Колегія суддів судової палати Верховного Суду України у кримінальних справах у складі:

Головуючого

Верещак В.М.,

суддів

Гошовської Т.В. та Пошви Б.М.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 26 липня 2007 року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, а також адвоката ОСОБА_4. в інтересах засудженого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_5. в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Єнакіївського міського суду Донецької області від 31 березня 2005 року,

в с т а н о в и л а:

зазначеним вироком засуджені:

ОСОБА_1, 1979 року народження, в силу ст. 55 КК України (2341-14) ( в редакції1960 р.) несудимий,

- за ст. 185 ч.5 КК України (2341-14) на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- . за 186 ч.3 КК Україна на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст..70 КК України (2341-14) остаточно призначено до відбування 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

ОСОБА_2, 1975 року народження, раніше судимий: 6 лютого 2002 року за ст. 15 185 ч, 3, 185 ч.3 КК Україна на 3 роки 2 місяців позбавлення волі, звільнений 13 лютого 2003 року достроково на 10 місяців 28 днів,

- за ст. 185 ч.5 КК України (2341-14) на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна

- 186 ч. 3 КК Україна на 5 років позбавлення волі;

- 185 ч.3 КК Україна на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст., ст. 70, 71 КК України (2341-14) остаточно призначено до відбування 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

ОСОБА_3, 1976 року народження, раніше судимого - за ст. 185 ч.5 КК України (2341-14) на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна

- 186 ч. 3 КК Україна на 4 роки позбавлення волі;

- 185 ч.3 КК Україна на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України (2341-14) на 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Постановлено стягнути з засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на користь потерпілої ОСОБА_6. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 1950 грн. 90 коп., на користь потерпілої ОСОБА_7.-13 262 грн.

ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 визнані винними у тому, що вони в ніч на 20 жовтня 2003 року за попереднім зговором між собою, заздалегідь розподіливши ролі, проникли у квартиру по АДРЕСА_1 м. Єнакієве, звідки таємно викрали майно потерпілої ОСОБА_7 на загальну суму 13 262 грн.

29 жовтня 2003 року близько 4 години ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1, діючи повторно за попередньою змовою між собою, знаючи, що в приміщенні магазину ПП "Ромашка", що по вул. 50 років Жовтня у м. Єнакієве знаходиться сторож і думаючи, що він не буде чинити їм перешкоди через похилий вік, проникли у приміщення магазину і відкрито викрали майна ОСОБА_6. на суму 3 500грн.

Продовжуючи свої злочинні дії в тої ж ночі, близько 4 години 30 хвилин, засуджені перенесли викрадене в інше місце і, залишивши з викраденим ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повернулися в магазин ЧП "Ромашка", звідки відкрито повторно викрали майно ОСОБА_6 на суму 4 194 грн. 90 коп.

16 грудня 2003 року близько 11години, ОСОБА_3 діючи повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_2 та іншою особою, через вікно проникли у будинок ОСОБА_8., що у АДРЕСА_2, м. Єнакієве, звідки викрали майно потерпілої на суму 3 297грн.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 4 серпня 2006 року вирок залишений без зміни.

У касаційних скаргах:

- засуджений ОСОБА_1 не погоджується з кваліфікацією його дій за ст.186 ч.3 КК України (2341-14) , просить перекваліфікувати його на ст. 185 ч. 3 КК України (2341-14) . Посилається також на порушення його права на захист судом першої та апеляційної інстанції.

- засуджений ОСОБА_3 просить перекваліфікувати його дії зі ст. 185 ч.3,5, ст.186 ч.3 КК України (2341-14) на ст.185 ч.3 КК України (2341-14) . Посилається також на порушення норм закону на досудовому та судовому слідстві.

- адвокат ОСОБА_4. просить судові рішення щодо ОСОБА_3 змінити, перекваліфікувати всі його дії на ст. 185 КК України (2341-14) , оскільки, на думку захисника, ОСОБА_3 не усвідомлював, що вчиняв відкрите викрадення майна, сума викраденого за епізодом крадіжки у ОСОБА_7 є завищеною. Водночас вважає, що дії ОСОБА_3 не потребують окремої кваліфікації по епізодам крадіжок у ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а повинні кваліфікуватися за відповідною найтяжчою частиною з вказівками кваліфікуючих ознак. Крім того вказує, що апеляційним судом не були дані відповіді на всі доводи його апеляційної скарги.

- засуджений ОСОБА_2 просить судові рішення щодо нього скасувати, а справу закрити за недоведеністю його участі у вчинені злочинів. Посилається також на порушення судом його права на захист.

- захисник ОСОБА_5. посилається на те, що судом були порушені права ОСОБА_2, а також її права як захисника. Посилається на те, що засуджений не ознайомлений з матеріалами справи.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, в яких вони визнані винними, відповідає фактичним обставинам справи, грунтується на сукупності зібраних у справі доказів, яким була дана належна оцінка.

Так на досудовому слідстві ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_1 визнали себе винними повністю і дали детальні покази про вчинення ним крадіжок та пограбування.

Зокрема, засуджений ОСОБА_1 на досудовому слідстві показав, що, погодився на пропозицію ОСОБА_2 пограбувати магазин ЧП "Ромашка". При цьому ОСОБА_2 розповів йому, що у магазині буде сторож - жінка похилого віку, яка не буде чинити опір. ( т.1 а.с.84)

Про те, ще у підсобному приміщені знаходиться сторож знав і засуджений ОСОБА_3, про що свідчать його покази на досудовому слідстві.

Свідок ОСОБА_9. пояснила, що вночі наприкінці жовтня 2003 року вона залишилась у магазині ЧП "Ромашка", де працює IНФОРМАЦIЯ_1. Близько 3 години у підсобне приміщення зайшов чоловік, накинув їй на голову шубу та сказав щоб вона не шуміла, тоді з нею буде все в порядку. З розмови вона зрозуміла, що він був не один. Вона лежала тихо поки грабіжники не пішли.(т.1.а.с.85-86)

З наведеного вбачається, що всі засуджені усвідомлювали, що вони вчиняють пограбування.

Безпідставними є і твердження касаційних скарг, про те, що сума викраденого у ОСОБА_7 є завищеною. Оскільки при визначені цієї суми суд керувався поясненнями потерпілої про кількість викрадених речей, багато з яких є цінними речами. Факт викрадення саме цих речей не заперечували і засуджені на досудовому слідстві.

Дії засуджених кваліфіковані правильно.

Iстотних порушень норм кримінально процесуального закону, у тому числі і порушення права засуджених на захист, які тягли б за собою скасування чи зміну судових рішень, не встановлено.

Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст.384 КПК України (1001-05) , немає.

Керуючись ст.394 КПК України (1001-05) , колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Касаційні скаргі засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, а також адвоката ОСОБА_4. в інтересах засудженого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_5. в інтересах засудженого ОСОБА_2залишити без задоволення.