Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Синявського О.Г.,

суддів

Косарєва В.I., Таран Т.С.

за участю прокурора

Сушко Т.М.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 24 липня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора на вирок Апеляційного суду м. Києва від 27 квітня 2007 року, яким

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1 народження, українця,

громадянина України, судимого

28.04.2006 р. за ст. 185 ч. 3, 304 КК України (2341-14)

на 3 роки позбавлення волі, засуджено:

за ст. 122 ч. 1 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі;

за ст. 115 ч. 2 п. 12 КК України (2341-14) на 13 років позбавлення волі, а на підставі ст. 70 ч. 1 і 4 КК України (2341-14) остаточно за сукупністю злочинів визначено покарання у виді 14 років позбавлення волі.

ОСОБА_2,

IНФОРМАЦIЯ_2 народження, українця,

громадянина України, не судимого, засуджено:

за ст. 122 ч. 1 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі;

за ст. 115 ч. 2 п. 12 КК України (2341-14) на 13 років позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України (2341-14) остаточно за сукупністю злочинів визначено покарання у виді 13 років позбавлення волі;

ОСОБА_3,

IНФОРМАЦIЯ_3 народження, українку,

громадянку України, не судиму, засуджено:

за ст. 122 ч. 1 КК України (2341-14) на 2 роки позбавлення волі;

за ст. 115 ч. 2 п. 12 КК України (2341-14) на 10 років позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України (2341-14) остаточно за сукупністю злочинів визначено покарання у виді 10 років позбавлення волі.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 визнано винними і засуджено за вчинення злочинів за таких обставин.

27 жовтня 2005 р., у виселеному триповерховому АДРЕСА_1, після 17 години, в одній із кімнат, ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 та не встановлена слідством особа, справа щодо якої виділена в окреме провадження у зв'язку з розшуком, із помсти побили руками і ногами ОСОБА_4, зв'язавши перед цим його руки дротом.

Внаслідок умисних спільних дій названих осіб ОСОБА_4 були спричинені переломи ребер, щелепи і інші тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Після цього близько 18 години 15 хвилин ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 і особа на ім'я "ОСОБА_5" матеріали щодо якого виділені в окреме провадження, вирішили убити ОСОБА_4

З цією метою кожний завдав потерпілому по одному удару ножем, в тулуб і груди, після чого ОСОБА_1 сам завдав близько десяти ударів цим ножем в черево потерпілого, а особа, щодо якої матеріали виділені в окреме провадження, завдала ще один удар ножем в шию.

Від одержаних тілесних ушкоджень, внаслідок пошкодження лівої легені і серця ОСОБА_4 помер на місці.

Наступного дня 28 жовтня 2005 р., близько 10 години ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_3, та особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, з метою укриття злочину перенесли труп ОСОБА_4 з другого поверху в підвальне приміщення цього ж будинку, де він і був виявлений працівниками міліції 13 листопада 2005 р.

У касаційному поданні, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок щодо усіх засуджених змінити. Виключити з вироку рішення про засудження їх за ст. 122 ч. 1 КК України (2341-14) та за сукупністю злочинів.

Доводи подання обгрунтовуються тим, що в судовому засіданні не знайшов підтвердження умисел засуджених на побиття потерпілого, а доведено, що вони мали умисел на убивство останнього. Тому вважає, що кваліфікація дій ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 за ст. 122 ч. 1 КК України (2341-14) є зайвою.

Засуджені ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 вирок не оскаржили.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що подання задоволенню не підлягає з таких підстав.

Суд правильно встановив фактичні обставини вчинених засудженими злочинів.

Висновки суду грунтуються на доказах детально викладених у вироку.

Доводи подання про те, що вирок суду в частині засудження ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 122 КК України (2341-14) є неправильним, безпідставні.

Як видно із матеріалів справи усім засудженим було пред'явлене обвинувачення як за ст. 115 ч. 2 п. 12 КК України (2341-14) , так і за ч. 1 ст. 122 КК України (2341-14) . Обвинувальний висновок затверджений в.о. прокурора м. Києва Шевченком В.В. і прокурор який брав участь у розгляді справи підтримував вказане вище обвинувачення.

Засуджені ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3, як видно із їх показань, заперечували умисел на убивство ОСОБА_4, а не факт його побиття за обставин, встановлених судом.

Доводи подання про те, що засуджені керувались єдиним умислом, спрямованим тільки на позбавлення життя ОСОБА_4 не переконливі тому, що тоді залишаються без юридичної оцінки дії засуджених на спричинення потерпілому до його убивства тілесних ушкоджень у виді переломів щелепи, ребер та інших.

Крім того, у поданні не наведено доказів на підставі яких прокурор, який брав участь у розгляді справи і підтримують пред'явлене обвинувачення, дійшов висновку про відсутність у діях засуджених ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України (2341-14) .

Тому, колегія суддів вважає, що доводи подання не підтверджені доказами у справі, не грунтуються на встановлених судом обставинах злочину і задоволенню не підлягають.

Порушень кримінально-процесуального закону, які могли б вплинути на правильність і обгрунтованість вироку не встановлено.

Покарання засудженим призначено відповідно до вимог ст. 65, 102 КК України (2341-14) .

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 394-396 КПК України (1001-05) , колегія суддів,

У х в а л и л а:

Касаційне подання прокурора залишити без задоволення, а вирок Апеляційного суду м. Києва від 27 квітня 2007 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2і ОСОБА_3- без зміни.