Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Федченко О.С.,

суддів з участю прокурора

Нікітіна Ю.I. та Гриціва М.I., Сухарєва О.М.,

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 14 серпня 2007 року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вирок Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 13 грудня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 24 січня 2006 року щодо них,

встановила:

вироком Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 13 грудня 2005 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 24 січня 2006 року,

ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1, уродженця та мешканця міста Керчі, громадянина України, раніше неодноразово судимого - останнього разу 26 березня 1997 року за ч. 3 ст. 140 КК України (2341-14) із застосуванням ст. 43 КК України (2341-14) до позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років,

засуджено за:

- ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 305 КК України (2341-14) на 7 років позбавлення волі з конфіскацією наркотичних засобів і прекурсорів, що були предметом контрабанди, та конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

- ч. 2 ст. 305 КК України (2341-14) на 6 років позбавлення волі з конфіскацією наркотичних засобів і прекурсорів, що були предметом контрабанди, та конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

- ч. 3 ст. 27 ч.2 ст. 307 КК України (2341-14) на 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією наркотичних засобів і прекурсорів, що були предметом контрабанди, та конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

- ч. 2 ст. 307 КК України (2341-14) на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

- ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 311 КК України (2341-14) на 4 роки позбавлення волі;

- ч. 2 ст. 311 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено остаточне покарання - позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією наркотичних засобів і прекурсорів, що були предметом контрабанди, та конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

ОСОБА_2, IНФОРМАЦIЯ_2, уродженця та мешканця Керчі, громадянина України, раніше неодноразово судимого - останнього разу 17 квітня 1997 року за ч. 2 ст. 86, ст. 17 ч. 2 ст. 86 КК України (2341-14) на 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна,

засуджено за:

- ч. 2 ст. 305 КК України (2341-14) на 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією наркотичних засобів і прекурсорів, що були предметом контрабанди, та конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

- ч. 2 ст. 307 КК України (2341-14) на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

- ч. 2 ст. 311 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 визначено остаточне покарання - позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців з конфіскацією наркотичних засобів і прекурсорів, що були предметом контрабанди, та конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

ОСОБА_3, IНФОРМАЦIЯ_3, мешканця міста Керчі, громадянина України, раніше неодноразово судимого - останнього разу 20 лютого 2002 року за ч. 2 ст. 309 КК України (2341-14) до позбавлення волі на строк 2 (два) роки 6 місяців, від відбування якого постановою суду від 02 квітня 2004 року був умовно-достроково звільнений на 4 (чотири) місяці 18 днів,

засуджено за:

- ч. 2 ст. 305 КК України (2341-14) на 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією наркотичних засобів і прекурсорів, що були предметом контрабанди, та конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

- ч. 2 ст. 307 КК України (2341-14) на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

- ч. 2 ст. 311 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_3 визначено остаточне покарання - позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 6 місяців з конфіскацією наркотичних засобів і прекурсорів, що були предметом контрабанди, та конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

За вироком суду ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 визнано винними у злочинах, які ними були вчинені за наступних обставин.

14 травня 2004 року ОСОБА_1 з приховуванням від митного контролю в зоні митного поста "Керч" Кримської регіональної митниці з метою збуту перемістив через митний кордон України в Російську Федерацію придбаний ним у невстановленої особи особливо небезпечний наркотичний засіб - екстракційний опій вагою 2,69 грамів. У той же день у місті Темрюку Краснодарського краю Російської Федерації ОСОБА_1 передав зазначений наркотичний засіб ОСОБА_4 (засуджений за скоєння цього злочину раніше окремим вироком) з метою подальшого переміщення через митний кордон з приховуванням від митного контролю. Того ж таки дня ОСОБА_4 перевіз цей наркотичний засіб в Україну, де на привокзальній площі поромної переправи "Порт Крим" його у нього виявили та вилучили працівники міліції.

23 червня 2004 року ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_5 (засуджений за скоєння цього злочину раніше окремим вироком) за винагороду перевезти з Російської Федерації в Україну особливо небезпечний наркотичний засіб - ацетильований опій, на що останній погодився.

25 червня 2004 року ОСОБА_1 перевіз ацетильований опій вагою 0,247 грамів у зоні митного поста "Керч" Кримської регіональної митниці з України в Російську Федерацію, де передав його ОСОБА_5 з метою подальшого переміщення через митний кордон в Україну.

Приховуючи від митного контролю вказаний наркотичний засіб, ОСОБА_5 у той же день перевіз його в Україну, де на привокзальній площі поромної переправи "Порт Крим" його виявили та вилучили працівники міліції.

15 березня 2005 року ОСОБА_1 запропонувавОСОБА_3 за винагороду перевезти з Російської Федерації в Україну особливо небезпечний наркотичний засіб - екстракційний опій та прекурсор - ангідрид оцтової кислоти.

Наступного дня ОСОБА_1 перевіз цей засіб вагою 4,05 грамів та прекурсор вагою 63,01 грамів у Російську Федерацію, де в порту "Кавказ" придбав ще маріхуану вагою 10,65 грамів, а тоді передав ці наркотичні засоби та прекурсор ОСОБА_3, який за вказівкою останнього перевіз їх в Україну. Після перетину митного кордону названі наркотичні засоби та прекурсор у нього виявили та вилучили працівники міліції.

22 квітня 2005 року ОСОБА_1 на території Російської Федерації поблизу порту "Кавказ" придбав у невстановленої слідством особи маріхуану вагою 71,98 грамів та ангідрид оцтової кислоти вагою 458 грамів, передав їх ОСОБА_2, який того ж дня перевіз їх на територію України, де вони у нього були виявлені та вилучені працівниками міліції під час проходження особистого огляду.

У касаційній скаргах:

- засуджений ОСОБА_1, посилаючись на допущені під час досудового слідства порушення вимог кримінально-процесуального закону, стверджує, що дану кримінальну справу сфальсифіковано і, що саме працівники відділу по боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів Керченського міського управління міліції (далі ВБНОН КМУ) примусили вчиняти ті дії, за які його засуджено. Просить скасувати постановлені судові рішення, а справу направити для проведення додаткового розслідування;

- засуджений ОСОБА_2 просить скасувати судові рішення, а справу направити на дорозслідування, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Твердить, що працівники ВБНОНу КМУ заставили його вчиняти злочинні дії, пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора Сухарєва О.М. про скасування судових рішень у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з ст.ст. 22 та 323 КПК України (1001-05) перед постановленням вироку суд зобов'язаний з необхідною повнотою, всебічністю й об'єктивністю дослідити обставини справи та мотивувати свої висновки доказами, достовірність та допустимість яких не повинна викликати жодних сумнівів. У даній справі ці вимоги закону не були дотримані.

Як видно зі справи, ще під час досудового слідства засуджений ОСОБА_1 заявляв, що інкриміновані йому, ОСОБА_2 та іншим засудженим злочини були скоєні ними внаслідок застосування незаконних методів ведення розслідування оперативними працівниками Керченського міського управління міліції. За показаннями ОСОБА_1 незаконне переміщення наркотичних засобів та прекурсорів через митний кордон України, залучення до цих дій ОСОБА_2, ОСОБА_3 та інших осіб, затримання останніх з наркотиками чи прекурсорами відразу після перетинання митного кордону були організовані та проведені зазначеними працівниками міліції, які під страхом незаконного ув'язнення примусили його вчинити ці дії. Від працівників міліції він отримував наркотичні засоби та прекурсори, на їхню вимогу переміщав ці речовини через митний кордон України на територію Російської Федерації, де передавав їх відповідно або ОСОБА_2, або ОСОБА_3 чи іншим залученим ним особам, а ті потім переміщали їх у зворотному напрямку на територію України.

Те, що такі дії відбувалися, вбачається з повідомлень начальника слідчого відділу Головного управління СБУ в Автономній Республіці Крим та постанови слідчого від 16 червня 2005 року, згідно з якою з кримінальної справи порушеної щодо ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були виділені та направлені прокурору матеріали з даними про причетність працівників ВБНОНу Керченського міського управління міліції до незаконних дій з наркотичними засобами, які поставлені в провину засудженим (т. 4 а.с. 234-а-234-б, 235- 237, 239-242).

Під час судового розгляду справи ОСОБА_1 теж заявляв суду про застосування до нього незаконних методів ведення слідства та фальшування працівниками міліції доказів, а також подавав з цього приводу письмові повідомлення. Подібного характеру повідомлення надходили й від ОСОБА_2

Як видно зі справи, у ній немає даних, які б свідчили про перевірку судом цих повідомлень. Зокрема, у справі немає даних про направлення заяв ОСОБА_1 про злочини за належністю прокурору для проведення перевірки, отримання результатів цієї перевірки та їх оцінку в сукупності з іншими доказами. На момент постановлення вироку не було в справі й рішення за наслідками розгляду матеріалів справи, які ще під час досудового слідства були виділені слідчим постановою від 16 червня 2005 року (т. 4 а.с. 239-242).

Наведені дані вказують на поверховість та необ'єктивність дослідження судом усіх обставин справи, що викликає серйозні сумніви в правильності постановленого в справі обвинувального вироку.

При розгляді справи судом апеляційної інстанції зазначені порушення кримінально-процесуального закону не були усунуті.

З огляду на наведене постановлені судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, під час якого необхідно ретельно перевірити пояснення ОСОБА_1 й ОСОБА_2 в зіставленні з об'єктивними даними справи, та залежно від результатів прийняти законне й обгрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а :

касаційні скарги засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 13 грудня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 24 січня 2006 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.