5-3008км07 Про заволодіння чужим майном шляхом шахрайства; підроблення документів службовою особою - Текст документа

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 17 липня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Херсонської області та касаційною скаргою засудженої ОСОБА_1. на вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 27 жовтня 2005 року, яким засуджено

IНФОРМАЦIЯ_1 народження,

уродженку м. Каменськ-Уральський

Свердловської області,

мешканку м. Херсона,

раніше не судиму,

за ст. 190 ч. 2 КК України (2341-14) на 2 роки позбавлення волі;

за ст. 190 ч. 4 КК України (2341-14) на 5 років позбавлення волі;

за ст. 366 ч. 1 КК України (2341-14) до штрафу у розмірі 850 гривень з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням адміністративно-розпорядчих функцій строком на 2 роки;

за ст. 366 ч. 2 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням адміністративно-розпорядчих функцій строком на 2 роки.

На підставі ст. 70 КК України (2341-14) ОСОБА_1. призначено покарання на 5 років позбавлення волі позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням адміністративно-розпорядчих функцій строком на 2 роки.

Відповідно до ст. 75 КК України (2341-14) ОСОБА_1. звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 3 роки.

На підставі ст. 76 КК України (2341-14) ОСОБА_1. зобов'язано: не виїжджати на постійне місце проживання за межі України без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання або роботи, періодично з'являтися в ці органи на реєстрацію.

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 17 січня 2006 року вирок щодо ОСОБА_1. змінено, призначено засудженій покарання за ст. 366 ч. 1 КК України (2341-14) до штрафу у розмірі 850 гривень з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-розпорядчих функцій строком на 1 рік і на підставі ст. 70 КК України (2341-14) остаточно ОСОБА_1. призначено покарання на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-розпорядчих функцій строком на 2 роки. У решті вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1. засуджено за те, що вона, працюючи на посаді IНФОРМАЦIЯ_2, у лютому 2003 року з метою заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, внесла в довідку для отримання кредиту в ХФ АБ "Приватінвест" про свій прибуток завідомо неправдиві дані про отриману нею заробітну плату, підробивши при цьому підписи генерального директора та головного бухгалтера підприємства. На підставі вказаних документів засуджена 14 березня 2003 року шляхом обману отримала в ХФ АБ "Приватінвест" кредит у сумі 14950 гривень.

Аналогічним способом ОСОБА_1. шляхом обману отримала кредит: 6 травня 2003 року в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк" в сумі 4038 грн., 6 травня 2003 року в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк" в сумі 2419 грн., 22 серпня 2003 року в Ф ХРУ ВАТ АКБ "Надра" в сумі 16936, 20 грн., 15 жовтня 2003 року в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк" в сумі 3348 грн., 23 січня 2004 року в Кредитному Союзі "Кредитсервіс" в сумі 2268 грн.

У касаційному поданні прокурор просить судові рішення щодо ОСОБА_1. скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. На обгрунтування своїх вимог вказує на те, що призначене засудженій покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України (2341-14) не відповідає тяжкості вчиненого нею злочину та особі винної. Також скаржиться на порушення апеляційним судом вимог ст. 377 КПК України (1001-05) .

У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1. просить судові рішення щодо неї скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Своє прохання обгрунтовує тим, що у неї не було корисливого мотиву на заволодіння чужим майном. Також вважає, що розмір шкоди, що був завданий злочином, необхідно було вираховувати на підставі Закону України "Про податки та доходи фізичних осіб" (889-15) .

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання та скарги, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1. у вчиненні інкримінованого їй злочину, за обставин, викладених у вироку, підтверджується сукупністю зібраних та перевірених у судовому засіданні доказів.

Твердження засудженої про те, що у неї не було корисливого мотиву на заволодіння чужим майном і у зв'язку з цим в її діях відсутній склад злочину, передбачений ст. 190 КК України (2341-14) є непереконливими, оскільки спростовуються наведеними у вироку доказами, яким суд дав належну оцінку у вироку.

Безпідставними є і посилання засудженої на те, що розмір завданої злочином шкоди необхідно було вираховувати на підставі Закону України "Про податки та доходи фізичних осіб" (889-15) .

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 травня 2004 року №9 (va009700-04) "Про деякі питання застосування судами законодавства у зв'язку з набранням чинності Законом України від 22 травня 2003 року "Про податок з доходів фізичних осіб " (889-15) , для вирішення питання про наявність в діях особи складу злочинів, які були вчиненні до 1 січня 2004 року, а також для їх кваліфікації положення цього Закону не застосовується. Також не можна вважати зазначений закон таким, що має зворотну дію в часі, оскільки він по суті регулює правовідносини в економічній сфері життя держави і не є законом про кримінальну відповідальність, як це передбачено ст. 5 КК України (2341-14) .

Суд повно дослідив обставини справи, дав зібраним доказам належну оцінку і правильно застосував матеріальний закон.

Iстотних порушень норм кримінально-процесуального закону по справі не встановлено.

Необгрунтованими також посилання у касаційному поданні щодо м'якості призначеного ОСОБА_1. покарання.

Покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України (2341-14) і призначене з урахуванням характеру та ступеня тяжкості вчиненого злочину, даним щодо особи засудженої.

Ураховуючи те, що ОСОБА_1. підпадає під дію ст. 20 КК України (2341-14) , суд обгрунтовано звільнив засуджену від відбування призначеного покарання, встановивши їй іспитовий строк.