5-2777к07 Про вчинення розбійного нападу та скоєння вбивства - Текст документа

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 7 серпня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Апеляційного суду Харківської області від 26 березня 2007 року щодо ОСОБА_1

Цим вироком

IНФОРМАЦIЯ_1 народження,

уродженця та жителя м. Первомайський Харківської області, раніше не судимого,

- за ч. 4 ст. 187 КК України (2341-14) на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

- за ч. 2 п. 6 ст. 115 КК України (2341-14) на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Згідно з вироком суду неповнолітнього ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що він та ОСОБА_2з метою вчинити крадіжку майна у громадянки ОСОБА_3 яка самотньо проживала у АДРЕСА_1, близько 13-ї години 2 серпня 2006 року прийшли до цього будинку, гадаючи, що в ньому нікого немає. Через відчинені двері будинку першим до нього увійшов ОСОБА_1 Побачивши, що в ньому знаходиться господиня, у нього виник умисел на вчинення розбійного нападу та її вбивства з користі. З цією метою ОСОБА_1 умисно наніс ОСОБА_3 удар молотком по голові, від якого потерпіла впала на підлогу й почала кричати. ОСОБА_2, злякавшись, відмовився брати участь у вчиненні злочину та покинув місце події, а засуджений ОСОБА_1 ганчіркою затулив рота ОСОБА_3 та наніс їй щонайменше ще дев'ять ударів молотком в голову. Переконавшись, що вона мертва, ОСОБА_1 заволодів її грішми та іншим майном на суму 174 грн.

У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи доведеність винуватості і правильність кваліфікації дій ОСОБА_1, просить вирок апеляційного суду щодо останнього змінити у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Подання обгрунтовує тим, що суд, в порушення вимог ст.ст. 67, 98 КК України (2341-14) , визнав кваліфікуючу ознаку складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 115 КК України (2341-14) , - настання тяжких наслідків обставиною, яка обтяжує покарання, та призначив неповнолітньому ОСОБА_1 додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Засудженим вирок не оскаржено.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора Брянцева В.Л., який підтримав доводи касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у поданні доводи, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за обставин, встановлених судом, відповідає матеріалам справи та грунтується на доказах, ретельно перевірених в судовому засіданні й докладно наведених у вироку.

Зокрема, як видно з протоколу огляду місця події, в будинку потерпілої ОСОБА_3 виявлено її труп з ознаками насильницької смерті.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_3 сталася від несумісної з життям відкритої черепно-мозкової травми з переломами кісток основи та склепіння черепа й розривами твердої мозкової оболонки.

У судовому засіданні ОСОБА_1 повністю визнав свою вину, підтвердивши свої показання, дані ним на досудовому слідстві, відповідно з якими саме він за обставин, встановлених судом, вчинив умисне вбивство ОСОБА_3 при розбійному нападі на неї.

Ці показання ОСОБА_1 повністю узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_2 й підтверджуються також іншими доказами.

Так, у вказаному ОСОБА_1. місці було виявлено та вилучено знаряддя вчинення злочину - молоток.

З даних, які містяться у висновку судово-медичної експертизи, убачається, що виявлені у потерпілої тілесні ушкодження голови могли бути спричинені цим молотком.

Потерпіла ОСОБА_4підтвердила показання засудженого про те, яким саме майном ОСОБА_1 він заволодів.

Відповідно до показань свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 під час досудового слідства, засуджений та ОСОБА_2добровільно й докладно давали показання про обставини вчинення ОСОБА_1. злочинів щодо потерпілої. Цю обставину ОСОБА_1 підтвердив і в судовому засіданні.

Таким чином, доказами, які є у справі і наведені у вироку, встановлено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено.

У судовому засіданні не встановлено таких порушень кримінально-процесуального закону, які б були підставою для скасування вироку.

Дії ОСОБА_1 за ч. 2 п.6 ст.115, ч.4 ст.187 КК України (2341-14) кваліфіковано правильно, оскільки він вчинив умисне вбивство з користі та розбійний напад, поєднаний з проникненням у житло й заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд у повній мірі врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, всі обставини, що обтяжують та пом'якшують його відповідальність, конкретизувавши ці дані у вироку. Проте, в порушення вимог ч. 4 ст. 67 КК України (2341-14) , помилково визнав, тяжкі наслідки у виді заподіяння смерті при вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 115 КК України (2341-14) обставиною, яка обтяжує покарання; також суд, всупереч вимогам ч. 2 ст. 98 КК України (2341-14) , призначив засудженому, якому на час вчинення злочину виповнилося тільки 15 років, додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Крім того, як убачається з матеріалів справи, постановою Первомайського районного суду від 4.08.2003 року щодо ОСОБА_1, як особи, що вчинила до досягнення віку, з якого може настати кримінальна відповідальність, суспільно-небезпечне діяння, що підпадає під ознаки ч.3 ст.185 КК України (2341-14) , було застосовано примусові заходи виховного характеру. Таке рішення суду, відповідно до ст. 88 КК України (2341-14) , не є підставою для визнання особи такою, що має судимість. Проте суд в установчій частині вироку помилково послався на те, що ОСОБА_1 не судимий в силу ст. 89 КК України (2341-14) .

Тому вирок щодо ОСОБА_1 у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону належить змінити. Така зміна не є підставою для пом'якшення призначеного засудженому покарання.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 394-396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області від 26 березня 2007 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Виключити з вироку посилання суду на обтяжуючу покарання обставину - заподіяння злочином тяжких наслідків.

Виключити з вступної частини вироку посилання суду на ст. 89 КК України (2341-14) як на підставу відсутності попередньої судимості у засудженого та вважати ОСОБА_1 особою, раніше не судимою.