Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Селівона О.Ф.,

суддів

Гошовської Т.В., Мороза М.А.

за участю прокурора

Колесниченка О.В.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 02 серпня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора АР Крим на вирок Ялтинського районного суду АР Крим від 18 грудня 2006 року щодо ОСОБА_1

Цим вироком

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1 народження,

уродженку м. Ялти АР Крим,

громадянку України,

не судиму,

засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України (2341-14) на 1 рік 6 місяців позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України (2341-14) звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

На підставі ст. 76 КК України (2341-14) на ОСОБА_1 покладено обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; один раз на місяць з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

ОСОБА_1 засуджено за те, що вона 06 вересня 2006 року приблизно о 16 год. 45 хв., перебуваючи на вул. Західній у м. Алупці, незаконно, без мети збуту, придбала у невстановленої слідством особи ін'єкційний шприц об'ємом 2 мл з рідиною світло-жовтого кольору об'ємом 3 мл, яке згідно з висновком судово-медичної експертизи є особливо небезпечною психотропною речовиною "кустарно виготовленим препаратом з ефедрину (псевдоефедрину)" сухою вагою 0,252 г. Вказану речовину ОСОБА_1 зберігала при собі для власного вживання.

У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1, просить вирок щодо неї скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у зв'язку із неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням кримінально-процесуального закону. При цьому посилається на те, що суд на порушення вимог кримінального закону, застосувавши до ОСОБА_1 ст. 76 КК України (2341-14) , встановив їй періодичність проведення реєстрації в органах кримінально-виконавчої системи, що вказаним законом не передбачено. Крім того, судом допущено порушення вимог ст. 334 КПК України (1001-05) , оскільки у резолютивній частині вироку суд не зазначив, що визнає ОСОБА_1 винною.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та, обговоривши доводи, викладені у касаційному поданні, колегія суддів вважає, що це подання підлягає задоволенню частково.

Відповідно до вимог ст. 398 КПК України (1001-05) підставою для скасування чи зміни вироку, ухвали чи постанови є істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1. у вчиненні нею злочину, за який її засуджено, підтверджено дослідженими у судовому засіданні та наведеними у вироку доказами і не оспорюється у касаційному поданні.

За встановлених судом фактичних обставин справи дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК України (2341-14) кваліфіковано правильно, що також не оспорюється.

Разом з тим, при призначенні покарання ОСОБА_1 із застосуванням статей 75, 76 КК України (2341-14) суд на порушення вимог ч. 3 ст. 13 Кримінально-виконавчого кодексу України а постанови Пленуму Верховного Суду України від 10 грудня 2004 року № 18 (v0018700-04) "Про внесення змін до постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" допустився помилки, а саме на підставі ст. 76 КК України (2341-14) зобов'язав ОСОБА_1 з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи один раз на місяць.

У зв'язку із цим колегія суддів вважає, що вирок суду підлягає зміні, а саме, з вироку слід виключити вказівку про періодичність проведення реєстрації, тобто, що ОСОБА_1 повинна з'являтися в органи кримінально-виконавчої системи один раз на місяць.

Що стосується доводів прокурора про те, що суд у резолютивній частині вироку не зазначив, що визнає ОСОБА_1 винною, то це не є істотним порушенням кримінально-процесуального закону, яке істотно вплинуло на правильність судового рішення.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а:

касаційне подання заступника прокурора АР Крим задовольнити частково.

Вирок Ялтинського районного суду АР Крим від 18 грудня 2006 року щодо ОСОБА_1з м і н и т и: виключити з нього вказівку про те, що засуджена ОСОБА_1 повинна з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи один раз на місяць.

У решті вирок залишити без зміни.