Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі колегії:

головуючої Щепоткіної В.В., суддів: Шибко Л.В., Єлфімова О.В., за участю: секретаря судового засідання Бражника М.В., прокурора Прихожанова В.О., представника цивільного позивача ОСОБА_6, представника цивільного відповідача ОСОБА_7, розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження № 12013170110003824 за обвинуваченням

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Одеси, громадянина України, зареєстрованого на АДРЕСА_1, проживаючого на АДРЕСА_2, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, за касаційними скаргами прокурора Биваліна П.А., який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, та представника цивільного відповідача Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" ОСОБА_10 на вирок Приморського районного суду міста Одеси від 12 березня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 12 липня 2016 року,

Вироком Приморського районного суду міста Одеси від 12 березня 2016 року ОСОБА_8 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

На підставі п. "г" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2014 році" ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави в особі комунальної бюджетної установи "Міська клінічна лікарня № 11" 9570,4 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди.

Стягнуто з ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" на користь ОСОБА_11 19448,95 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди та 20 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з ПрАТ "Європейський страховий альянс" на користь ОСОБА_11 72563,23 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди та 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Прийняте рішення щодо процесуальних витрат.

Згідно з вироком ОСОБА_8 визнано винуватим і засуджено за те, що він, працюючи водієм вантажного автомобіля в ТОВ "Інфокс" філії "Інфоксводоканал", 30 жовтня 2013 року о 13:00 годині, керуючи належним КП "Одесводоканал" автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по пр. Гагаріна в Приморському районі міста Одеси з боку пр. Шевченко у напрямку вул. Сегедської, виконуючи поворот ліворуч на регульованому перехресті вулиць Гагаріна-Сегедська, в порушення пунктів 2.3, 10.1, 16.6 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) не був уважним, не вжив заходів, що виключають виникнення та розвиток аварійної ситуації, не стежив за дорожньою обстановкою, перед виконанням повороту ліворуч та початком виїзду на зустрічну смугу не переконався у безпеці свого маневру для інших учасників дорожнього руху, не надав дорогу мотоциклу НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_11, виїхав на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення з вказаним мотоциклом. У результаті дорожньо-транспортної пригоди водію мотоцикла ОСОБА_11 заподіяно тяжких тілесних ушкоджень.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 12 липня 2016 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі з доповненнями представник цивільного відповідача Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" ОСОБА_10 просить вирок місцевого суду та ухвалу суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_8 у частині вирішення цивільного позову скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства. Вказує на допущені місцевим судом порушення при вирішенні цивільного позову в кримінальному провадженні, що залишились без належної уваги апеляційного суду, зокрема, відсутність підстав для стягнення завданої потерпілому шкоди зі страховика, неврахування судами розміру франшизи, яка за договором страхування не підлягає стягненню зі страхової компанії, відсутність належного документального підтвердження витрат на лікування потерпілого, неправильне визначення судами розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню зі страхової компанії.

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_8 скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вказує, що в порушення вимог ст. 419 КПК апеляційний суд не перевірив доводів апеляційної скарги цивільного відповідача в частині розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню зі страхової компанії на користь потерпілого, та без наведення докладних мотивів прийнятого рішення необґрунтовано залишив вирок суду першої інстанції без зміни.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника цивільного відповідача ОСОБА_7, яка підтримала касаційну скаргу цивільного відповідача та вважала, що касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, пояснення прокурора Прихожанова В.О., який частково підтримав касаційну скаргу прокурора та вважав, що касаційна скарга цивільного відповідача також підлягає частковому задоволенню, пояснення представника цивільного позивача ОСОБА_6, який заперечив проти задоволення касаційних скарг, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у касаційних скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги цивільного відповідача та прокурора підлягають частковому задоволенню на таких підставах.

Подія злочину, доведеність винуватості ОСОБА_8 у його вчиненні, кримінально-правова оцінка діяння за ч. 2 ст. 286 КК, призначене засудженому покарання, а також порядок звільнення від його відбування на підставі Закону України "Про амністію у 2014 році" (1185-18) у касаційних скаргах не оскаржені.

Разом з цим, доводи представника цивільного відповідача та прокурора про невмотивованість судових рішень щодо ОСОБА_8 у частині вирішення цивільного позову заслуговують на увагу.

Згідно приписів ч. 1 ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Пославшись у вироку на неспроможність доводів представника цивільного відповідача про те, що потерпілий ОСОБА_11 не звертався до страховика з заявою, суд свого висновку не мотивував, не вказав якими саме матеріалами спростовуються такі доводи, не надав на них вичерпних відповідей, які б ґрунтувались на нормах цивільного законодавства та відповідали висновкам, викладеним у правових позиціях Верховного Суду України щодо спорів, які виникають з договорів страхування.

Стягнувши з цивільного відповідача на користь потерпілого 50000 грн. матеріальної шкоди, суд у вироку послався на договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 14 січня 2014 року, за умовами якого ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну потерпілого, визначено саме у такому розмірі. Проте, приймаючи відповідне рішення, суд не врахував визначеного договором розміру франшизи в сумі 510 грн., на яку згідно ст. 12 Закону зменшується страхове відшкодування шкоди, заподіяної майну потерпілого.

Визнавши обґрунтованими витрати на лікування потерпілого на суму 22563,23 грн., які підлягають стягненню зі страховика, суд у вироку не перевірив доводів цивільного відповідача про відсутність належного підтвердження таких витрат, зокрема, надання потерпілим квитанцій на придбання товарів (не лікувальних препаратів, тестів на вагітність, вітамінів для вагітних жінок), які жодним чином не відносяться до лікування отриманої потерпілим травми.

Крім того, стягнувши з цивільного відповідача на користь потерпілого 5000 грн. в якості відшкодування моральної шкоди, суд не дав оцінки положенням ст. 26-1 Закону, відповідно до яких страховиком відшкодовується потерпілому, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі п'яти відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Вказані порушення не були виправлені судом апеляційної інстанції, який без зазначення докладних мотивів прийнятого рішення, передчасно погодився з висновками місцевого суду в частині вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні.

За таких обставин касаційні скарги цивільного відповідача та прокурора підлягають частковому задоволенню, а вирок місцевого суду та ухвала суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_8 у частині вирішення цивільного позову - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства, за результатами якого суду слід прийняти законне, обґрунтоване й вмотивоване рішення.

Керуючись статтями 434, 436, 441, 442 КПК, суд

Касаційні скарги представника Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" ОСОБА_10 та прокурора Биваліна П.А. задовольнити частково.

Вирок Приморського районного суду міста Одеси від 12 березня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 12 липня 2016 року щодо ОСОБА_8 в частині вирішення цивільного позову скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.