Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Селівона О.Ф.,

суддів

Шевченко Т.В., Скотаря А.М.

за участю прокурора

Сухарєва О.М.

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 23 серпня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок щодо ОСОБА_1.

Вироком Микитівського районного суду м.Горлівки Донецької області від 28 грудня 2005 року ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1року народження, не судимого,

засуджено за ч.3 ст.185 КК України (2341-14) на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;

за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі;

за ч.1 ст.309 на 1 рік позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів ОСОБА_1. остаточно призначено 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_1. виправдано за епізодами крадіжок 27.12.2003 року у ОСОБА_2., 20.08.2004 року у ОСОБА_3., 25.08.2004 року і 7.01.2005 року у ОСОБА_4., 10.09.2004 року у ОСОБА_5., 24.09.2004 року у ОСОБА_6., 17.11.2004 року у ОСОБА_7., 23.12.2004 року у ОСОБА_8., 8.01.2005 року у ОСОБА_9.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_11Л.I. 215 грн., на користь ОСОБА_10. 565 грн.

ОСОБА_1засуджений за те, що 23 серпня 2004 року близько 23-ї год. проник у двір будинку №5 по вул.Єфремова у м.Горлівці, звідки таємно викрав майно ОСОБА_12на загальну суму 150 грн.

10 вересня 2004 року близько 10-ї год. повторно за тією ж адресою намагався викрасти майно ОСОБА_12на загальну суму 280 грн., однак свій злочинний намір до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі.

10 грудня 2004 року близько 15 год. ОСОБА_1проник у двір будинку №14 по вул.Єфремова у м.Горлівці, розбив віконне скло та проник в будинок, звідки повторно таємно викрав майно ОСОБА_11на загальну суму 215 грн.

3 січня 2005 року близько 23 год. ОСОБА_1проник у двір будинку №71 по вул.Зеніна у м.Горлівці, звідки повторно таємно викрав майно ОСОБА_10на загальну суму 1195 грн.

Крім того, 29 грудня 2004 року о 7 год. в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_1. у квартирі АДРЕСА_1у м.Горлівці було виявлено та вилучено два паперових згортки з подрібненим та висушеним особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом масою 4,44 гр. та 8,31 гр., які ОСОБА_1незаконно виготовив і зберігав для власного вживання без мети збуту.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 11 липня 2006 року вирок щодо ОСОБА_1. за епізодом 23 серпня 2004 року скасовано із закриттям провадження в цій частині на підставі ст.5 КК України (2341-14) , п.2 ст.6 КПК України (1001-05) . В решті вирок залишено без зміни.

У касаційному поданні та доповненні до нього прокурор просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_1., а справу направити на новий судовий розгляд. Посилається на істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, однобічність та неповноту судового слідства, що потягло безпідставне виправдання ОСОБА_1. за вчинення ним крадіжок. Вважає, що в суді апеляційної інстанції справа розглянута поверхово.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню, а вирок скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Відповідно до вимог ст.334 КПК України (1001-05) у мотивувальній частині виправдувального вироку мають бути зазначені мотиви, на підставі яких суд відкинув докази обвинувачення.

Як убачається з обвинувального висновку, доказами винуватості ОСОБА_1були його показання під час допитів в якості обвинуваченого (т.1 а.с.233), пояснення, які він давав в ході відтворення обстановки і обставин події (т.1 а.с.194-198), під час очної ставки зі свідком ОСОБА_12 (т.1 а.с.185, 186). В судовому засіданні ОСОБА_1визнав себе винним лише у незаконному зберіганні особливо небезпечного наркотичного засобу і замаху на крадіжку майна ОСОБА_12та пояснив, що на досудовому слідстві обмовив себе внаслідок застосування до нього незаконних методів ведення слідства з боку працівників міліції.

Однак, як видно з матеріалів кримінальної справи (т.1 а.с.301) з цього приводу проводилася прокурорська перевірка, за результатами якої у порушенні кримінальної справи за фактом застосування до ОСОБА_1заходів психічного і фізичного впливу з боку працівників міліції Микитівського РВ ГМУ УМВС України в Донецькій області відмовлено на підставі п.1 ст.6 УПК.

Тому суд мав зазначити у вироку, чому він не бере до уваги ці докази.

Визнавши недопустимим доказом протокол відтворення обстановки і обставин події (т.1 а.с.194-198), суд не зазначив у вироку вимоги якого закону були порушені при отриманні цього доказу.

При цьому суд не дав оцінку показанням свідка ОСОБА_13, який підтвердив проведення такої слідчої дії, в ході якої слідчий робив записи, проводилася фотозйомка.

З фототаблиці до цього протоколу видно, що за адресами проведення слідчих дій разом з ОСОБА_1 був сфотографований і понятий ОСОБА_13(т.1 а.с.201-221).

Суд зазначив, що показання свідка ОСОБА_12не є доказом винуватості ОСОБА_1, оскільки вона не змогла вказати конкретні дати, а також предмети, які придбала у нього. В той же час, як убачається з протоколу судового засідання (т.2 а.с.156), вона пояснила, що підтверджує свої показання, які вона давала на досудовому слідстві.

Суд, дослідивши протокол допиту під час досудового слідства свідка ОСОБА_12(т.1 а.с.183-84), не зазначив у вироку, чому він відкидає наведені у цьому протоколі показання ОСОБА_12.

Крім того, суд невірно виправдав ОСОБА_1за окремими епізодами обвинувачення за ч.3 ст.185 КК України (2341-14) , зазначивши, що вчинення ним цих злочинів не доведено, оскільки в такому випадку мова може йти про виключення епізодів з обвинувачення.

Таким чином, судом істотно порушено вимоги кримінально-процесуального закону, які, згідно зі ст.370 КПК України (1001-05) , є підставою для скасування вироку і направлення справи на новий судовий розгляд.

Оскільки при розгляді справи судом апеляційної інстанції ці недоліки не усунуто, ухвала апеляційного суду також підлягає скасуванню за винятком рішення про закриття справи в частині скасування вироку щодо ОСОБА_1за епізодом від 23 серпня 2004 року із закриттям провадження у справі, оскільки воно є законним.

Керуючись ст.395, 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а :

касаційне подання прокурора задовольнити.

Вирок Микитівського районного суду м.Горлівки Донецької області від 28 грудня 2005 року щодо ОСОБА_1 скасувати.

Ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 11 липня 2006 року в частині залишення цього вироку без зміни скасувати, а в частині скасування зазначеного вироку за епізодом від 23 серпня 2004 року із закриттям провадження у справі залишити без зміни.

Справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду.