Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Сахна Р. І.,

суддів: Щепоткіної В. В., Шибко Л. В.,

при секретарі

судового засідання Бражніку М. В.,

за участю прокурора Кравченко Є. С.,

розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене

до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015080040000958

від 03 березня 2015 року, за касаційною скаргою прокурора на вирок Апеляційного суду Запорізької області від 01 червня 2016 року

за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Санкт-Петербурга Російської Федерації, жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого там само, раніше судимого, останнього разу - за вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21 вересня 2015 року за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК звільненого

від його відбування з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК,

За вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25 березня 2016 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК

до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 цього Кодексу шляхом часткового приєднання покарань з урахуванням вироку Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21 вересня 2015 року ОСОБА_2 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць. На підставі ст. 71 КК шляхом часткового складання покарань приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком від 21 вересня 2015 року й остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці. Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК ОСОБА_2 зараховано у строк відбуття покарання попереднє ув'язнення з 26 листопада 2015 року до набрання вироком законної сили з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі. Вирішено цивільні позови, а також долю речових доказів

у кримінальному провадженні.

За вироком місцевого суду ОСОБА_2 визнано винним і засуджено за те, що він, будучи раніше засудженим за вчинення корисливих злочинів, не став на шлях виправлення, не зробив для себе належних висновків і знову скоїв ряд корисливих злочинів у м. Запоріжжі за таких обставин.

17 жовтня 2015 року приблизно о 23.00 год. ОСОБА_2 поблизу будинку № 81 на просп. Леніна за допомогою підручних засобів відкрив замок водійських дверей належного ОСОБА_3 автомобіля марки ВАЗ-2106 (державний номерний знак НОМЕР_1) і проник до його салону, звідки повторно таємно викрав майно ОСОБА_3 вартістю 400 грн.

01 листопада 2015 року близько 12.30 год. ОСОБА_2 у приміщенні їдальні КУ "Запорізька обласна клінічна дитяча лікарня" ЗОР (просп. Леніна, 70) зі столу повторно таємно викрав належний ОСОБА_4 мобільний телефон марки S-TELL моделі M480 вартістю 1850 грн.

12 листопада 2015 приблизно о 13.00 год. ОСОБА_2 поблизу будинку № 34 на вул. Ілліча у вищевказаний спосіб відчинив замок водійських дверей автомобіля марки ВАЗ-2112 (державний номерний знак НОМЕР_2), належного ОСОБА_6, звідки повторно таємно викрав майно ОСОБА_6 вартістю 560 грн.

13 листопада 2015 року близько 09.30 год. ОСОБА_2 поряд із перехрестям вулиць Ілліча та Жуковського у вищевказаний спосіб із належного ОСОБА_5 автомобіля марки ЗАЗ-1102 (державний номерний знак НОМЕР_3) повторно таємно викрав майно останньої вартістю 1150 грн.

12 листопада 2015 року близько 23.00 год. ОСОБА_2 поблизу будинку № 23 на вул. Чекістів у вищевказаний спосіб із автомобіля марки "Део Ланос" (державний номерний знак НОМЕР_4), належного ОСОБА_7, повторно таємно викрав майно останнього вартістю 1000 грн.

16 листопада 2015 року приблизно о 06.00 год. ОСОБА_2 біля будинку № 106 на просп. Леніна у вищевказаний спосіб із автомобіля марки "Таврія ЗАЗ-1102" (державний номерний знак НОМЕР_5), належного ОСОБА_8, повторно таємно викрав майно останнього вартістю 4005 грн.

29 вересня 2015 року близько 10.05 год. ОСОБА_2 поблизу будинку № 14 на вул. Глісерній, проникнувши до вантажного автомобілю "ЗИЛ", повторно таємно викрав належне ОСОБА_9 майно на суму 1000 грн.

16 листопада 2015 року приблизно о 23.00 год. ОСОБА_2 поряд із будинком № 44 на вул. Героїв Сталінграду проник у салон автомобіля "Рено Дастер" (державний номерний знак НОМЕР_6), який належить ОСОБА_10, звідки повторно таємно викрав майно останньої на загальну суму 4900 грн.

17 листопада 2015 року близько 17.30 год. ОСОБА_2 біля дитячого садка на вул. Гоголя, 175 проник до салону автомобіля ЗАЗ (державний номерний знак НОМЕР_7), який належить ОСОБА_11, звідки повторно таємно викрав майно на загальну суму 3000 грн.

10 листопада 2015 року приблизно 12.00 год. ОСОБА_2 з кіоску № 24 ЦКР "Анголенко" на вул. Жуковського, 32, який належить ОСОБА_12, повторно таємно викрав належне останньому майно вартістю 400 грн.

02 березня 2015 року вдень ОСОБА_2, знаходячись у маршрутному таксі № 20 шляхом слідування від зупинки "Малиновського" до зупинки "Поліклініка ім. 8 Березня" із сумки, належної ОСОБА_13, повторно таємно викрав майно останньої на загальну суму 1855,90 грн.

01 липня 2015 року вдень ОСОБА_2, знаходячись на території ринку "Олександрівський" на вул. Чумаченка, з прилавку кіоску викрав належне ОСОБА_14 майно на загальну суму 1490 грн.

09 жовтня 2015 року вдень доби ОСОБА_2, знаходячись у приміщенні кафе "Гавань" на вул. Гаврилова, таємно викрав належне

ОСОБА_15 майно на загальну суму 3006 грн. 12 листопада 2015 року вдень ОСОБА_2, знаходячись у приміщенні магазину "Брідж" на вул. Новокузнецькій, таємно викрав належне ОСОБА_16 майно на загальну суму 1500 грн.

Апеляційний суд у результатірозгляду кримінального провадження за апеляційною скаргоюпрокурора скасував вирок районного суду в частині призначення покарання і постановив свій вирок, яким призначив

ОСОБА_17 покарання: за ч. 2 ст. 185 КК (за епізодами від 02 березня та 01 липня 2015 року) - у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставіч. 4 ст. 70 цього Кодексу шляхом часткового приєднання покарання, невідбутого завироком Комунарського районного суду м. Запоріжжявід 21 вересня 2015 року, ОСОБА_2 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць; за ч. 2 ст. 185 КК (за епізодами вчиненими після 21 вересня 2015 року) - у виді позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці. На підставі ст. 71 КК шляхом часткового складання покарань приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком від 21 вересня 2015 року й остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 3місяці. В решті вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор, не заперечуючи доведеності винуватості засудженого та правильності кваліфікації його дій, указує на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність при призначенні покарання, у зв'язку з чим просить змінити вироки районного та апеляційного судів, виключити рішення про призначення

ОСОБА_2 покарання за ч. 4 ст. 70 КК і постановити вважати останнього засудженим за ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, а на підставі ст. 71 цього Кодексу за сукупністю вироків ОСОБА_2 остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який вважав, що касаційна скарга підлягає задоволенню, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Доведеності винуватості засудженого ОСОБА_2 у вчиненні злочину, кримінально-правової оцінки його дій за ч. 2 ст. 185 КК колегія суддів не перевіряла, оскільки законність і обґрунтованість вироку в цій частині не оскаржувалися.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" (v0007700-03) , коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається

із застосуванням як ст. 70 КК, так і ст. 71 КК: спочатку - за правилами ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку, після цього - за правилами ч. 4 ст. 70 КК, потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку й остаточно - за сукупністю вироків.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, за вироком від 21 вересня 2015 року ОСОБА_2 було засуджено за ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік із випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки. За вироком апеляційного суду від 01 червня 2016 року його було засуджено за епізодами вчинення крадіжки від 02 березня та 01 липня 2015 року, тобто скоєних до постановлення попереднього вироку від 21 вересня 2015 року, потім - за правилами ч. 4 ст. 70 КК; після цього було призначено покарання за епізодами вчинених злочинів після постановлення вироку від 21 вересня 2015 року, і наостанок - за сукупністю вироків.

Колегія суддів вважає, що апеляційний суд при призначенні

ОСОБА_2 покарання дотримався правил його призначення як за сукупністю злочинів, так і за сукупністю вироків відповідно до положень, установлених законом України про кримінальну відповідальність.

Істотних порушень кримінального процесуального закону

та фактів неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, колегія суддів не виявила.

Керуючись статтями 434, 436, 441, 442 КПК, колегія суддів

Вирок Апеляційного суду Запорізької області від 01 червня 2016 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.

Ухвала касаційного суду набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.