Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України

у складі:

головуючого

Філатова В.М.,

суддів

Глоса Л.Ф. і Таран Т.С.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 7 серпня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Херсонської області на вирок Генічеського районного суду Херсонської області від 11 грудня 2006 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2,

встановила:

цим вироком

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1 народження,

уродженця та жителя смт. Новоолексіївка Генічеського району Херсонської області,

не судимого,

засуджено:

- за ч. 1 ст. 162 КК України (2341-14) на 2 роки обмеження волі;

- за ч. 4 ст. 185 КК України (2341-14) на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ст. 75 КК України (2341-14) ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.

На підставі ст. 76 КК України (2341-14) на ОСОБА_1 покладено обов'язок періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

ОСОБА_2,

IНФОРМАЦIЯ_2 народження,

уродженця та жителя смт. Новоолексіївка Генічеського району Херсонської області,

не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України (2341-14) на 2 років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України (2341-14) ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців.

На підставі ст. 76 КК України (2341-14) на ОСОБА_2 покладено обов'язок періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Цим вироком також засуджено ОСОБА_3, щодо якого касаційне подання та скарги не внесені.

У апеляційному порядку вирок щодо засуджених не переглядався.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що він 15 серпня 2004 року в нічний час незаконно проник до житла ОСОБА_4 - АДРЕСА_1, чим порушив право ОСОБА_4 на недоторканість житла, та незаконно проживав в ньому до 1 грудня 2004 року.

Отримавши у такий спосіб доступ до наявного в цьому житлі чужого майна, ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_2, ОСОБА_3 та особою, щодо якої матеріали виділені в окреме провадження, в період часу з жовтня по грудень 2004 року таємно викрали із зазначеної квартири майно ОСОБА_4 вартістю 24570 грн., чим спричинили потерпілій матеріальну шкоду у великих розмірах. При цьому за попереднім зговором з ОСОБА_3 було викрадено майна вартістю 2030 грн., а з ОСОБА_2 - 2100 грн.

У касаційному поданні прокурор просить вирок щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у зв'язку з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного судом ОСОБА_1 покарання внаслідок його м'якості. Свої вимоги обгрунтовує тим, що суд, в порушення вимог ч. 3 ст. 61 КК України (2341-14) , призначив ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі, не врахувавши те, що він скоїв злочин у неповнолітньому віці, а також йому призначено надмірно м'яке покарання. Посилається також на те, що при зміні в суді прокурором обвинувачення ОСОБА_2 з ч.4 на ч.2 ст. 185 КК України (2341-14) , представник потерпілої підтримав обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі, проте суд розглянув справу про обвинувачення ОСОБА_2 за ч.2 ст.185 КК України (2341-14) та належним чином не мотивував свого рішення щодо перекваліфікації його дій на ч. 2 ст. 185 КК України (2341-14) .

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що справа має бути призначена до розгляду судом касаційної інстанції з повідомленням осіб, визначених ст. 384 КПК України (1001-05) .

Керуючись ст. ст. 389, 394 КПК України (1001-05) , колегія суддів

ухвалила:

призначити кримінальну справу щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до касаційного розгляду на 10-ту годину 16 жовтня 2007 року, про що повідомити прокурора, засуджених та потерпілу ОСОБА_4, яким надіслати копію касаційного подання.