5-1682км07 Про вчинення таємного викрадення майна та розбою, поєднані з проникненням у приміщення - Текст документа

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 7 серпня 2007 року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1., ОСОБА_2. і ОСОБА_3. на вирок Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 25 травня 2006 року, яким

1957 року народження, громадянина України,

неодноразово судимого, останній раз 28.12.1999 р.

за ч.3 ст.222 КК України 1960 (2001-05) р. на 2 роки позбавлення

засуджено за ч.3 ст.289 КК України (2341-14) на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, за ч.3 ст.187 КК України (2341-14) на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, за ч.3 ст.185 КК України (2341-14) на 4 роки позбавлення волі, за ч. 2 ст. 185 КК України (2341-14) на 2 роки позбавлення волі, а на підставі ст.70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів остаточно визначено до відбування 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

1974 року народження, громадянина України,

не судимого,

засуджено за ч.3 ст.187 КК України (2341-14) на 7 років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна, за ч.3 ст.185 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі, а на підставі ст.70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів остаточно визначено до відбування 7 років позбавлення волі;

1981 року народження, громадянина України,

не судимого,

засуджено за ч.3 ст.289 КК України (2341-14) на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, за ч.2 ст.185 КК України (2341-14) на 2 роки позбавлення волі, за ч.2 ст.15, ч. 2 ст. 185 КК України (2341-14) на 1 рік позбавлення волі, а на підставі ст.70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів остаточно визначено до відбування 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна

Вирішено цивільні позови потерпілих про стягнення з засуджених матеріальної і моральної шкоди, а також долю речових доказів.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 6 жовтня 2006 року вирок залишено без змін.

За вироком суду ОСОБА_1., ОСОБА_2. і ОСОБА_3. засуджено за вчинення таких злочинів.

21 січня 1999 року о 21.00 год. ОСОБА_1. вчинив крадіжку майна потерпілої ОСОБА_7. з проникненням у її буд.АДРЕСА_1в м. Синельникове Дніпропетровської області, заподіявши матеріальну шкоду у сумі 2380 грн.

16 лютого 2003 року о 23.00 год. ОСОБА_1. за попередньою змовою з особами, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, вчинив крадіжку майна з проникненням до будинку № АДРЕСА_1в м. Синельникове, заподіявши потерпілій ОСОБА_4. матеріальну шкоду в сумі 1267 грн.

3 квітня 2003 року о 23.00 год. ОСОБА_1. за попередньою змовою з особами, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, вчинив крадіжку майна з проникненням до будинку № АДРЕСА_2Синельниківського району, заподіявши потерпілому ОСОБА_5. матеріальну шкоду в сумі 550 грн.

20 травня 2003 року о 20.00 год. ОСОБА_2. вчинив крадіжку майна з проникненням до дачного будинку садового товариства "Кар'єр" в м. Синельникове, заподіявши потерпілій ОСОБА_6. матеріальну шкоду у сумі 140 грн.

9 жовтня 2003 року о 22.30 год. ОСОБА_1. за попередньою змовою з ОСОБА_3. з гаража на території домоволодіння гр. ОСОБА_9. по вул. АДРЕСА_3в м. Синельникове викотили автомобіль ВАЗ-21043 державний номер НОМЕР_1вартістю 22000 грн. і незаконно заволоділи ним, а також викрали з автомобіля майно потерпілої, заподіявши їй викраденням автомобіля і майна матеріальну шкоду в сумі 23652 грн.

14 жовтня 2003 року о першій годині ночі ОСОБА_2. і ОСОБА_1., у якого був газовий пістолет VALTRO калібру 9 мм, за попередньою змовою між собою проникли в будинок АДРЕСА_5в м. Синельникове і скоїли розбійний напад на потерпілих ОСОБА_10. і ОСОБА_11., заподіявши ОСОБА_11. легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я і матеріальну шкоду в сумі 2394, 52 грн.

7 листопада 2003 року о 22.00 год. ОСОБА_1. і ОСОБА_2. за попередньою змовою між собою з проникненням до будинку № АДРЕСА_1в м. Синельникове вчинили крадіжку майна ОСОБА_12., заподіявши матеріальну шкоду в сумі 2570 грн.

9 листопада 2003 року о 22.00 год. ОСОБА_1. вчинив крадіжку з проникненням до будинку № АДРЕСА_6в м. Синельникове, заподіявши потерпілій ОСОБА_13. матеріальну шкоду в сумі 490 грн., а 11 листопада 2003 року о 21.00 год. з проникненням до цього ж будинку вчинив крадіжку за попередньою змовою з ОСОБА_2., заподіявши ОСОБА_13. матеріальну шкоду в сумі 436 грн.

23 березня 2004 року ОСОБА_3. намагався вчинити крадіжку металевої димохідної труби вартістю 431,25 грн. з території Північного парку станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці, але не довів свій злочинний намір з незалежних від його волі причин.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1. порушує питання про скасування постановлених щодо нього судових рішень і направлення справи на новий судовий або апеляційний розгляд. Свою вимогу мотивує неповнотою, однобічністю, необ'єктивністю досудового і судового слідства та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Вказує, що доказів його винності в інкримінованих злочинах немає, і обвинувачення щодо нього сфабриковано працівниками міліції, які застосовували до нього недозволені методи ведення слідства. Також засуджений зазначає, що апеляційним судом справу було розглянуто формально.

Засуджений ОСОБА_2. у касаційній скарзі також посилається на відсутність доказів його винності в інкримінованих злочинах, на те, що до нього застосовувались недозволені методи ведення слідства, що на досудовому слідстві і в суді було порушено його право на захист, а також на те, що його апеляційна скарга була формально розглянута апеляційним судом. Просить скасувати постановлені щодо нього судові рішення, направивши справу на новий судовий розгляд.

Засуджений ОСОБА_3. наводить у касаційній скарзі доводи, аналогічні за змістом доводам ОСОБА_1. і ОСОБА_2., просить скасувати постановлені щодо нього судові рішення і направити справу на новий судовий розгляд або закрити її за відсутністю в його діях складів злочинів, передбачених ч.3 ст.289 і ч.2 ст.185 КК України (2341-14) . Щодо його засудження за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України (2341-14) , вважає, що повинен нести за вчинене адміністративну відповідальність.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора Саленка I.В., який вважає за необхідне направити справу на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали кримінальної справи і обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 362, 365 КПК України (1001-05) суд апеляційної інстанції зобов'язаний перевірити всі доводи апеляцій, в тому числі, і шляхом проведення судового слідства.

Згідно зі ст. 377 КПК України (1001-05) у своїй ухвалі суд апеляційної інстанції зобов'язаний навести докладні мотиви прийнятого рішення і, якщо апеляції залишаються без задоволення, зазначити підстави, через які вони визнані необгрунтованими.

Ці вимоги закону суд апеляційної інстанції не виконав.

У апеляціях засуджених ОСОБА_3., ОСОБА_1. і ОСОБА_2. ставилось питання про необгрунтованість їх засудження у зв'язку із недоведеністю їх винності в інкримінованих злочинах, неповнотою та однобічністю досудового слідства і судового розгляду справи, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та іншими істотними порушеннями кримінально-процесуального законодавства України.

Залишаючи апеляції засуджених без задоволення, апеляційний суд не перевірив і належним чином не проаналізував усі доводи засуджених, та доказів, якими вони спростовуються, в ухвалі взагалі не навів.

За таких обставин ухвала, що не містить обгрунтованих висновків з питань про доведеність або недоведеність обвинувачення та про правильне застосування кримінального закону, не може визнаватись такою, що відповідає вимогам ст. 377 КПК України (1001-05) .

Таким чином, судом при розгляді й вирішенні справи щодо

ОСОБА_1., ОСОБА_2. і ОСОБА_3. в апеляційному порядку було істотно порушено вимоги кримінально-процесуального законодавства, у зв'язку з чим ухвала підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд.

При новому апеляційному розгляді належить виконати всі вимоги закону, ретельно перевірити всі доводи апеляцій і постановити обгрунтоване й законне рішення.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Касаційні скарги засуджених ОСОБА_1., ОСОБА_2. і ОСОБА_3. задовольнити частково.

Ухвалу колегії суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 6 жовтня 2006 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.