Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Сахна Р. І.,

суддів: Єлфімова О. В., Шибко Л. В.,

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу засудженого

ОСОБА_1 на вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 21 жовтня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 27 жовтня 2016 року,

За вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 21 жовтня 2015 року, залишеним без змін апеляційним судом, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 1 ст. 115 КК - на строк 12 років, за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 194 КК - на строк 3 роки 6 місяців. На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років. На підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднано покарання за попереднім вироком і остаточно ОСОБА_1 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років 6 місяців.

У касаційній скарзі, як можливо зрозуміти з її змісту, засуджений ОСОБА_1 посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, істотні порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, просить скасувати вирок місцевого суду, перекваліфікувати його дії з ч. 1 ст. 115 КК на іншу статтю та призначити більш м'яке покарання.

21 листопада 2016 року ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу засудженого

ОСОБА_1 через її невідповідність вимогам ст. 427 КПК було залишено без руху і надано строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків. Також засудженому було роз'яснено, що в разі не усунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк така скарга повертається особі, яка її подала.

Засуджений ОСОБА_1 повторно звернувся до касаційного суду з касаційною скаргою.

Проте, як видно зі змісту поданої касаційної скарги, засуджений знову не дотримався вимог ст. 427 КПК, недоліків, вказаних в ухвалі від 21 листопада 2016 року не усунув.

Слід зазначити, що невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження (на що посилається в своїй скарзі засуджений) відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК не підлягають перегляду в касаційному порядку, оскільки самі по собі є підставами для скасування чи зміни відповідних судових рішень в апеляційному порядку згідно зі ст. 409 КПК.

Згідно зі ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити правове обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення та вимоги особи, що подає скаргу.

Однак при повторному зверненні до суду касаційної інстанції наведених положень процесуального закону засуджений ОСОБА_1 знову не дотримався, оскільки, в поданій скарзі не міститься обґрунтування необхідності скасування вироку місцевого суду так і ухвали апеляційного суду на підставі, передбаченій ч. 1 ст. 438 КПК, з огляду на положення статей 412, 413, 414, 419 цього Кодексу та зважаючи на приписи ст. 50 КК, а викладені у скарзі вимоги до суду касаційної інстанції не відповідають змісту ст. 436 КПК щодо повноважень суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги

Оскільки в установлений строк засуджений ОСОБА_1 не усунув недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, його скарга підлягає поверненню, що не позбавляє його права повторно звернутися до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому КПК (4651-17) , у межах строку на касаційне оскарження.

Враховуючи викладене і керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, колегія суддів

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 з усіма доданими до неї матеріалами повернути останньому.

Ухвала касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.