5-3087км07 Про зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки (підписання завідомо неправдивих документів: довідки про вартість та актів приймання виконаних ремонтних робіт по поточному ремонту) - Текст документа

розглянула у судовому засіданні 19 липня 2007 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1. на вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27 грудня 2005 року.

Цим вироком засуджено

IНФОРМАЦIЯ_1року народження,

не судимого,

за ч. 2 ст. 364 КК України (2341-14) із застосуванням ст. 69 КК України (2341-14) на 5 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 366 КК України (2341-14) із застосуванням ст. 69 КК України (2341-14) на 2 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України (2341-14) остаточно визначено 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України (2341-14) його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, працюючи на посаді начальника відділу культури Дрогобицької районної адміністрації й, являючись службовою особою, умисно, зловживаючи службовим становищем, в інтересах третіх осіб, всупереч інтересам служби, із метою отримання з державного бюджету коштів у сумі 36 999 грн. 60 коп., 23 грудня 2004 року підписав завідомо неправдиві документи: довідки про вартість виконаних ремонтних робіт по поточному ремонту та акти приймання виконаних ремонтних робіт по поточному ремонту народного дому у с. Новий Кропивник на суму 6 999 грн. 60 коп., музичної школи у с. Доброгостіві на суму 15 000 грн. та народного дому у м. Дрогобичі на суму 15 000 грн., хоча станом на 4-9 березня 2005 року ці роботи проведені не були, що спричинило тяжкі наслідки у виді заподіяння державному бюджету збитків на загальну суму 36 999 грн. 60 коп.

У касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_1посилається на однобічність і неповноту досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Вважає, що в його діях немає складу злочину, оскільки державі не була заподіяна шкода і цивільний позов не було заявлено. Зазначає, що суд незаконно не закрив справу за ст. 7 КПК України (1001-05) , ст. 48 КК України (2341-14) внаслідок зміни обстановки. Указує, що суд не в достатньої мірі врахував пом'якшуючи його вину обставини. Просить скасувати судові рішення і направити справу на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.

З вироку убачається, що висновок суду про доведеність винуватостіОСОБА_1 у вчиненні зазначених злочинів грунтується на сукупності зібраних у справі доказів і є правильним.

Посилання у касаційній скарзі засудженого на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи були предметом розгляду судів першої й апеляційної інстанції, та їм дана належна оцінка. Відповідно до вимог ст. 398 КПК України (1001-05) вони перегляду в касаційному порядку не підлягають. Отже, при розгляді доводів касаційних скарг колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом.

Твердження у скарзіОСОБА_1 про те, що в його діях відсутній склад зазначених злочинів, оскільки істотної шкоди охоронюваним державним інтересам заподіяно не було, необгрунтовані і спростовуються розглянутими у судовому засіданні доказами.

Так, сам засуджений ОСОБА_1не заперечував, що він, будучи обізнаним, що жодних ремонтних робіт у Новокропивницькому і Дрогобицькому народних домах та у Доброгостівській музичній школі проведено не було, підписав довідки про вартість виконаних ремонтних робіт по поточному ремонту та акти приймання виконаних ремонтних робіт, після чого Дрогобицьким відділенням Державного казначейства у Львівській області на банківські рахунки КП "Трембіта", ТОВ "Криниця", ТОВ "Дрогобицька ПМК-33" були перераховані кошти на загальну суму 36 999 грн. 60 коп.

Ці його показання узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4.,ОСОБА_5. та інших, та об'єктивно підтверджуються даними протоколів огляду місця події, виїмки та огляду речових доказів, договорами про поточний ремонт, актами обстеження приміщень, платіжними дорученнями та іншими матеріалами справи.

Дії засудженогоОСОБА_1 за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України (2341-14) кваліфіковані правильно.

Вивченням матеріалів справи не виявлено порушень кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування чи зміну постановлених у справі судових рішень.

Що стосується призначеного ОСОБА_1. покарання, то при вирішенні цього питання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України (2341-14) , врахував характер і ступінь суспільної небезпечності вчинених ним злочинів, дані про його особу, обставини справи, які впливають на ступінь його відповідальності, у тому числі й ті, на які посилається у скарзі засуджений, і обрав покарання, яке є обгрунтованим, необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

При цьому суд, виходячи з конкретних обставин справи, дійшов до обгрунтованого висновку про можливість призначення ОСОБА_1. покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкціями ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України (2341-14) , та звільнення його від відбування покарання з випробуванням.