У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
Головуючого
Синявського О.Г.
суддів
Глоса Л.Ф., Школярова В.Ф.
з участю прокурора
Сухарєва О.М.
та засудженого
ОСОБА_1
розглянула в судовому засіданні в м.Києві " 21 " серпня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на судові рішення щодо нього.
Вироком Великоберезнянського районного суду Закарпатської
області від 17 січня 2006 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
громадянин України, пенсіонер,
засуджений за ч.1 ст.122 КК України (2341-14)
на 1 рік 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України (2341-14)
звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік та зобов'язано його повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 500 грн. кожній відшкодування моральної шкоди.
Постановою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 17 січня 2006 року на підставі ст.93 КПК України (1001-05)
постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 1 250 грн. кожній відшкодування витрат на оплату праці адвоката.
Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 16 березня 2006 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 1 липня 2005 року близько 16 години на дорозі біля будинку №65 в с.Костьова Пастіль під час сварки на грунті неприязних стосунків наніс ОСОБА_2 та ОСОБА_3 удари дерев'яною палицею по голові та тілу, заподіявши потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 стверджує про однобічність і неповноту слідства і суду, про сумнівність висновків експерта щодо ступеню тяжкості отриманих потерпілими тілесних ушкоджень, про незаконність стягнення з нього судових витрат на оплату праці адвоката потерпілих і просить вирок, ухвалу і постанову скасувати, а справу повернути прокурору для додаткового розслідування
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою касаційну скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що скарга засудженого підлягає частковому задоволенню.
Обвинувальний вирок обгрунтований сукупністю досліджених судом доказів, здобутих у справі. Iз матеріалів справи вбачається, що 1 липня 2005 року мав місце обопільний конфлікт між ОСОБА_1 та його сусідами - ОСОБА_2, її сестрою ОСОБА_3 та її чоловіком ОСОБА_4, який засуджений за нанесення ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Перевірка повноти і всебічності слідства і суду та достовірності висновків медичного експерта виходить за межі касаційного провадження при розгляді касаційних скарг на вироки місцевих судів та на постановлені щодо них ухвали апеляційних судів.
Разом з тим колегія суддів звертає увагу на наступне. До початку розгляду справи в суді ОСОБА_3 і ОСОБА_2 заявили позов про стягнення з ОСОБА_1 по 1 250 грн. відшкодування матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_1 унаслідок витрат потерпілих на послуги адвоката.
Розглядаючи справу по суті, місцевий суд розв'язав цивільний позов до ОСОБА_1 у частині відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином, але залишив поза увагою вимоги потерпілих про стягнення на їхню користь відшкодування матеріальної шкоди. Натомість суд стягнув із ОСОБА_1 зазначені вище 2 500 грн. постановою від 17 січня 2006 року на підставі ст.93 КПК України (1001-05)
, хоча процесуальний закон не відносить до судових витрат у кримінальній справі оплату праці адвоката, який представляв інтереси потерпілих осіб. Згадана норма передбачає відшкодування державі за рахунок засудженого або осіб, які несуть майнову відповідальність за його дії, за їхньою згодою, витрат на оплату праці захисника у разі його участі у справі за призначенням.
Апеляційний суд, розглядаючи справу в межах своєї компетенції, не звернув уваги на зазначені вище порушення та залишив їх без належного реагування.
У зв'язку з наведеним, постанова місцевого суду, а також обвинувальний вирок і ухвала апеляційного суду в частині розв'язання цивільного позову підлягають скасуванню, а цивільні позови потерпілих ОСОБА_3 і ОСОБА_2 підлягають вирішенню в ході нового судового розгляду в порядку цивільного судочинства.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.395, 396 КПК України (1001-05)
, колегія суддів -
у х в а л и л а:
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 17 січня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 16 березня 2006 року щодо ОСОБА_1 в частині вирішення цивільного позову, а також постанову Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 17 січня 2006 року скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства. В решті судові рішення залишити без зміни.
судді:
Синявський О.Г.
Глос Л.Ф.
Школяров В.Ф.