Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Марчук Н.О.,

суддів: Міщенка С.М., Широян Т.А.,

за участю прокурора Ткачук Г.В.,

засудженого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції),

перекладача ОСОБА_3,

розглянула в судовому засіданні 09 листопада 2016 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Комсомольського районного суду м. Херсона від 13 листопада 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 18 серпня 2015 року.

Вироком Комсомольського районного суду м. Херсона від 13 листопада 2013 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 18 серпня 2015 року,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Грузії, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, такого, що не має судимості, засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що він 13 липня 2012 року приблизно о 17.00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, у приміщенні каюти теплохода "ОСАК", який знаходився на третьому причалі Херсонського річкового порту, під час конфлікту, який виник на ґрунті неприязних відносин зі ОСОБА_5, переслідуючи прямий умисел, направлений на позбавлення життя останнього, наніс потерпілому удар ножем у живіт, спричинивши йому тяжких тілесних ушкоджень. Після цього ОСОБА_1 намагався нанести другий удар, проте свій умисел не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки потерпілий встигнув вибігти з каюти.

У касаційній скарзі засуджений, не погоджуючись із постановленими щодо нього судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону, просить їх скасувати, а справу направити на нове розслідування. Свої вимоги засуджений мотивує тим, що викладені у вироку обставини не відповідають фактичним обставинам, його дії кваліфіковано неправильно, у зв'язку з чим призначене покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості скоєного злочину. Вказує на відсутність в матеріалах справи протоколу судового засідання та невиконання вказівок суду касаційної інстанції, зазначених в ухвалі від 05 березня 2015 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого та захисника на підтримання скарги, пояснення прокурора, який заперечив проти скарги, перевіривши матеріали справи, обговоривши наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга засудженого підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 115 КК України, характеризується виною у формі прямого умислу. При цьому питання про умисел необхідно вирішувати, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного та потерпілого, що передували події, їх стосунки.

Визнаючи ОСОБА_1винним у замаху на умисне вбивство, як видно з мотивувальної частини вироку та ухвали, суди виходили в першу чергу зі знаряддя злочину, кількості та локалізації заподіяних потерпілому ОСОБА_5тяжких тілесних ушкоджень, подальшої поведінки засудженого.

Разом із тим, одні тільки ці обставини не свідчать про наявність у ОСОБА_1 умислу саме на вбивство ОСОБА_5

Так, судами не було достатньо проаналізовано та оцінено те, що, як на досудовому слідстві, так і в суді ОСОБА_1 незмінно та послідовно зазначав, що умислу на вбивство ОСОБА_5 він не мав, удар ножем наніс потерпілому під час сварки, намагаючись при цьому звільнитися від останнього.

Також суди не врахували того, що ОСОБА_1, за наявності прямого умислу на вбивство потерпілого, мав час і змогу довести цей злочин до кінця, однак обмежився нанесенням одного удару ножем, після чого припинив свої дії.

Тобто суд, з достатньою повнотою встановивши фактичні обставини справи, дав неправильну юридичну оцінку діям засудженого.

Проаналізувавши зібрані докази, колегія суддів дійшла висновку, що в даному конкретному випадку ОСОБА_1 не мав умислу на вбивство ОСОБА_5, тому його дії необхідно перекваліфікувати з ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України на ч. 1 ст. 121 КК України з призначенням покарання в межах санкції вказаної статті.

Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 31 січня 2013 року у справі № 5-32кс12.

Під час призначення засудженому ОСОБА_1 покарання колегія суддів ураховує тяжкість вчиненого злочину, дані про особу засудженого, відсутність обставин, що пом'якшують покарання, та наявність обставини, що обтяжує покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, на які вказував у своїй касаційній скарзі засуджений, в матеріалах справи не встановлено.

Керуючись статтями 394 - 396 КПК України (1960), пунктами 11, 15 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) , колегія суддів

Касаційну скаргу засудженого задовольнити частково.

Вирок Комсомольського районного суду м. Херсона від 13 листопада 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 18 серпня 2015 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України на ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому за цим законом покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.

З оригіналом згідно:

Суддя Н.О. Марчук