Колегія суддів Судової палати з кримінальних справ Верховного Суду України у складі:

головуючого

Синявського О.Г.

суддів

Таран Т.С., Косарєва В.I.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 24 липня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Щорського районного суду Чернігівської області від 27 липня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 19 жовтня 2006 року (rs265288) .

Цим вироком

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1,

раніше не судимий,

засуджений за ст. 366 ч.1 КК України (2341-14) до 510 гривень штрафу з позбавленням права виконувати обов'язки, пов'язані з організаційно-розпорядчими або з адміністративно-господарськими функціями на строк один рік; за ст.368 ч.1 КК України (2341-14) до 12750 гривень штрафу з позбавленням права виконувати обов'язки, пов'язані з організаційно-розпорядчими або з адміністративно-господарськими функціями на строк три роки.

На підставі ст.70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів шляхом повного складання покарань остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в доход держави в розмірі 13260 гривень з позбавленням права виконувати обов'язки, пов'язані з організаційно-розпорядчими або з адміністративно-господарськими функціями строком на три роки.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 19 жовтня 2006 року (rs265288) вирок суду щодо ОСОБА_1 змінений. Він вважається засудженим за ст.366 ч.1 КК України (2341-14) до покарання, призначеного судом; за ст.368 ч.1 КК України (2341-14) , з застосуванням ст.69 КК України (2341-14) , до 3000 гривень штрафу з позбавленням права виконувати обов'язки, пов'язані з організаційно-розпорядчими або з адміністративно-господарськими функціями строком на три роки.

На підставі ст.70 КК України (2341-14) шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в сумі 3000 гривень з позбавленням права виконувати обов'язки, пов'язані з організаційно-розпорядчими або з адміністративно-господарськими функціями строком на три роки.

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він працюючи на посаді IНФОРМАЦIЯ_2(далі - СЕС) і будучи службовою особою, 7 лютого 2006 року в приміщенні Щорської СЕС, на прохання ОСОБА_2 виписав сертифікат на ім'я ОСОБА_3, в який вніс завідомо неправдиві відомості, а саме про здійснення перевірки на вміст радіонуклідів в картоплі та про відповідність нормам на вміст радіонуклідів наданій на дослідження продукції, хоча такого дослідження фактично не проводив.

ОСОБА_1 вніс завідомо неправдиві відомості до сертифікату та підписав його власноручно замість головного лікаря Щорської СЕС та контролера, в приміщенні СЕС передав цей сертифікат ОСОБА_2, за що отримав хабар в сумі 400 гривень, після чого був затриманий працівниками міліції.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 посилається на те, що винен лише у вчиненні злочину, передбаченого ст.366 ч.1 КК України (2341-14) , хабара не брав, викладені у вироку висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, по справі допущені істотні порушення кримінально-процесуального закону, що потягло прийняття незаконних рішень. З цих підстав просить судові рішення щодо нього частково змінити, в частині засудження його за ст.368 ч.1 КК України (2341-14) справу закрити, а за ст. 366 ч.1 КК України (2341-14) призначену міру покарання пом'якшити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні службового підроблення, а також в отриманні службовою особою хабара з використанням наданого їй службового становища підтверджується показаннями свідка ОСОБА_2 про обставини дачі хабара, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, даними протоколу огляду місця події, даними висновку дактилоскопічної експертизи вилучених купюр, іншими доказами по справі, які детально викладенні у вироку.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що хабар він не брав спростовуються доказами, перевіреними в судовому засіданні.

Злочинні дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч.1 ст.366, ч.1 ст.368 КК України (2341-14) .

Будь-яких процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів правильність висновків суду щодо доведеності винності ОСОБА_1, органами досудового слідства та судом не допущено. Висновки суду грунтуються на допустимих та достатніх доказах.

Призначене ОСОБА_1 покарання є справедливим, відповідає вимогам ст.65 КК України (2341-14) . Суд врахував як ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, так і дані про його особу, а також обставини, що пом'якшують покарання. Підстав для подальшого пом'якшення покарання колегія не знаходить.

Підстав для призначення справи до касаційного розгляду, відповідно до вимог ст.389 КПК України,немає (1001-05) .

З урахуванням наведеного, керуючись ст. 394 КПК України (1001-05) , колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

відмовити ОСОБА_1 у задоволенні касаційної скарги.