Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Редьки А.I.,

суддів

Жука В.Г. і Канигіної Г.В.,

прокурора

Саленка I.В.

розглянула в судовому засіданні 9 серпня 2007 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Херсонської області на вирок Новокаховського міського суду Херсонської області від 11 жовтня 2005 року, яким

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1,

такого, що не має судимості в

силу ст. 89 КК України (2341-14) ,

засуджено за ч. 2 ст. 263 КК України (2341-14) на 1 рік позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України (2341-14) ОСОБА_1 звільнено від покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік та на нього покладено певні обов'язки на підставі ст. 76 КК України (2341-14) .

В апеляційному порядку вирок не оскаржено.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, він 20.10.2004 у лісосмузі по вул. Щорса у м. Н.Каховка Херсонської області знайшов предмет, який згідно висновку криміналістичної експертизи є холодною зброєю, виготовленою саморобним способом по типу нунчаку, та носив його при собі до дня вилучення працівниками міліції 8.08.2005 року.

У касаційному поданні порушується питання про скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону. Автор подання зазначає, що суд першої інстанції грубо порушив права засудженого на захист, розглянувши справу без участі захисника, оскільки ОСОБА_1 є розумово відсталою особою і участь захисника у справі є обов'язковою.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 398 КПК України (1001-05) підставами для скасування або зміни вироку, ухвали чи постанови є, зокрема, істотне порушення кримінально-процесуального закону.

Відповідно до ст. 45 КПК України (1001-05) справи про злочини осіб з психічними вадами підлягають розслідуванню та розгляду судами з обов'язковою участю захисника.

Під особами, які через свої психічні вади не можуть самі реалізовувати право на захист, як це вказано у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 (v0008700-03) від 24.10.2003 року "Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві", необхідно розуміти осіб, які, хоча і визнані осудними, але мають психічні вади, що перешкоджають самостійному захисту від обвинувачення.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 з 1991 року перебуває на обліку лікаря психіатра з діагнозом: розумова відсталість у ступені дебільності (а.с. 49).

Отже, ОСОБА_1 має психічні вади, що перешкоджає його самостійному захисту від обвинувачення, а участь захисника при розгляді справи судом щодо нього є обов'язковою.

На досудовому слідстві захист ОСОБА_1 на підставі ордеру НОМЕР_1 від 16.09.2005 року здійснювала захисник ОСОБА_2 (а.с. 35).

Під час судового розгляду справи ОСОБА_1 відмовився від захисника, що зафіксовано у протоколі судового засідання (а.с. 56).

Проте, суд в порушення кримінально-процесуального закону розглянув кримінальну справу щодо ОСОБА_1, прийнявши його відмову від захисника, чим порушив його право на захист.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вирок підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, в ході якого слід розглянути справу з дотриманням всіх вимог закону.

Керуючись ст. ст. 395, 399 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а :

касаційне подання заступника прокурора Херсонської області задовольнити.

Вирок Новокаховського міського суду Херсонської області від 11 жовтня 2005 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.