Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Селівона О.Ф.,

суддів

Гошовської Т.В., Мороза М.А.

за участю прокурора

Колесниченка О.В.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 02 серпня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, на вирок Золочівського міського суду Харківської області від 16 листопада 2006 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 23 січня 2007 року щодо ОСОБА_1

Цим вироком

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1 народження,

громадянина України,

судимого 10 квітня 2006 року Великописарівським районним судом Сумської області за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 187 КК України (2341-14) на 5 років позбавлення волі,

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України (2341-14) на 4 роки позбавлення волі, а на підставі ч. 4 ст. 70 КК України (2341-14) часткового приєднано покарання, призначене за вироком Великописарівського районного суду Сумської області від 10 квітня 2006 року і остаточно визначене покарання - 6 років позбавлення волі.

Ухвалою колегії суддів у кримінальних справах Харківської області від 23 січня 2007 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

ОСОБА_1 засуджено за те, що він у ніч на 01 грудня 2005 року, будучи неповнолітнім, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих міркувань, шляхом пошкодження віконного скла проник до квартири ОСОБА_2, яка розташована по АДРЕСА_1, звідки таємно викрав комп'ютерний системний блок вартістю 3 185 грн. і магнітолу "Самсунг" вартістю 440 грн., спричинивши потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 3 625 грн.

У касаційному поданні прокурор просить постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у зв'язку із неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням кримінально-процесуального закону. При цьому посилається на те, що суд першої інстанції, визнавши ОСОБА_1 винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України (2341-14) , вийшов за межі пред'явленого обвинувачення, вказавши у мотивувальній частині вироку, що потерпілій було заподіяно значну шкоду. Крім того, суд першої інстанції не вказав кваліфікуючу ознаку злочину - вчинення злочину повторно, хоча в постанові про пред'явлення обвинувачення ОСОБА_1 така кваліфікуюча ознака була зазначена. Також всупереч вимогам ч. 4 ст. 67 КК України (2341-14) суд визнав повторність обставиною, яка обтяжує покарання, хоча вона є кваліфікуючою ознакою складу злочину.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та, обговоривши доводи, викладені у касаційному поданні, колегія суддів вважає, що це подання підлягає задоволенню.

Згідно з положеннями ст. 334 КПК України (1001-05) мотивувальна частина вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину та інше.

Як убачається із матеріалів справи, органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався у вчиненні таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, вчиненого повторно.

Суд, визнаючи ОСОБА_1 винним та кваліфікуючи його дії, у мотивувальній частині вироку не дав оцінки наявності чи відсутності у діях ОСОБА_1 такої кваліфікуючої обставини як повторність.

Отже, місцевий суд допустив такі порушення чинного закону, які істотно вплинули на правильність прийняття рішення у справі, що є безумовною підставою для скасування вироку місцевого суду й направлення справи на новий судовий розгляд.

За таких обставин вирок суду не може бути визнаний законним й обгрунтованим, а тому підлягає скасуванню.

Апеляційний суд при перегляді вироку щодо ОСОБА_1 не звернув уваги на вказані порушення, тому підлягає скасуванню і ухвала апеляційного суду.

Під час нового розгляду суд має всебічно, повно та об'єктивно дослідити обставини справи і, врахувавши зазначені порушення закону та інші доводи, викладені у поданні прокурора, постановити рішення, яке б відповідало вимогам закону та було б обгрунтованим.

На підставі викладеного та керуючись статтями 394-396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

Керуючись статтями 394-396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а:

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції задовольнити.

Вирок Золочівського міського суду Харківської області від 16 листопада 2006 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 23 січня 2007 року щодо ОСОБА_1 с к а с у в а т и, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж місцевого суду.