Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого-судді

Кравченка К.Т.,

суддів

Канигіної Г.В., Кузьменко О.Т.

за участю прокурора

Саленка I.В.

представника

ОСОБА_1 - ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні у м. Києві 26 липня 2007 року справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 жовтня 2006 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області від 19 грудня 2006 року (rs403323) , щодо ОСОБА_1,

у с т а н о в и л а:

постановою начальника слідчого відділу прокуратури Чернівецької області від 12 вересня 2006 року порушено кримінальну справу щодо

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1народження,

за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України (2341-14) .

23 жовтня 2006 року Шевченківський районний суд м. Чернівці, розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постанову прокурора про порушення кримінальної справи щодо нього за ч. 1 ст. 366 КК України (2341-14) , скасував зазначену постанову.

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 19 грудня 2006 року апеляція прокурора залишена без задоволення, а рішення місцевого суду у справі ОСОБА_1 - без зміни.

У касаційному поданні прокурор просить судові рішення у справі щодо ОСОБА_1 скасувати, і провадження у справі закрити.

Заслухавши доповідача, представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 прокурора, підтримавшого касаційне подання, колегія суддів, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи прокурора, вважає, що подання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як убачається із рішення місцевого суду, ним встановлено, що відносно ОСОБА_1 було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України (2341-14) , яке виявлено безпосередньо слідчим органом.

З посиланням на постанову прокурора, судом також встановлено, що ОСОБА_1, працюючи IНФОРМАЦIЯ_2, 3 травня 2006 року, з метою створити уяву плідної співпраці УСБУ із митними органами, спрямовану на виявлення товарів, що ввозяться на Україну контрабандним шляхом, склав та видав службовим особам Яворівської митниці, завідомо неправдивий документ - орієнтування, яке зареєстрував у ГВ "К" УСБУ за НОМЕР_1, однак датував його 30 квітня 2006 року.

ОСОБА_1 інформував Яворівську митницю про те, що за наявними у спецпідрозділі УСБУ даними, невстановлені особи, у період з 1 по 3 травня 2006 року, планують перемістити з Польщі до України на автомобілі "Мерседес-Бенц" р.н. НОМЕР_2з напівпричепом та "Вольво" р.н. НОМЕР_3також з напівпричепом велику партію побутової техніки, можливо контрабандним шляхом. Вказаний документ ОСОБА_1 3 травня 2006 року передав нарочним начальнику Служби боротьби із контрабандою та митної варти Яворівської митниці. Незаконне орієнтування було зареєстровано 2 травня 2006 року у відповідних реєстраційних документах митниці.

Розглядаючи скаргу ОСОБА_1 на постанову прокурора про порушення кримінальної справи суд дійшов висновку про те, що зазначена постанова винесена із істотним порушенням закону, і зокрема, ст.ст. 94, 98 КПК України (1001-05) , внаслідок чого є незаконною і підлягає скасуванню.

При цьому суд дав оцінку зібраним матеріалам, заглибився у визначення поняття "орієнтування" і дійшов висновку, що направлений ОСОБА_1 лист має характер службового і не є офіційним документом.

На думку суду, саме лише складання та передача такого документу не може містити ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України (2341-14) , тому справу щодо ОСОБА_1 порушено безпідставно (не було законних приводів і підстав), а винесену постанову належить скасувати.

Колегія суддів вважає зазначене рішення місцевого суду помилковим, передчасним і таким, що не відповідає вимогам закону.

Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України (1001-05) , суд, розглядаючи скаргу ОСОБА_1 на постанову прокурора про порушення щодо нього кримінальної справи, повинен був перевірити:

- наявність приводів для порушення справи;

- наявність достатніх даних, що вказують на ознаки злочину (підстави);

- законність джерел отримання даних, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

При цьому, суд не вправі розглядати і заздалегідь вирішувати ті питання, що вирішуються судом при розгляді справи по суті.

З наведених висновків суду випливає, що замість перевірки приводів і підстав щодо порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1, суд вдався до оцінки зібраних у ній матеріалів, тобто допустив істотне порушення кримінально-процесуального закону.

Що стосується перевірки законності джерел отримання даних, які стали підставою для порушення кримінальної справи, то місцевий суд взагалі не звертався до цього питання.

Апеляційний суд, залишивши апеляцію прокурора без задоволення, не звернув увагу на допущені місцевим судом помилки і не усунув їх.

За таких обставин постанова місцевого та ухвала апеляційного судів є незаконними і підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд.

Місцевий суд має належним чином перевірити доводи ОСОБА_1, а також прокурора, звернувши увагу на вказані у даній ухвалі судової колегії недоліки, усунути їх та прийняти рішення, яке відповідало б вимогам закону.

Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а:

касаційне подання прокурора задовольнити частково.

Постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 жовтня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 19 грудня 2006 року (rs403323) щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.