Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України

у складі:

головуючого - судді

Кравченка К.Т.,

суддів

Пошви Б.М. і Канигіної Г.В.,

за участю прокурора

Сухарєва О.М.,

розглянула в судовому засіданні 19 липня 2007 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Харківської області на вирок Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 17 травня 2006 року щодо ОСОБА_1.

Цим вироком

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1 народження,

уродженця АДРЕСА_1 Столенського району Брестської області, раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України (2341-14) на 9 років позбавлення волі.

На підставі ст. 96 КК України (2341-14) до ОСОБА_1. застосовано примусове лікування від алкоголізму.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1. судові витрати.

За вироком суду ОСОБА_1. визнано винуватим і засуджено за те, що він 26 жовтня 2005 року, приблизно о 20год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, в дворі буд. АДРЕСА_2 Первомайського району Харківської області, після вживання спиртних напоїв з ОСОБА_2. виникла сварка, під час якої ОСОБА_1 умисно, з метою вбивства ОСОБА_2, став завдавати останньому удари ногами та руками в різні частини тіла, після чого завдав удар ручним ліхтарем у голову та дерев'яною палкою удари по тулубу ОСОБА_2, унаслідок зазначених дій потерпілому ОСОБА_2 було спричинено тілесні ушкодження від яких він помер.

В апеляційному порядку справа не переглядалася.

У касаційному поданні прокурор просить вирок щодо ОСОБА_1. скасувати, справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону, яке виразилося у невідповідності призначеного засудженому покарання тяжкості злочину та даним про його особу та у тому, що суд неправильно застосував до ОСОБА_1. примусове лікування від алкоголізму, на підставі ст. 96 КК України (2341-14) .

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який частково підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи та, обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суд правильно встановив фактичні обставини справи та дійшов обгрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1. у вчиненні злочину і правильно кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 115 КК України (2341-14) , що по суті у касаційному поданні не оспорюється.

Iстотних порушень органами досудового слідства чи судом норм кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни або скасування вироку, не встановлено.

Призначаючи ОСОБА_1. покарання, суд урахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу винуватого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання і у вироку належним чином мотивовано.

Покарання ОСОБА_1. призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК України (2341-14) .

Що стосується доводів подання про те, що призначене судом покарання ОСОБА_1. не відповідає тяжкості злочину та даним про особу засудженого, то вони є непереконливі.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд безпідставно направив ОСОБА_1. на примусове лікування від алкоголізму за місцем відбування покарання.

Відповідно до роз'яснень, даних у постанові Пленуму Верховного Суду України від 3 червня 2005 року "Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування" (v0007700-05) примусовому лікуванню на підставі ст. 96 КК України (2341-14) , підлягають незалежно від виду призначеного покарання лише особи, які вичинили злочин та страждають на хвороби, що становлять небезпеку для здоров'я інших осіб.

Перелік особливо небезпечних інфекційних та паразитичних хвороб людини і носіїв збудників цих хвороб, затверджений наказом МОЗ від 19 липня 1995 року. Відповідно до зазначеного переліку, до таких хвороб не відносяться наркоманія і алкоголізм, як такі, що не становлять небезпеку для здоров'я інших осіб.

Отже, колегія суддів вважає за необхідне виключити із мотивувальної та резолютивної частини вироку вказівку про застосування до засудженого ОСОБА_1. примусового лікування від алкоголізму на підставі ст. 96 КК України (2341-14) .

Керуючись статтями 395-396 КПК України (1001-05) , колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

касаційне подання прокурора задовольнити частково.

Вирок Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 17 травня 2006 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Виключити з вироку вказівку про застосування до ОСОБА_1. примусового лікування від алкоголізму за місцем відбування покарання.

У решті вирок залишити без зміни.