501/2024/15-к Про заволодіння грошовими коштами потерпілого шляхом обману та підбурювання останнього до замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище - 24.11.2016 Прийняття

за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Судакова В.В. на вирок Іллічівського міського суду Одеської області від 03 лютого 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 06 червня 2016 року щодо ОСОБА_1,

за участю прокурора Руденко О.П.,

засудженого ОСОБА_1 адвоката Судакова В.В.,

у своїй касаційній скарзі захисник просить вирок та ухвалу щодо ОСОБА_3 в частині призначеного покарання за ст. 190 ч. 1 КК України змінити та призначити йому покарання за вказаний злочин у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Вважає, що призначене покарання ОСОБА_1 за ст. 190 ч. 1 КК України у виді обмеження волі на строк 2 роки таким, що не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості.

Вироком Іллічівського міського суду Одеської області від 03 лютого 2016 року ОСОБА_1 засуджено:

- за ст. 190 ч. 1 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки;

- за ст.ст. 15 ч. 2, 27 ч. 4, 369 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з конфіскацією всього майна, що є його власністю, та із спеціальною конфіскацією.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України остаточне покарання ОСОБА_1 призначено за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 4 роки з конфіскацією всього майна, що є його власністю, та із спеціальною конфіскацією.

Відповідно до ст. 72 ч. 5 КК України ОСОБА_1 зараховано строк попереднього ув'язнення з 04 по 11 березня 2015 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, що становить 16 днів.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_1 залишено раніше обраний запобіжний захід у вигляді застави.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінальних правопорушень за наступних обставин.

Так, 20 жовтня 2014 року наказом Головного Управління МВС України в Одеській області № 745-о/с лейтенант міліції ОСОБА_1 був призначений на посаду оперуповноваженого сектору карного розшуку Іллічівського MB ГУ МВС України в Одеській області.

Слідчими СВ Іллічівського MB ГУ МВС України в Одеській області проводилося досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12014160160001298 від 03 листопада 2014 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 194 ч. 1 КК України, в ході досудового розслідування якого встановлено, що 17 жовтня 2014 року в місті Іллічівську Одеської області невстановлені особи скоїли підпал автомобіля НОМЕР_1., що належить ОСОБА_4

ОСОБА_1 стало відомо про обставини вчинення даного кримінального правопорушення та у нього виник злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_4 шляхом обману та підбурювання останнього до замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 в листопаді 2014 року в ході розмови з потерпілим ОСОБА_4 повідомив, що для активізації слідчих дій, проведення всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, встановлення та притягнення винних до кримінальної відповідальності, а також для вжиття заходів щодо відшкодування завданої матеріальної шкоди, останній повинен передати йому для подальшої передачі слідчому, який проводить досудове розслідування, неправомірну вигоду у розмірі 2 000 доларів США. При цьому ОСОБА_1 оперативне супроводження по даному кримінальному провадженню не здійснював, окремі доручення слідчих СВ Іллічівського МВ ГУМВС Украйни в Одеській області щодо проведення окремих слідчих дій не виконував, а грошові кошти, які очікував одержати від ОСОБА_4, передавати будь-кому в якості неправомірної вигоди не збирався, оскільки мав намір особисто заволодіти ними шляхом обману.

20 лютого 2015 року приблизно о 12-00 годин ОСОБА_1, перебуваючи в салоні автомобіля НОМЕР_2 на вул. Першого Травня, в м. Іллічівську Одеської області, заволодів шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_4 у сумі 2 000 гривень, які той, будучи введеним в оману, передав ОСОБА_1 в якості частини раніше обумовленої суми неправомірної вигоди для подальшої передачі слідчому за активізацію слідчих дій, проведення всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, притягнення винних до кримінальної відповідальності та вжиття заходів по відшкодуванню завданої матеріальної шкоди.

04 березня 2015 року приблизно о 12-00 годин ОСОБА_1, знаходячись у приміщенні кафе "Малина", розташованого у м. Іллічівську Одеської області по вул. Леніна, 20, заволодів шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_4 у сумі 17 150 гривень, які той, будучи введеним в оману, передав ОСОБА_1 в якості частини раніше обумовленої суми неправомірної вигоди для подальшої передачі слідчому за активізацію слідчих дій, проведення всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, притягнення винних до кримінальної відповідальності та вжиття заходів до відшкодування завданої матеріальної шкоди.

ОСОБА_1 одержані від ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 19 150 гривень передавати в якості неправомірної вигоди слідчому наміру не мав та довів свій злочинний умисел до кінця, заволодівши грошовими коштами ОСОБА_4, після чого був затриманий працівниками управління внутрішньої безпеки МВС України.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 06 червня 2016 року вказаний вирок місцевого суду за апеляційною скаргою захисника Судакова В.В. в частині визнання ОСОБА_1 винуватим, засудження та призначення покарання за ст.ст. 15 ч. 2, 27 ч. 4, 369 ч. 3 КК України скасовано, а кримінальне провадження за вказаною частиною обвинувачення закрито, за відсутністю у його діях складу злочину. Строк відбування покарання ОСОБА_1 вказано обраховувати з дня звернення вироку до виконання. До набрання вироком законної сили ОСОБА_1 залишено запобіжний захід у вигляді застави.

В решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

Заслухавши доповідача, доводи захисника про підтримання касаційної скарги, доводи прокурора про заперечення проти скарги та законність і обґрунтованість судових рішень, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Обґрунтованість засудження ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій за ст. 190 ч. 1 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.

Доводи касаційної скарги захисника про невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості не відповідають фактичним обставинам справи та не спростовують висновки суду першої інстанції щодо призначеного ОСОБА_1 покарання.

При призначені ОСОБА_1 покарання суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, дані про особу засудженого, конкретні обставини справи, а також відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Врахувавши, всі зазначені обставини в їх сукупності, суд першої інстанції обґрунтованопризначив засудженому ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки, тобто в межах санкції ст. 190 ч. 1 КК України, та яке за розміром є ближчим до мінімальної межі санкції, передбаченої для даного виду покарання.

Отже, покарання засудженому ОСОБА_1 призначено судом першої інстанції відповідно до вимог закону, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів, призначене йому покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України.

При розгляді апеляційної скарги захисника СудаковаВ.В. суд апеляційної інстанції її доводи щодо суворості призначеного ОСОБА_1 покарання за ст. 190 ч. 1 КК України перевірив і своє рішення належним чином мотивував, вказавши підстави, з яких визнав її необґрунтованою, окремо зазначивши про те, що злочин засудженим ОСОБА_1 було вчинено безпосередньо у зв'язку із тим, що він працював на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку та його обов'язком було розкриття злочинів, а не їх вчинення.

Ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

З такими висновками судів щодо виду та розміру призначеного ОСОБА_1 покарання за ст. 190 ч. 1 КК України погоджується і колегія суддів.

Безпідставними є доводи касаційної скарги захисника про те, що ОСОБА_1 щиро розкаявся у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 ч. 1 КК України, оскільки така обставина не була встановлена, а з матеріалів провадження вбачається, що він визнав свою вину лише частково, не погодившись у повному обсязі із пред'явленим обвинуваченням в цій частині, про що зазначено у вироку суду.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни судових рішень, також не виявлено.

Враховуючи зазначене, колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги, зміни вироку та ухвали і призначення ОСОБА_1 покарання у виді штрафу не знаходить.

Керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, п. 6 Розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ (1402-19) , колегія суддів

вирок Іллічівського міського суду Одеської області від 03 лютого 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 06 червня 2016 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу його захисника - адвоката Судакова В.В. - без задоволення.