "Телекарт-121", а саме блокування мікропрограм у цих модулях.

Своїми діями ОСОБА_1. спричинив ВАТ "Укртелеком" майнову шкоду на загальну суму 2574,09 грн.

У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_2. просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_1., а справу закрити за відсутністю в його діях складу злочину. Посилається на неправильне застосування кримінального закону, необгрунтованість засудження ОСОБА_1за ч.3 ст.190, ч.1 ст.361 КК України (2341-14) , порушення вимог кримінально-процесуального законодавства, однобічність та неповноту досудового та судового слідства. Вважає, що суд апеляційної інстанції поверхово розглянув справу, а зміст ухвали апеляційного суду не відповідає вимогам ст.377 КПК України (1001-05) .

Засуджений ОСОБА_1у своїй касаційній скарзі також просить закрити справу за відсутністю в його діях складу злочину. Підтримує касаційну скаргу адвоката ОСОБА_2, і, крім того, посилається на порушення вимог кримінально-процесуального закону, порушення його права на захист, застосування незаконних методів ведення слідства, внаслідок яких обмовив себе, що потягло його безпідставне засудження.

Заслухавши доповідача, адвоката ОСОБА_2., який підтримав касаційні скарги, думку прокурора, який вважав, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги засудженого ОСОБА_1та адвоката ОСОБА_2підлягають частковому задоволенню, а судові рішення - зміні.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1у несанкціонованому втручанні в роботу автоматизованих систем управління таксофонами, що призвело до спотворення процесу обробки інформації, пошкодження процесорних модулів та блокування мікропрограм, грунтується на доказах, що були ретельно досліджені судом та покладені в основу вироку. Зокрема, винуватість ОСОБА_1у здійснені несанкціонованих телефонних розмов підтверджується графіком та роздруківками телефонних переговорів, поясненнями спеціаліста Віхрицького, який детально пояснив про принцип дії "емулятора" телефонної картки, даними інформаційного листа та висновком спеціаліста ВАТ "Укртелеком" про те, що використання "емулятора" телефонної картки призводить до викривлення процесу обробки інформації, що зберігається у системі управління, висновком технічної експертизи ЗАТ "Промзв'язок" про те, що телефонна картка, вилучена у ОСОБА_1, є емулятором телефонних карток і призначена для несанкціонованого доступу до послуг таксофонного зв'язку, що призводить до додаткового неоплачуваного навантаження мережі електрозв'язку.

Таким чином, суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_1за ч.1 ст.361 КК України (2341-14) за ознаками блокування інформації, спотворення процесу обробки інформації, що відповідає диспозиції названої норми закону.

Разом з тим, що стосується доводів про безпідставність засудження ОСОБА_1за ч.3 ст.190 КК України (2341-14) , то вони є слушними.

Відповідальність за шахрайство настає лише у тому разі, якщо винуватий заволодіває чужим майном шляхом спонукання самого потерпілого до передачі йому майна чи уступки права на майно. Тобто добровільна передача потерпілим майна чи права на нього є обов'язковою ознакою шахрайства.

Як убачається з матеріалів справи, і це встановив суд, ОСОБА_1використовував кустарно виготовлену пластикову карту і в такий спосіб, безоплатно здійснюючи незаконні телефонні переговори, заподіяв ВАТ "Укртелекому" шкоду на суму 2574,09 грн., а такі дії за своїми ознаками не утворюють складу злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КК України (2341-14) і будь-якого іншого злочину, передбаченого цим Кодексом.

Тому вирок в частині засудження ОСОБА_1за ч.3 ст.190 КК України (2341-14) підлягає скасуванню, а справа - закриттю.

В той же час, оскільки діями ОСОБА_1заподіяно майнову шкоду ВАТ "Укртелеком", то сума на відшкодування матеріальної шкоди з засудженого стягнута обгрунтовано.

Iстотних порушень, які б були безумовною підставою для скасування судових рішень по справі, не встановлено.

У зв'язку із зменшенням об'єму обвинувачення, а також з урахуванням того, що злочин, вчинений засудженим, не є тяжким, ОСОБА_1уперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, має молодий вік, у справі відсутні обтяжуючі покарання обставини, засудженого від відбування покарання слід звільнити з випробуванням.

Керуючись ст.395, 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а :

касаційні скарги засудженого ОСОБА_1та його захисника - адвоката ОСОБА_2задовольнити частково.

Вирок Центрального районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 29 червня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 15 серпня 2006 року (rs144540) щодо ОСОБА_1 змінити.

Скасувати вирок в частині засудження ОСОБА_1за ч.3 ст.190 КК України (2341-14) на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України (1001-05) за відсутністю складу злочину, а справу в цій частині закрити.

Вважати ОСОБА_1засудженим цим вироком за ч.1 ст.361 КК України (2341-14) на 2 роки обмеження волі. На підставі ст.75 КК України (2341-14) звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік. Відповідно до п.3 ч.1 ст.76 КК України (2341-14) зобов'язати його повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

В решті судові рішення залишити без зміни.

ОСОБА_1з-під варти звільнити негайно.