Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Сахна Р. І.,

суддів: Квасневської Н. Д., Крещенка А. М.,

при секретарі

судового засідання Холявчуку А. А.,

за участю прокурора Міщенко Т. М.,

розглянувшив судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12015020170000381 від

28 червня 2015 року, за касаційними скаргами прокурора та захисника ОСОБА_2 на вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 18 грудня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 09 березня 2016 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителяАДРЕСА_1, що не має судимості,

у вчиненні злочину, передбаченогоч. 1 ст. 121 КК,

За вироком Козятинськогоміськрайонного суду Вінницькоїобласті від 18 грудня 2015 року ОСОБА_3засуджено за ч. 1ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років. Вирішено питання про стягнення судових витрат і про долю речових доказів.

Вироком суду ОСОБА_3 визнано винним і засуджено за те, що він 28 червня 2015 року приблизно о 18.30 год. поблизу будинку № 7 на вул. Катукова у м. Козятині Вінницької області в стані алкогольного сп'яніння на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків під час словесної суперечки декілька разів вдарив ОСОБА_4 ножем у тулуб, чим завдав тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, а також легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 09 березня 2016 року апеляційні скарги засудженого та його захисника залишено без задоволення, а апеляційну скаргу прокурора задоволено. Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК зараховано в строк відбування покарання ОСОБА_3 строк попереднього ув'язнення з 28 червня 2015 року по 09 березня 2016 року.

В решті вирок місцевого суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. На думку прокурора, ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК, оскільки цей суд, залишаючи апеляційній скарги учасників судового розгляду зі сторони захисту без задоволення, у своєму рішенні мотивів не навів.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2, посилаючись на істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, просить скасувати постановлені у кримінальному провадженні судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. На думку захисника, дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ст. 124 КК, на що апеляційний суд уваги не звернув і, всупереч вимогам ст. 404 КПК обставини кримінального провадження не дослідив і прийняв рішення, що не відповідає ст. 419 КПК.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який не підтримав касаційних скарг учасників судового провадження і вважав, що постановлені у кримінальному провадженні судові рішення є законними та обґрунтованими, перевіривши матеріали кримінального та обговоривши доводи, наведені у скаргах, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню на таких підставах.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 в заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_4, небезпечного для життя в момент завдання, за обставин, установлених судом, є правильним, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, обґрунтований сукупністю доказів, які належно оцінено судом та детально викладено у вироку.

Під час розгляду кримінального провадження в суді ОСОБА_3 показав, що того дня він перебував у стані алкогольного сп'яніння й не пам'ятає обставин за яких він завдав удару ножем ОСОБА_4, однак не заперечував факту застосування до потерпілого ножа.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що місцевий суд правильно і законно поклав у основу вироку показання потерпілого

ОСОБА_4, які він давав під час судового слідства про те, що саме ОСОБА_3 завдав йому ударів ножем. Такі показання ОСОБА_4 об'єктивно узгоджуються з доказами, що містяться у матеріалах кримінального провадження, сумніву щодо достовірності яких у колегії суддів немає. Зокрема, узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, з даними, що містяться у протоколах огляду місця події, у протоколі проведення слідчого експерименту за участю потерпілого, у висновку експерта про кількість, характер і локалізацію заподіяних ОСОБА_4 тілесних ушкоджень.

Колегія суддів вважає, що дії засудженого ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 121 КК кваліфіковано правильно.

У касаційній скарзі захисник наголошує на тому, що ОСОБА_3, діючи у стані необхідної оборони з перевищенням її меж, умисно заподіяв тяжкі тілесні ушкодження, тобто вважає, що дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ст. 124 КК, на що належної уваги не звернув апеляційний суд. Однак такі доводи захисника про неправильну кваліфікацію дій

ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 121 КК були предметом перевірки апеляційним судом, який обґрунтовано в межах апеляційної скарги захисника, з огляду на докази, що містяться в матеріалах кримінального провадження, визнав їх безпідставними, з чим погоджується й колегія суддів касаційного суду.

Крім того, в матеріалах кримінального провадження відсутні дані, які свідчили б про те, учасники судового провадження клопотали про повторне дослідження обставин, які були встановлені під час кримінального провадження відповідно до ст. 404 КПК.

Покарання засудженому призначено відповідно до вимог статей 50, 65 КК з урахуванням характеру й ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного (за місцем проживання характеризується позитивно, на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має нагородження грамотою за сумлінну працю), відсутності обставин, що пом'якшують покарання, та наявності обставини, що його обтяжує вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння. Крім того, врахував суд і думку потерпілого, який при вирішенні цього питання поклався на розсуд суду.

За таких обставин місцевий суд із дотриманням вимог ст. 65 КК дійшов правильного висновку про призначення засудженому ОСОБА_3покарання в межах санкції статті, за якою його засуджено, мотивувавши

у вироку свої висновки належним чином.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК.

Істотних порушень, які перешкодили чи могли перешкодити судам повно та всебічно розглянути кримінальне провадження, колегія суддів не виявила.

Керуючись статтями 434, 436, 438, 441, 442 КПК, колегія суддів

Вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 18 грудня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 09 березня 2016 року щодо ОСОБА_3 залишити без зміни, а касаційні скарги прокурора та захисника ОСОБА_2 - без задоволення.

Ухвала касаційного суду набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.