Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого - судді

Міщенка С.М.,

суддів

Кліменко М.Р. і Вус С.М.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 24 липня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 31 січня 2006 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області від 26 травня 2006 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3.

Зазначеним вироком засуджено:

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1 народження,

раніше не судиму,

- за ч.2 ст.358 КК України (2341-14) на 4 роки позбавлення волі,

- за ч.5 ст.27 і ч.2 ст.190 КК України (2341-14) на 2 роки позбавлення волі,

- за ч.2 ст.190 КК України (2341-14) на 2 роки позбавлення волі,

- за ч.3 ст.358 КК України (2341-14) на 1 рік обмеження волі.

На підставі ст.70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ст.75 КК України (2341-14) її звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 2,4 ст. 76 КК України (2341-14) .

ОСОБА_2,

IНФОРМАЦIЯ_2 народження,

раніше не судиму,

- за ч.5 ст.27 і ч.2 ст.190 КК України (2341-14) на 2 роки позбавлення волі,

- за ч.2 ст.190 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі,

- за ч.3 ст.358 КК України (2341-14) на 1 рік обмеження волі.

На підставі ст.70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2. визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі ст.75 КК України (2341-14) її звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 2,4 ст. 76 КК України (2341-14) .

ОСОБА_3,

IНФОРМАЦIЯ_3 народження,

раніше не судимого,

- за ч.2 ст.190 КК України (2341-14) на 2 роки позбавлення волі,

- за ч.3 ст.358 КК України (2341-14) на 1 рік обмеження волі.

На підставі ст.70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_3. визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.

На підставі ст.75 КК України (2341-14) його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік з покладенням обов'язку, передбаченого п. 4 ст. 76 КК України (2341-14) .

Згідно з п."б" ст.1 Закону України "Про амністію" від 31.05.2005 року (2591-15) ОСОБА_3. звільнено від призначеного покарання.

За вироком суду ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3. засуджено за вчинення злочинів за таких обставин.

У листопаді 2002 року ОСОБА_1, перебуваючи за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, АДРЕСА_1, внесла в трудову книжку ОСОБА_4, справа щодо якого виділена в окреме провадження, фіктивні записи про те, що він працював в ПП "Факел" і ПП "Егіда", завірила ці записи відповідно печатками ПП "Факел" і ПП "Егіда", а також склала довідку №НОМЕР_1 про те, що ОСОБА_4 з травня по жовтень 2002 року, працюючи в ПП "Егіда", отримав заробітну плату в сумі 2200 грн., після чого підписалася в даному документі як ОСОБА_5. і завірила дану довідку печаткою ПП "Егіда". Потім ОСОБА_1 передала довідку ОСОБА_4, усвідомлюючи, що вона буде використана для незаконного отримання допомоги по безробіттю в Костянтинівському міському центрі зайнятості населення. Надавши ці документи в Костянтинівський міський центр зайнятості, ОСОБА_4 незаконно отримав допомогу по безробіттю в сумі 1741 грн. 65 коп., що завдало значної шкоди Центру.

На початку грудня 2002 року ОСОБА_1, діючи повторно, внесла в трудову книжку ОСОБА_6, справа щодо якої виділена в окреме провадження, фіктивний запис про останнє її місце роботи в ПП "Егіда" і завірила запис печаткою ПП " Егіда", а також склала довідку №НОМЕР_2 про те, що ОСОБА_6. з червня по жовтень 2002 року, працюючи в ПП "Егіда", отримала заробітну плату в сумі 1900 грн., після чого підписалася в даному документі як ОСОБА_5. і завірила дану довідку печаткою ПП "Егіда". Потім ОСОБА_1 передала підроблену довідку ОСОБА_6, усвідомлюючи, що ця довідка буде використана для незаконного отримання допомоги по безробіттю в Костянтинівському міському центрі зайнятості населення. Надавши зазначені документи до Костянтинівського міського центру зайнятості, ОСОБА_6. незаконно отримала допомогу по безробіттю в сумі 2554 грн.34 коп., що завдало значної шкоди Центру.

Аналогічним способом ОСОБА_1 у період із травня до вересня 2003 року повторно підробила трудові книжки та довідки про середню заробітну плату, начебто отриману в ПП "Егіда", з метою їх використання та збула ці підроблені документи ОСОБА_2., ОСОБА_3., а також особам, справа щодо яких виділена в окреме провадження - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, для отримання ними в Костянтинівському міському центрі зайнятості населення допомоги по безробіттю, вчинивши пособництво у здійсненні умисного заволодіння ними чужим майном шляхом обману (шахрайстві), повторно, за попередньою змовою групою осіб, що спричинило значну шкоду Костянтинівському міському центру зайнятості населення в сумах 2456 грн.79 коп., 2812грн. 34 коп., 2135грн.68коп., 2405грн.10 коп., 3024 грн., 1511 грн.16коп., 737 грн.33 коп.

У грудні 2002 року ОСОБА_1 повторно в невстановлений час, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, АДРЕСА_2, внесла в свою трудову книжку фіктивний запис про те, що вона працює в ПП "Егіда", завірила запис печаткою ПП "Егіда" та склала фіктивну довідку №НОМЕР_3 про те, що вона в період з червня до листопада 2002 року отримала заробітну плату в ПП "Егіда" 3505 грн. з метою незаконного отримання допомоги по безробіттю та використала ці документи, надавши їх до Костянтинівського міського центру зайнятості населення, повторно шляхом шахрайства заволоділа коштами Костянтинівського міського центру зайнятості населення на загальну суму 3925 грн. 18 коп. .

У період із червня до липня 2003 року ОСОБА_1 повторно з метою незаконного заволодіння чужим майном внесла в офіційний документ - довідку про доходи - неправдиві дані про те, що вона з листопада 2002 року до квітня 2003 року отримала в ПП "Егіда" заробітну плату у сумі 2500 грн., підписала довідку від імені ОСОБА_8. і ОСОБА_13. і завірила печаткою ПП "Егіда", та використала цю довідку, надавши її 02.06.2003 року в Костянтинівський філіал КБ "Приватбанк" для отримання кредиту в сумі 2989 грн. на купівлю побутової техніки, який не мала наміру у повній сумі повертати, спричинивши Костянтинівському філіалу КБ "Приватбанку" матеріальну шкоду в розмірі несплаченого кредиту на суму 1577грн. 09 коп.

У травні 2003 року ОСОБА_2. вчинила пособництво ОСОБА_8, ОСОБА_9. в умисному заволодінні майном Костянтинівського міського центру зайнятості населення шляхом обману, повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_1, надавши їй трудові книжки ОСОБА_8, ОСОБА_9. для підроблення, та усвідомлюючи, що вони будуть використовуватися останніми шляхом надання Костянтинівському міському центру зайнятості населення для отримання допомоги по безробіттю та спричинять значну шкоду останньому в сумах 2456 грн. 79 коп. і 1511 грн. 16 коп.

05.09.2003 року ОСОБА_2. за попередньою змовою з ОСОБА_1, використовуючи підроблені останньою трудову книжку із фіктивним записом про останнє місце роботи ОСОБА_2 у ПП "Егіда" та довідку №НОМЕР_4 на її ім'я про те, що вона у період з березня до серпня 2003 року отримала в ПП "Егіда" заробітну плату у сумі 2100 грн., надала ці документи до Костянтинівського міського центру зайнятості населення і шляхом шахрайства заволоділа коштами останнього на загальну суму 2405 грн. 10 коп., спричинивши значну матеріальну шкоду.

05.12.2003 року ОСОБА_3. за попередньою змовою з ОСОБА_1, використовуючи підроблені останньою трудову книжку із фіктивним записом про останнє місце роботи ОСОБА_3. у ПП "Егіда" та довідку №НОМЕР_5 на його ім'я про те, що він у період з червня до листопада 2003 року отримав в ПП "Егіда" заробітну плату у сумі 2700 грн., надав ці документи до Костянтинівського міського центру зайнятості населення і шляхом шахрайства заволодів коштами останнього на загальну суму 3024 грн., спричинивши значну матеріальну шкоду.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області від 26 травня 2006 року вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 31 січня 2006 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишений без зміни.

У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_1, ОСОБА_3., ОСОБА_2 у зв'язку з м'якістю призначеного їм покарання та направити справу на новий судовий розгляд. Доводить, що засудженим ОСОБА_1 і ОСОБА_2. суд без достатніх підстав призначив покарання із застосуванням ст. 75 КК України (2341-14) , не врахувавши ступінь тяжкості вчинених ними злочинів і те, що ОСОБА_1 було вчинено понад 30 епізодів злочинних дій, частину з яких вона вчинила в період іспитового строку за попереднім вироком. Окрім того, прокурор вважає, що суд безпідставно послався у вироку на те, що ОСОБА_2. має на утриманні неповнолітнього онука, оскільки у нього є батьки, які не позбавленні батьківських прав.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доведеність вини ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3. у вчиненні злочинів, за яких їх засуджено, та правильність кваліфікації їх дій у касаційному поданні не заперечуються.

Покарання ОСОБА_1, ОСОБА_2., ОСОБА_3. призначено відповідно до вимог ст.65 КК України (2341-14) з урахуванням тяжкості вчинених злочинів, даних про особу засуджених, їх сімейного стану та стану здоров'я, а також того, що вони раніше не судимі, позитивно характеризуються, вину визнали та щиро розкаялися у вчинених злочинах.

Також судом ураховано, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у лікаря -невропатолога з діагнозом посттравматичний синдром черепно-мозкової травми, ОСОБА_2. виховує і утримує неповнолітнього онука ОСОБА_14, батьки якого залишили дитину і тривалий час перебувають в Російській Федерації, а ОСОБА_3. має двох неповнолітніх дітей.

З долучених до справи документів убачається, що ОСОБА_1 працевлаштувалась, за місцем роботи характеризується позитивно, частково відшкодувала заподіяну Центру зайнятості шкоду, перенесла захворювання у виді депресивного розладу.

Ці обставини у сукупності істотно знижували ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3. злочинів, а тому суд прийняв правильне рішення про можливість виправлення засуджених без відбування покарання.

Призначене ОСОБА_1, ОСОБА_2., ОСОБА_3. покарання є необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження нових злочинів.

Доводи прокурора про те, що судом безпідставно ураховано те, що ОСОБА_2. має на утриманні малолітнього онука, немотивовані та спростовуються дослідженими судом доказами.

Твердження прокурора, що ОСОБА_1 вчинювала злочини, за які вона засуджена вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 31 січня 2006 року, в період іспитового строку, є безпідставними, оскільки органами досудового слідства і судом установлено, що ОСОБА_1 на момент постановлення вироку не судима (т.2 а.с.266), і в матеріалах справи відсутні будь-які дані про її попередню судимість і вчинення злочинів у період іспитового строку. Також немає підстав вважати, що ОСОБА_1 вчинила 30 епізодів злочинів, оскільки це не відповідає даним постанови про пред"явлення їй обвинувачення і вироку суду.

Прохання прокурора про скасування за м'якістю призначеного покарання судових рішень щодо ОСОБА_3. є немотивованим, оскільки, як видно з матеріалів справи, прокурор у судовому засіданні суду першої інстанції просив суд про застосування щодо ОСОБА_3. статті 75 КК України (2341-14) ; рішення суду щодо призначеного цьому засудженому покарання і звільнення його від відбування покарання за актом амністії в апеляційному порядку не оскаржував і в касаційному поданні не навів жодного доводу на підтвердження м'якості призначеного ОСОБА_3. покарання.

Iнших обгрунтованих доводів щодо незаконності постановлених відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3. судових рішень у касаційному поданні не наведено.

З огляду на вищевикладене, касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 394 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а :

відмовити у задоволенні касаційного подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 31 січня 2006 року та ухвалу колегії суддів судової палати по кримінальних справах апеляційного суду Донецької області від 26 травня 2006 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3.