Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого судді Зубара В.В.,

суддів Орлянської В.І., Солодкова А.А.,

при секретарі Бражнику М.В.,

за участю прокурора Поліщука В.В.,

захисника ОСОБА_1,

засудженого ОСОБА_2

розглянула в судовому засіданні кримінальне провадження № 12015070060000726 відносно ОСОБА_2 за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1 на вирок Берегівського районного суду Закарпатської області від 10 грудня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 26 квітня 2016 року.

Вироком Берегівського районного суду Закарпатської області від 10 грудня 2015 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 громадянина України, раніше неодноразово судимого, останній раз

03 лютого 2012 року вироком Стрийського міського суду Львівської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК, з застосуванням ст. ст. 70, 71 КК до 4 років 6 місяців позбавлення волі,

визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185; ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 189; ч. 2 ст. 189 КК, і призначено покарання:

- за ч. 2 ст. 185 КК у виді позбавлення волі на строк 2 роки;

- за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 189 КК у виді позбавлення волі на строк 3 роки і 3 місяці;

- за ч. 2 ст. 189 КК у виді позбавлення волі на строк 3 роки і 6 місяців.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_2 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.

Вироком вирішено питання про речові докази.

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 26 квітня 2016 року зазначений вирок місцевого суду змінено - виключено з вироку суду обставину, що обтяжує покарання "рецидив злочину". В решті вирок залишений без зміни.

Згідно з вироком місцевого суду, ОСОБА_2 визнаний винуватим та засуджений за те, що він 09 вересня 2015 року, протягом часу з 02 год. до 2 год. 30 хв. з метою таємного викрадення чужого майна, з корисливих спонукань, вчинив демонтаж та повторне викрадення реєстраційних номерів, а саме:

- біля буд. № 36 по вул. Мукачівській в м. Берегово, демонтував та повторно викрав із автомобіля марки "Мазда 6" передній реєстраційний номер Угорської Республіки (надалі УР) "НОМЕР_5", що належав ОСОБА_3, чим заподіяв останньому матеріальну шкоду в розмірі 330 грн.;

- біля буд. № 2 "А" по вул. Корятовича, в м. Берегово, демонтував та повторно викрав із автомобіля марки "Форд Галаксі" передній реєстраційний знак НОМЕР_4", який належав ОСОБА_4, заподіявши останньому матеріальну шкоду в розмірі 330 грн. а також демонтував і повторно викрав із автомобіля марки "Сітроєн" передній реєстраційний номер Польської Республіки (далі ПР) НОМЕР_3, що належав ОСОБА_5, чим заподіяв останньому матеріальну шкоду в розмірі 300 грн.;

- біля буд. № 17 "А" по вул. Лоняї в м. Берегово демонтував та повторно викрав із автомобіля марки "Ауді А 6" передній та задній реєстраційні знаки НОМЕР_2" що належали ОСОБА_6, чим заподіяв останньому матеріальну шкоду в сумі 480 грн.

Крім того, 09 вересня 2015 року, близько 2 год., ОСОБА_2, знаходячись біля будинку № 2 "А" по вул. Корятовича в м. Берегово, після викрадення ним із автомобіля марки "Форд Галаксі" заднього реєстраційного знаку НОМЕР_4", що належав потерпілому ОСОБА_4, з метою вимагання чужого майна, поєднаного із погрозою обмеження прав, повторно, з метою особистого збагачення, залишив на лобовому склі вищевказаного автомобіля записку із записом: "поверну за винагороду" та номером мобільного телефону НОМЕР_1, на який в подальшому зателефонував - ОСОБА_4, в ході розмови із яким ОСОБА_2 заявив вимогу про передачу йому грошових коштів у розмірі 1 500 грн. за повернення викрадених номерних знаків, погрожуючи при цьому знищити номерні знаки, обмеживши ОСОБА_4 в його праві керувати транспортним засобом. В подальшому ОСОБА_4 за повернення номерних знаків перерахував через банківський термінал грошові кошти в сумі 100 грн. на картковий рахунок НОМЕР_6, внаслідок чого потерпілому ОСОБА_4 було спричинено матеріальні збитки в розмірі 100 грн..

Також, 09 вересня 2015 року близько 02 год. 30 хв., ОСОБА_2, знаходячись біля будинку № 17 "А" по вул. Лоняї в м. Берегово, після викрадення ним із автомобіля марки "Ауді А 6", переднього та заднього реєстраційних знаків НОМЕР_2, які належали потерпілому ОСОБА_6, маючи умисел на вимагання чужого майна поєднаного із погрозою обмеження прав, повторно, з метою особистого збагачення, залишив на лобовому склі вищевказаного автомобіля записку із записом: "поверну за винагороду" та номером мобільного телефону НОМЕР_1, на який в подальшому зателефонував ОСОБА_6, в ході розмови із яким ОСОБА_2 заявив вимогу про передачу йому 1 500 грн. за повернення викрадених номерних знаків, погрожуючи при цьому знищити номерні знаки, обмеживши ОСОБА_6 в його праві керувати транспортним засобом.

Крім того, 09 вересня 2015 року, приблизно о 2 год., ОСОБА_2, знаходячись біля будинку № 36 по вул. Мукачівській в м. Берегово, після викрадення ним із автомобіля марки "Мазда 6", переднього реєстраційного номеру НОМЕР_5", що належав потерпілому ОСОБА_3, маючи умисел на вимагання чужого майна поєднаного із погрозою обмеження прав, повторно, з метою особистого збагачення, залишив на лобовому склі вищевказаного автомобіля записку із записом: "поверну за винагороду" та номером мобільного телефону НОМЕР_1, на який в подальшому повинен був зателефонувати ОСОБА_3 і під час розмови з яким, ОСОБА_2 мав намір заявити вимогу про передачу йому 1 500 грн. за повернення викрадених номерних знаків, погрожуючи при цьому знищити номерні знаки, обмеживши ОСОБА_3 в праві керувати транспортним засобом.

Також, ОСОБА_2, 09.09.2015 року, приблизно о 2 год., знаходячись біля будинку № 2 "А" по вул. Корятовича в м. Берегово, після викрадення ним із автомобіля марки "Сітроен", переднього реєстраційного номеру НОМЕР_7, який належав потерпілому ОСОБА_5, маючи умисел на вимагання чужого майна поєднаного із погрозою обмеження прав, повторно, з метою особистого збагачення, залишив на лобовому склі вищевказаного автомобіля записку із записом: "поверну за винагороду" та номером мобільного телефону НОМЕР_1, на який в подальшому повинен був зателефонувати ОСОБА_5, під час бесіди з яким, ОСОБА_2 мав намір заявити вимогу про передачу йому 1 500 грн. за повернення викрадених номерних знаків, погрожуючи при цьому знищити номерні знаки, обмеживши ОСОБА_5 в праві керувати транспортним засобом.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_1 просять скасувати судові рішення та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції. В обґрунтування вказують на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які, на їх думку, полягають у тому, що апеляційний суд належним чином не перевірив доводи апеляційної скарги засудженого щодо порушення його права на захист, а також щодо нероз'яснення ОСОБА_2 положень ч. 3 ст. 349 КПК. Вказують, що судове провадження у суді першої інстанції здійснено за відсутності потерпілих, належним чином не повідомлених про дату, час та місце судових засідань, та зазначають про невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК.

Поряд з наведеним зазначають про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. На думку захисника та ОСОБА_2, діяння останнього слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 189 КК та, відповідно, за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 189 КК.

Також зазначають, що апеляційним судом належним чином не взято до уваги обставини, що пом'якшують засудженому покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку, усунення заподіяної шкоди, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких обставин, відсутність претензій до нього з боку потерпілих, дані про його особу, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання, є інвалідом ІІІ групи, наявність малолітньої дитини, а також наявність в сім'ї ще 3 дітей-інвалідів. Вказують, що суди мали всі підстави для застосування відносно ОСОБА_2 положень ст. 69 КК. Крім того вказують, що апеляційний суд, виключаючи обтяжуючу обставину - рецидив злочину, мав всі підстави для застосування відносно ОСОБА_2 положень ст. 69-1 КК.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1, які підтримали касаційну скаргу, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала апеляційного суду - скасуванню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно з положеннями ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК (4651-17) , які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 419 КПК у мотивувальній частині ухвали зазначаються мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, за яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Вказаних вимог кримінального процесуального закону суд апеляційної інстанції не дотримався.

Суд першої інстанції, розглянувши кримінальне провадження, визнав ОСОБА_2 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185; ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 189; ч. 2 ст. 189 КК, та, застосувавши положення ст. 70 КК, призначив йому покарання.

В апеляційній скарзі та доповненнях до неї обвинувачений ОСОБА_2, наводячи відповідні доводи, порушував питання про зміну вироку суду першої інстанції та пом'якшення призначеного йому покарання. Поряд з цим, обвинувачений, також, зазначав про порушення судом першої інстанції його права на захист та про не роз'яснення йому місцевим судом положень ч. 3 ст. 349 КПК.

Разом з тим, апеляційний суд, залишаючи без задоволення доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_2 щодо суворості призначеного йому покарання, всіх доводів апеляційної скарги не розглянув та належним чином своє рішення не мотивував.

Крім того, на думку колегії суддів суду касаційної інстанції, є передчасними і висновки апеляційного суду про дотримання судом першої інстанції вимог закону щодо належного забезпечення обвинуваченому права на захист, а також висновки апеляційного суду про допущені судом першої інстанції порушення вимог ч. 3 ст. 349 КПК, які, як вважає апеляційний суд, не є істотними.

Зазначені висновки ухвалені апеляційним судом без належної перевірки доводів апеляційної скарги обвинуваченого, без перевірки відповідності вимогам закону процедури судового розгляду кримінального провадження судом першої інстанції, та не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону.

У зв'язку з наведеним, ухвала апеляційного суду відносно ОСОБА_2 не відповідає вимогам ст. 419 КПК.

Виходячи з зазначеного, вказані порушення є істотними і такими, що перешкодили апеляційному суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, а тому доводи касаційної скарги засудженого та захисника в частині, що стосується незаконності ухвали апеляційного суду, підлягають задоволенню, ухвала апеляційного суду - скасуванню з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції необхідно усунути вказані недоліки, належним чином перевірити доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, а також перевірити обґрунтованість доводів касаційної скарги засудженого та захисника щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідності призначеного покарання тяжкості вчинених кримінальних правопорушень і особі засудженого та інших доводів касаційної скарги, і постановити законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення з дотриманням усіх вимог кримінального процесуального закону.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 434, 436 КПК, колегія суддів

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 26 квітня 2016 року відносно ОСОБА_2 - скасувати, призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і оскарженню не підлягає.