357/1384/15-к Про неналежне виконання державним реєстратором своїх посадових обов'язків та повноважень через несумлінне до них ставлення, внесення без достатніх на те підстав до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців змін до установчих документів ТОВ та реєстрація цих змін у складі учасників зазначеного ТОВ, що потягло тяжкі наслідки - 30.11.2016 Прийняття

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015110030000375 за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 лютого 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 01 липня 2016 року щодо ОСОБА_3,

Вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 лютого 2016 року засуджено

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Новотроїцька РФ, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, раніше не судимого, що працював заступником начальника Управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради,

- за ч. 2 ст. 367 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права на 3 роки обіймати посади у державних реєстраційних органах, пов'язані з виконанням адміністративно-розпорядчих функцій, та з штрафом у дохід держави у розмірі 11 900 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 150 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 01 липня 2016 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

За вироком суду, ОСОБА_3, працюючи на посаді державного реєстратора - начальника відділу державної реєстрації Білоцерківської міської ради Київської області, являючись службовою особою, якій було присвоєно 9-й ранг державного службовця у межах 5 категорії, маючи відповідні посадові повноваження щодо здійснення на постійній основі організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій, неналежно виконував свої посадові обов'язки та повноваження через несумлінне ставлення до них і, 13 лютого 2013 року, без достатніх підстав, передбачених Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" вніс до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців зміни до установчих документів ТОВ "Агроком" та зареєстрував зміни у складі учасників зазначеного ТОВ, що потягло тяжкі наслідки. А саме, за обставин, вказаних у вироку, учаснику вказаного ТОВ ОСОБА_4 спричинено збитків на суму 11 000 136, 67 грн.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, вважає, що винуватість його підзахисного у вчиненні кримінального правопорушення не доведено. Крім того, акцентує увагу на неправильному застосуванні закону України про кримінальну відповідальність, а також зазначає, що моральну шкоду на користь потерпілого стягнено безпідставно. Зважаючи на наведене, просить як вирок місцевого, так і ухвалу апеляційного суду скасувати, призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

У запереченнях на касаційну скаргу захисника - потерпілий ОСОБА_4 посилаючись на законність та обґрунтованість судових рішень просить залишити їх без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, захисників, пояснення засудженого, думку потерпілого та його представника, перевіривши матеріали провадження і обговоривши наведені у скарзі та запереченнях доводи, суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Вимогами ст. 94 КПК України передбачено, що, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

У касаційній скарзі захисник у тому числі оскаржує встановлені районним судом фактичні обставини кримінального провадження, посилається на неповноту судового розгляду, що було предметом перевірки апеляційного суду.

Суд касаційної інстанції, з огляду на вимоги ст. 433 КПК України, не перевіряє судові рішення щодо неповноти й однобічності досудового розслідування та судового слідства, а також невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, а виходить з обставин, встановлених судом.

Доводи захисника про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту судового розгляду отримали оцінку судом апеляційної інстанції.

У касаційному порядку ці доводи не перевіряються.

Висновки суду 1-ї інстанції про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, за вказаних у вироку обставин, відповідають матеріалам кримінального провадження і ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах, які достатньо викладені у вироку та їм дана належна оцінка.

Оцінивши здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню у справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК (4651-17) чинним кримінальним законодавством. Зміст вироку суду відповідає вимогам ст. 374 КПК України.

Дії ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 367 КК України, як неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, судом кваліфіковані вірно.

Так, засуджений ОСОБА_3, вчинив реєстраційну дію щодо внесення змін до установчих документів ТОВ "Агроком" та зареєстрував в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зміни у складі учасників ТОВ "Агроком", однак, не перевірив належним чином подані документи на предмет їх комплектності та наявності підстав для зупинення реєстраційних дій чи відмови у їх вчиненні, не витребував документи, що підтверджували б правомочність прийняття зборами учасників ТОВ "Агроком" рішення про виключення ОСОБА_4 зі складу учасників зазначеного товариства.

Свої висновки суд детально обґрунтував, проаналізувавши досліджені у судовому засідання докази в їх сукупності. До того ж, сам засуджений по суті вказав, що він дійсно допустив службову недбалість при реєстрації документів Товариства "Агроком". Після виключення ОСОБА_4, ТОВ "Агроком" фактично припинило свою діяльність.

Розглядаючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_3, суд апеляційної інстанції дотримався вимог ст. 419 КПК України, дослідив усі письмові докази, які містяться у справі, проаналізував доводи апеляційних скарг щодо незаконності вироку суду першої інстанції, дав на них відповіді, мотивувавши своє рішення належним чином.

Також, у частині вирішення цивільного позову у справі касаційний суд не знаходить підстав для зміни вироку в частині відшкодування завданої моральної шкоди, оскільки судом 1-ї інстанції в повному обсязі розглянуто позовні вимоги потерпілого, та, на підставі наданих суду доказів, прийнято вірне рішення про часткове задоволення цього позову в частині відшкодування моральної шкоди, з мотивуванням його розміру, з яким колегія суддів також погоджується. Крім того, як вбачається з матеріалів провадження, потерпілий зазначає, що внаслідок неправомірних дій засудженого у нього погіршилось здоров'я, він вживає ліки для підтримки серця та інше., адже внаслідок позбавлення його участі у ТОВ "Агроком", він втратив всі кошти, що вклав у статутний фонд цього ТОВ.

З уваги на таке, судові рішення щодо ОСОБА_3, є законними і обґрунтованими, призначене покарання справедливим, а відтак касаційна скарга задоволенню не підлягає. Матеріали кримінального провадження не містять вказівок на порушення інших вимог закону, які були би підставами для зміни або скасування судових рішень.

З урахуванням наведеного, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429, статтями 376, 433, 434, 436 КПК України, п. 6 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій та статус суддів" від 02 червня 2016 року (1402-19) , колегія суддів