Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Франтовської Т.І.,

суддів: Лагнюка М.М., Суржка А.В.,

при секретарі Гапоні В.О.,

за участю прокурора Кулаківського К.О.,

захисника Бляшука В.Й.,

розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015030000000294, за обвинуваченням

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,

за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_2 та в його інтересах захисника Бляшука В.Й. на вирок Ратнівського районного суду Волинської області від 18 грудня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 23 травня 2016 року щодо ОСОБА_2,

Вироком Ратнівського районного суду Волинської області від 18 грудня 2015 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.

Постановлено стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 2413 грн. витрат на поховання.

Постановлено стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 150000 грн.

Постановлено стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 як законного представника неповнолітнього ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 150000 грн.

Постановлено стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 3791 грн. витрат на поховання.

Постановлено стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду у розмірі 150000 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 23 травня 2016 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2посилаючись на істотне порушення кримінального процесуального закону, просить скасувати судові рішення постановлені щодо нього та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції. Своє прохання обґрунтовує тим, що судові рішення ухвалені незаконно, без урахування всіх обставин справи. Вважає, що при вирішенні цивільного позову суд в порушення вимог закону наклав арешт на будинок, який знаходиться в сумісній власності, чим порушив право власності членів його родини. Крім того, посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту судового розгляду та неправильне застосування кримінального закону. Вказує, що його вина у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України не доведена. На обґрунтування своїх доводів посилається на те, що розслідування та розгляд даного провадження проведено поверхнево; всі докази його вини були отримані з порушенням вимог процесуального законодавства. Вказує, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив його захиснику у задоволенні клопотання про проведення психолого-психіатричної експертизи, не врахував що він є учасником бойових дій в зоні проведення АТО під час якої отримав контузію та страждає на часткову втрату пам'яті. Також зазначає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, а рішення винесено незаконним складом суду.

У касаційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_2 - адвокат Бляшук В.Й. порушує питання про скасування судових рішень по справі, у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, та просить призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції. Вказує, що участь ОСОБА_2 у вчинені злочину за який його засуджено не доведена оскільки ні слідчими органами ні судом, ні з показань допитаних свідків не було встановлено та доведено, що саме засуджений знаходився за кермом автомобіля в момент ДТП. Посилається при цьому на неповноту та однобічність досудового розслідування та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування кримінального закону та порушення апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги вимог ст. 419 КПК України.

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватим та засуджено за те, що він 27 червня 2015 року о 1 год. 00 хв., керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ 21063, д.р.н. НОМЕР_2, рухаючись по вул. Шевченка неподалік будинку № 10, що в смт. Заболоття Ратнівського району, в напрямку с. Гута Ратнівського району зі швидкістю понад 100 км/год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, був неуважний, під час вибору у встановлених межах безпечної швидкості руху не врахував дорожню обстановку, відповідно не зреагував на її зміну, виїхав на праве узбіччя, де відбулося перекидання автомобіля з подальшим наїздом на електроопору.

Під час даної ДТП пасажир вказаного автомобіля ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, перелому кісток склепіння та основи черепа, від яких настала його смерть, а пасажир ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді поєднаної тупої травми тіла, що супроводжувалася чисельними зламами кісток скелету із забоями та ушкодженнями внутрішніх органів (серця, аорти), від яких також настала смерть останнього.

У прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і наслідками, що настали, стало грубе порушення водієм ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України передбачених п. 2.3.б), п.2.9.а), п.12.1, п.12.4, п.12.9 б).

Заслухавши доповідь суді, думку захисника БляшукаВ.Й., який діє в інтересах засудженого ОСОБА_2 та який підтримав касаційні скарги та просив їх задовольнити, думку прокурора Кулаківського К.О., який заперечував проти задоволення касаційних скарг, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

У касаційних скаргах засуджений ОСОБА_2 та в його інтересах захисник Бляшук В.Й. порушують питання про перегляд судових рішень щодо ОСОБА_2 у касаційному порядку у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та неповнотою судового розгляду. Проте, зазначені обставини були предметом розгляду судів першої і апеляційної інстанцій і їм була дана належна оцінка. Відповідно до вимог ст. 438 КПК України вони перегляду в касаційному порядку не підлягають. При розгляді доводів касаційних скарг колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом.

Так суд встановив, що вина засудженого ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України підтверджується зібраними у встановленому законом порядку доказами, які досліджувались судом. При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано поклав в основу обвинувачення, визнаного судом доведеним, показання потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_5, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, дані протоколу огляду місця ДТП від 27 червня 2015 року, даними протоколів огляду транспортних засобів, висновки експертиз, проведених в рамках даного кримінального провадження та показання експертів, що проводили дані експертизи, які узгоджуються між собою та які суд дослідив у відповідності до вимог процесуального закону.

Доводи касаційних скарг засудженого та захисника про те, що ОСОБА_2 не знаходився за кермом свого автомобіля, були предметом дослідження суду першої та апеляційної інстанцій та свого підтвердження не знайшли. Твердження ОСОБА_2, що він не знаходився за кермом свого автомобіля, в якому загинули потерпілі, а керував автомобілем ОСОБА_14, були спростовані не лише висновками судово-медичних експертиз та поясненнями експертів, але й іншими дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема протоколом огляду місця події від 7 вересня 2015 року автомобіля НОМЕР_1., в якому зі слів обвинуваченого, він внаслідок ДТП отримав тілесні ушкодження. Із даного протоколу та фото таблиць до нього видно, що в салоні на місці водія, на даху автомобіля, на сонцезахисному козирку відсутня кров. В той же час, із показань в судовому засіданні свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, що на місці ДТП, ОСОБА_2 перебував в шоковому стані і мав тілесні ушкодження голови, руки, кров на обличчі та кров була на його одязі. Сам ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі не заперечує показань даних свідків в тому, що він був вимазаний у крові та бруді. Факт перебування ОСОБА_2 за кермом автомобіля ВАЗ 21063 д.р.н. НОМЕР_2 в момент ДТП, у вчиненні якого його визнано винним, ствердила допитана в судовому засіданні експерт сектору імунологічної, цитологічної, молекулярно-генетичної експертизи та експертизи волосся відділу спеціальних видів експертизи НДЕКЦ при УМВС України у Волинській області ОСОБА_15 яка зазначала, що згідно висновків проведених нею імунологічних експертиз на декоративній накладці на кермо з салону автомобіля ВАЗ 21063 д.р.н. НОМЕР_2 виявлено потожирові виділення, які належать засудженому. Також експерт ствердила, що виявлено змішування крові ОСОБА_2 та загиблих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на інших об'єктах, оскільки автомобіль перекидався і кров бризкала по усьому салону автомобіля. Крім того, із показань в судовому засіданні судово-медичного експерта ОСОБА_16 видно, що згідно підтверджених нею висновків судово-медичних експертиз загиблі могли бути в якості пасажирів в автомобілі при ДТП, оскільки специфічні тілесні ушкодження характерні для осіб, які перебувають за кермом автомобіля виявлено у ОСОБА_2 Експерт ствердила, що при проведенні експертиз були надані усі матеріали кримінального провадження, в тому числі і по другій ДТП, яку нібито вчинив ОСОБА_2, з яких убачалося, що в автомобілі не виявлено слідів крові, а у ОСОБА_2 були виявлені тілесні ушкодження рана на голові, а тому тілесні ушкодження він отримав при первинному ДТП.

Зазначені обставини органами досудового слідства і судом були встановлені з належною повнотою.

Зазначені у касаційній скарзі ОСОБА_2 доводи про те, що апеляційним судом було порушено принцип незмінності складу суду, оскільки як зазначає засуджений розгляд справи розпочався в одному складі суду, а саме головуючого судді Лозовського А.О. та суддів Клока О.М. та Пазюка О.С., а рішення винесено було замість судді Пазюка О.С. суддею Філюком П.Т., на думку колегії суддів є безпідставними. Як вбачається з матеріалів справи (т. 1 а.к.п. 211-212), у зв'язку з перебуванням судді Пазюка О.С. у відпустці було призначено повторний автоматизований перерозподіл зазначеного судді, якого було замінено на суддю Філюка П.Т., а тому вважати, що було порушено принцип незмінності складу суду підстав немає.

Доводи касаційної скарги засудженого про те, що апеляційний суд безпідставно відмовив у проведенні психіатричної експертизи, на думку колегії суддів не заслуговують на увагу, оскільки підстави для її проведення в тому числі і медичні показання в матеріалах справи відсутні, а тому відмова у її проведенні є обґрунтована.

У зв'язку з наведеним, суд касаційної інстанції вважає, що за встановлених судом фактичних обставин дії засудженого ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 286 КК України кваліфіковано правильно.

Даних, які б свідчили, що в справі неправильно застосовано кримінальний закон чи допущено істотне порушення кримінального процесуального закону, що призвело до неправильної кваліфікації дій засудженого, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання суду необхідно враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, призначаючи покарання ОСОБА_2, врахував та обґрунтовано визначив ступінь тяжкості вчиненого засудженим кримінального правопорушення, наслідки вчиненого, дані про особу засудженого, який раніше не судимий, його відношення до скоєного, відсутність будь-яких дієвих заходів щодо відшкодування заподіяних збитків, його позитивні характеристики, участь у проведенні антитерористичної операції, наявність статусу учасника бойових дій. Крім того, суд взяв до уваги фактичні обставини справи, те що засуджений не визнав свою вину, думку потерпілих про застосування до ОСОБА_2 суворого покарання. Також суд врахував відсутність пом'якшуючих покарання засудженому обставин, а обставиною, що обтяжує покарання судом визнано вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Колегія суддів, вважає, що призначене покарання є необхідним та достатнім для виправлення засудженого ОСОБА_2,попередження вчинення ним нових злочинів та є домірним скоєному.

Доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_2, що при вирішенні цивільного позову суд в порушення вимог закону наклав арешт на будинок, який знаходиться в сумісній власності, чим порушив право власності членів його родини, на думку колегії суддів є не заслуговують на увагу, оскільки накладення арешту не порушує майнові права членів родини засудженого, а має на меті забезпечення заявлених цивільних позовів про стягнення з засудженого моральної та матеріальної шкоди.

Ухвала апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування кримінального закону, які були б підставою для зміни або скасування судових рішень щодо ОСОБА_2, колегією суддів не встановлено, а тому підстав для задоволення касаційних скарг немає.

Керуючись статтями 433, 434, 442, 436 КПК України, колегія суддів,

Касаційні скарги засудженого ОСОБА_2 та в його інтересах захисника Бляшука В.Й. залишити без задоволення.

Вирок Ратнівського районного суду Волинської області від 18 грудня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 23 травня 2016 рокущодо ОСОБА_2 залишити без зміни.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.