Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

головуючого

Синявського О.Г.,

Макаренка М.М.

суддів

Коротких О.А., Нікітіна Ю.I.,

за участю прокурора

Сухарєва О.М.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 7 серпня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Харківської області на судові рішення щодо ОСОБА_1,-

в с т а н о в и л а :

вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20 жовтня 2006 року

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1,

не судиму,

засуджено за ч. 3 ст. 191 КК України (2341-14) із застосуванням ст. 69 КК України (2341-14) на три роки обмеження волі без позбавлення права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю.

Відповідно до ст. ст. 75, 76 КК України (2341-14) засуджену звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки, з покладенням обов'язків не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, періодично з'являтися в ці органи для реєстрації.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

ОСОБА_1 визнано винною у тому, що вона обіймаючи посаду IНФОРМАЦIЯ_2 приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "Діло" та будучи відповідальною особою за проведення касових операцій цього підприємства, в період з 2003 року по лютий 2006 рік привласнила ввірені їй грошові кошти вказаного підприємства на загальну суму 5.368 грн. 10 коп.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування вироку з направленням справи на новий судовий розгляд щодо ОСОБА_1 у зв'язку з неправильним призначенням засудженій, яка мала малолітню дитину, покарання у виді обмеження волі, яке згідно із законом їй не могло бути призначене.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який підтримав подання, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй злочину підтверджена сукупністю зібраних у справі доказів, які об'єктивно оцінені та обгрунтовано покладені судом в основу вироку, що у поданні не оспорюється.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 61 КК України (2341-14) покарання у виді обмеження волі не застосовується до жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років.

Як убачається з матеріалів справи, на момент постановлення вироку 20 жовтня 2006 року ОСОБА_1 мала малолітнього сина ОСОБА_2 IНФОРМАЦIЯ_3.

Проте суд при призначенні покарання зазначені обставини не врахував, чим порушив вимоги ст. 61 ч. 3 КК України (2341-14) .

За таких обставин вирок щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, а справа направленню на новий судовий розгляд.

Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів, -

у х в а л и л а :

касаційне подання першого заступника прокурора Харківської області задовольнити.

Вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20 жовтня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд.