Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого судді Франтовської Т.І., суддів: при секретарі за участю прокурора Лагнюка М.М., Суржка А.В., Гапоні В.О., Поліщука В.В., розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016270140000017, за обвинуваченням ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Тихонівка, Первомайського району АР Крим, жителя АДРЕСА_1, раніше судимого вироком Коропського районного суду Чернігівської області від 15 червня 2015 року за ч.ч. 2, 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на вирок Коропського районного суду Чернігівської області від 24 лютого 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської областівід 27 квітня 2016 року щодо нього,

Вироком Коропського районного суду Чернігівської області від 24 лютого 2016 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Коропського районного суду Чернігівської області від 15 червня 2015 року і остаточно ОСОБА_6 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 27 квітня 2016 року вирокмісцевого суду щодо ОСОБА_6 залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 порушує питання про скасування судових рішень щодо нього та направлення кримінального провадження на новий розгляд до суду першої інстанції. Свої доводи мотивує неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що матеріали кримінального провадження не містять належних та допустимих доказів на підтвердження пред'явленого йому обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, оскільки проведення огляду його житла було проведено з грубим порушенням вимог процесуального закону та вважає що обріз йому підкинули. Вказує, що працівники міліції здійснювали на нього психологічний тиск та пропонували визнати вину. Також вважає, що вилучений у нього пристрій не є вогнепальною зброєю у розумінні ч. 1 ст. 263 КК України. Зазначені обставини були викладені ним в апеляційній скарзі, однак суд апеляційної інстанції виніс рішення, яке не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Згідно з вироком суду ОСОБА_6 засуджено за те, що 20 січня 2016 року, в період часу з 10 год. 15 хв. до 11 год. 05 хв. працівниками поліції в ході огляду житла, де проживає засуджений, що розташоване в АДРЕСА_1, у дивані, якій знаходиться у веранді житлового будинку, виявили та вилучили пристрій для стрільби.

ОСОБА_6 весною 2015 року, перебуваючи в лісі, який розташований за с. Лукнів, Коропського району, Чернігівської області, знайшов пристрій для стрільби, який приніс до свого житлового будинкуАДРЕСА_2, де незаконно, без передбаченого законом дозволу, зберігав.

Згідно висновку експерта № 211 від 25 січня 2016 року, наданий на експертизу пристрій для стрільби, є вогнепальною зброєю - обрізом, виготовленим саморобним способом з одноствольної, гладкоствольної мисливської рушниці 16 калібру моделі ЗК № НОМЕР_1), 1957 року випуску, виробництва Іжевського збройового заводу, шляхом укорочування стволу до залишкової довжини 305 мм й відпилювання приклада до шийки ложі. Обріз для проведення пострілів придатний. Обріз виготовлений саморобним способом із одноствольної, гладкоствольної мисливської рушниці 16 калібру моделі ЗК, частини якої окрім ударника виготовлені заводським способом. Ударник виготовлений саморобним способом.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Поліщука В.В., який касаційну скаргу засудженого підтримав частково і просив ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження у суді апеляційної інстанції, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 419 КПК України в ухвалі апеляційного суду крім іншого має бути зазначено суть апеляції, мотивів, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положень закону яким він керувався, та докладні мотиви прийнятого рішення. Ухвала суду апеляційної інстанції поряд з іншим повинна містити зміст вироку суду першої інстанції, короткий виклад вимог апеляційної скарги, мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положень закону, якими він керувався, прийняте рішення по суті вимог апеляційної скарги, які статті порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку. При залишенні апеляції без задоволення в ухвалі мають бути зазначені підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою.

Проте, як убачається з матеріалів справи, апеляційним судом при розгляді даного кримінального провадження щодо ОСОБА_6 та винесенні ухвали не було дотримано вимог вказаної норми кримінального процесуального закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 234 КПК України обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді. Згідно з ч. 2 ст. 237 КПК України огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченого для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, на вирок Коропського районного суду Чернігівської області від 24 лютого 2016 року щодо ОСОБА_6 засудженим було подано апеляційну скаргу в якій порушувалось питання про скасування вироку місцевого суду у зв'язку з тим, що огляд житла ОСОБА_6 в АДРЕСА_1 де було виявлено та вилучено обріз рушниці, було проведено з порушенням вимог процесуального закону та без відповідного рішення слідчого судді, який дає дозвіл на проведення зазначеної слідчої дії.

Апеляційний суд, всупереч вимогам ст. 419 КПК України, не дав вичерпної відповіді на зазначені доводи апеляцій засудженого та не спростував їх в повному обсязі.

Виходячи з наведеного, ухвала апеляційного суду є такою, що постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, в зв'язку з чим підлягає скасуванню, а кримінальне провадження призначенню нового розгляду в суді апеляційної інстанції, оскільки зазначені порушення перешкодили апеляційному суду повно та всебічно розглянути кримінальне провадження і постановити законне, обґрунтоване та справедливе рішення.

Під час нового розгляду кримінального провадження апеляційному суду слід врахувати вищезазначене, ретельно дослідити доводи скарги засудженого, дати їм та висновкам суду першої інстанції належну оцінку і з урахуванням усіх обставин прийняти обґрунтоване рішення, належним чином його мотивувавши.

Керуючись статтями 433- 436 КПК, колегія суддів,

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 27 квітня 2016 року щодо ОСОБА_6 скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження у суді апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.